- •«Удосконалення податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в україні»
- •Склад і структура податків за формою оподаткування у загальних надходженнях Ворошиловського району м. Донецька за 2007-2008 роки
- •Розрахунок коефіцієнтів справедливості оподаткування за даними дпі у Ворошиловському районі м. Донецька за 2007-2008 роки
- •Значення місцевого оподаткування у податковому процесі різних країн [18]
- •Висновки
- •Список літератури
Склад і структура податків за формою оподаткування у загальних надходженнях Ворошиловського району м. Донецька за 2007-2008 роки
Податкові платежі |
Сума, тис. грн. |
Питома вага, % |
Відхилення |
|||
2007 рік |
2008 рік |
2007 рік |
2008 рік |
Абсолю-тне, +/- |
Відносне, % |
|
Прямі податки |
699371,6 |
1088369,3 |
79,3 |
77,0 |
388997,7 |
155,6 |
Непрямі податки |
175127,7 |
315488,3 |
19,9 |
22,3 |
140360,6 |
180,1 |
Інші надходження |
6938 |
10172 |
0,8 |
0,7 |
3234,0 |
146,6 |
Всього |
881437,3 |
1414029,6 |
100,0 |
100,0 |
532592,3 |
160,4 |
Отже, за даними таблиці 2.2, прямі податки займають у структурі податкових надходжень району майже 80%. За звітний період сума надходжень як прямих, так і непрямих податків зросла на 55,6% та 80,1% відповідно.
Вже було зазначено, що за своєю сутністю прямі податки є більш справедливими. Зважаючи на це, доцільно оцінити ступінь соціальної справедливості оподаткування на території. Для цього пропонуємо розрахувати такі коефіцієнти (Додаток Н), наведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розрахунок коефіцієнтів справедливості оподаткування за даними дпі у Ворошиловському районі м. Донецька за 2007-2008 роки
Показник |
Рік |
Динаміка |
||
2007 |
2008 |
фактична |
нормативна |
|
Коефіцієнт соціальної напруженості |
0,19 |
0,22 |
↑ |
↓→ |
Коефіцієнт соціальної обґрунтованості |
0,79 |
0,77 |
↓ |
↑ |
Коефіцієнт співвідношення прямих та непрямих податків |
3,9 |
3,4 |
↓ |
↑ |
За даними розрахунків, коефіцієнт соціальної напруженості у Ворошиловському районі м. Донецька складав у 2007 році 0,19 та зріс у звітному році до 0,22. Значення коефіцієнту значно нижче за нормативне, тому таке зростання може мати негативний вплив лише за тривалого збереження тенденції збільшення в майбутньому.
Щодо коефіцієнту соціальної обґрунтованості, то на кожну одиницю податкових надходжень на території у 2007 році припадало 0,79 одиниць прямих податків. Цей показник зменшився у звітному періоді на 0,02, проте, як і у попередньому випадку, негативний вплив виявиться при забезпеченні аналогічного довготривалого розвитку. Значення коефіцієнту є більш ніж прийнятним.
Отже, в цілому розраховані значення коефіцієнтів відповідають нормативним. Те саме стосується й останнього показника співвідношення прямих та непрямих податків, його величина більш ніж втричі перевищує норму, що позитивно характеризує податкове середовище в районі.
Можна зробити висновок, що оподаткування на території має соціальну спрямованість.
Ефективною також виступає реалізація на практиці спрощеної форми оподаткування в Україні як елементу податкового механізму. Динаміка надходжень єдиного та фіксованого податків є позитивною. При цьому 70% всіх сплат забезпечуються юридичними особами, які переважно обирають ставку 10%. (додаток П).
Окрім фіскального спрямування, можуть створюватись умови реалізації стимулюючих інструментів та важелів податкового механізму регулювання підприємництва на території. У зв’язку з цим доцільно розглянути обсяги податкових пільг за період, що досліджується (додаток Р).
Дані таблиці у додатку Р свідчать про зростання обсягів наданих податкових пільг. Особливо чітко ця тенденція прослідковується за непрямими податками, темп зросту складає 210,6%.
Для більш ґрунтовної оцінки ефективності надання податкових пільг на території пропонується розрахувати додатково систему коефіцієнтів пільгування, які показують, скільки витрачених коштів органів влади на податкові пільги припадає на суму, отриману від платників податків (додаток Р). Розрахунки свідчать про перевищення нормативних значень всіма розрахованими показниками, що є негативним фактором в оцінці ефективності використання системи податкових пільг. Щодо надання пільг за прямими податками, то відповідний коефіцієнт показує динаміку, зворотну нормативній – значення показника збільшилось більш, ніж удвічі за 2008 рік, пільг за звітний період біло надано у сумі, що майже дорівнює прямим податковим надходженням.
Звертаючи увагу на пільгування за непрямими податками, слід сказати, що значення коефіцієнту є надто високим – сума пільг перевищує суму надходжень у 1,61 рази. Щоправда, у 2008 році цей показник значно зменшився. Якщо така динаміка буде збереженою протягом наступних декількох років, можливе досягнення нормативного значення у майбутньому.
Інтегрований показник пільгування аналогічно попередньому перевищує нормативне значення у декілька разів, проте характеризується позитивною динамікою.
Отже, можна сказати, податкові пільги як інструмент реалізації податкового механізму регулювання підприємництва є розвиненими, зважаючи на обсяги їх надання та зростання сум надходжень до бюджету.
Взагалі, слід зазначити, що наявність комплексу податкових пільг забезпечує гнучкість податкового механізму. Він створює попередні умови для розвитку найнеобхідніших пріоритетних для суспільства напрямів діяльності суб'єктів господарювання. Гнучкість податкового механізму в умовах ринкових відносин виступає необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів в цілях економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва, ін. [23]
Розвиток держави та поповнення бюджетів всіх рівнів фінансовими ресурсами залежить від створення оптимального механізму забезпечення дійсного поєднання інтересів на всіх рівнях бюджетної системи. Інструментом підтримки такого механізму є існування місцевих податків та зборів, які забезпечують місцеві бюджети власними коштами. З розрахованих раніше даних видно, що у загальній сумі податкових надходжень ДПІ у Ворошиловському районі місцеві податки і збори займають лише 0,5%.
На податкову безпеку території впливає також загальний рівень місцевого оподаткування в державі. За даними виконання Зведеного бюджету України за 2008 рік, питома вага місцевих платежів та зборів у загальній сумі податкових надходжень складає близька 0,24%. [1] Такий показник є дуже низьким порівняно з іншими країнами Європи та Заходу.
Доцільно детальніше розглянути роль місцевого оподаткування у формуванні бюджетів різних країн світу (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
