«Податковий механізм»
«Удосконалення податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в україні»
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………. |
3 |
Розділ 1. Сучасні основи формування податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в Україні……………………….............................. |
5 |
Розділ 2. Дослідження оптимальності умов реалізації складових податкового механізму ……………………………………….............................. |
11 |
Розділ 3. Оптимізація складових податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в Україні………………………………………….. |
21 |
Висновки………………………………………………………………………….. |
26 |
Список літератури……………………………………………………………....... |
28 |
Додатки……………………………………………………………………………. |
30 |
ВСТУП
Стабільне функціонування, зростання економічного потенціалу держави в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від раціонального формування та ефективності практичної реалізації механізму оподаткування в країні. Від дієвості податкового механізму, одного з найважливіших регулятивних структур держави та основи фінансово-кредитного механізму державного регулювання фінансових відносин, залежить функціонування національної економіки та її регіональних підсистем.
Проблемами теоретичного та практичного обґрунтування процесів та механізмів оподаткування в Україні займались такі вітчизняні та закордонні науковці, як Бахнаєва Ф.Х., Берлач А.І., Долматова Г.Є., Злобіна Л.А., Казанська А.Ю., Крисоватий А.І., Меліков М.А., Мураховська К.С., Омелянович Л.О., Онисько С.М., Папаїка О.О., Юткіна Т.Ф. та інші. Аналіз літературних джерел показав відсутність єдиного концептуального підходу у формуванні такого податкового механізму, який би відповідав потребам української дійсності. Існують значні резерви у дослідженнях з позиції теоретичного обґрунтування податкового механізму, чіткого визначення підходу до побудови його структури, оптимізації напрямків практичної реалізації основних податкових інструментів та важелів, правового урегулювання комплексу взаємовідносин податкових органів та платників податків.
Таким чином, недостатня розробка проблеми формування та оптимізації податкового механізму обумовлює вибір теми дослідження, її цільову спрямованість та структуру.
Метою дослідження виступає розробка теоретичних засад побудови податкового механізму в Україні та пошук шляхів його оптимізації.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
визначити сучасні основи формування податкового механізму регулювання підприємницької діяльності;
дослідити оптимальність умов реалізації складових податкового механізму регулювання діяльності підприємств;
сформувати напрямки удосконалення податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в Україні.
Об’єктом дослідження є процес формування податкового механізму в сучасних економічних та фінансових умовах в Україні.
Предметом дослідження виступає система взаємовідносин податкових органів із суб’єктами підприємницької діяльності різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання.
У процесі написання роботи було використано методи аналізу, синтезу й узагальнення (при наданні визначення податкового механізму, його структури та місця в податковому процесі), трендового та структурного аналізу (при оцінці динаміки та структури основних податкових показників), розрахунково-аналітичний метод (при визначенні коефіцієнтів оцінки складових ефективності податкового механізму), метод групування (при систематизації аналітичних досліджень), графічний метод (при наочному відображенні результатів дослідження), метод порівняльних характеристик (при оцінці відповідності показників нормативним значенням).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що основні положення наукової роботи у певній мірі є внеском у фінансову теорію. Отримані наукові результати можуть враховуватись при розробці та удосконаленні податкового механізму регулювання підприємницької діяльності в Україні та бути впровадженими у практику роботи податкових органів. Матеріали роботи можуть служити для удосконалення нормативно-правової бази регулювання питань формування та реалізації складових податкового механізму.
Наукова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Повний обсяг роботи становить 30 сторінок. Робота містить 4 таблиці, 2 рисунки, 15 додатків. Список використаних джерел нараховує 27 найменувань.
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В умовах сучасної фінансової кризи та її впливу на економіку України посилюється роль державного регулювання. Дієвість втручання держави в діяльність економічних суб’єктів в умовах ринку багато в чому забезпечується ефективністю формування та функціонування саме податкового механізму, адже податки та інші обов’язкові платежі безпосереднім чином регулюють основні макроекономічні процеси і пропорції; забезпечують бюджет держави фінансовими ресурсами; впливають на розподіл і перерозподіл частини виробленої в країні вартості та, відповідно, результати економічної діяльності суб’єктів підприємництва - платників податків. Проте задля практичної реалізації зазначеного позитивного впливу податків на економіку в будь-якій державі має існувати правильно побудований механізм оподаткування. Тобто має бути чітко визначена та обґрунтована теоретична база для практичного впровадження податкового механізму.
Перш за все, слід зазначити, що підходи до визначення податкового механізму занадто різняться. Цей термін трактується в розрізі ототожнення з фінансовим та бюджетним механізмами, визначається як сукупність методів та інструментів, процес управління оподаткуванням, сукупність податкових органів, спосіб реалізації податкових відносин, ін. З цієї причини визначення поняття податкового механізму потребує подальших досліджень та узагальнення. Визначення поняття «податковий механізм», які надаються вітчизняними та закордонними вченими, систематизовано у додатку А.
На нашу думку, податковий механізм не є процесом, він виступає системою певних податкових інструментів та важелів, які використовуються для реалізації всього податкового процесу. Тобто він є базисом здійснення податкової діяльності на різних рівнях: він являє собою систему чітко визначених та сформованих форм оподаткування, методів, інструментів та важелів впливу держави на економіку, яка встановлена згідно чинного законодавства та забезпечена чіткою нормативною та інформаційною базою.
Щоб краще зрозуміти сутність та значення податкового механізму, доцільно розглянути його місце в системі процесу оподаткування. Дослідження податкового механізму слід здійснювати у тісному взаємозв’язку з такими поняттями, як податкова політика, податкова система, процес оподаткування, податкова діяльність та податкове регулювання. Зважаючи на сутність зазначених вище термінів, можна визначити місце податкового механізму в процесі оподаткування (рис.1.1).
Рис.1.1 Місце податкового механізму у процесі оподаткування
З рисунку видно, що у процесі оподаткування податковий механізм посідає важливе місце. Визначено, що через податковий механізм реалізуються цілі та напрямки податкової політики, формуються процеси податкової діяльності між суб’єктами підприємництва та податковими органами. Саме за допомогою податкового механізму на практиці реалізуються об’єктивно існуючі податкові відносини у державі.
Згідно наданого визначення податкового механізму доцільно сформувати його структуру, тобто виокремити складові елементи (додаток Б).
Визначені елементи структури податкового механізму мають бути взаємопов’язані та доповнювати один одного задля забезпечення безперервного та ефективного процесу його практичної реалізації.
Перегляд підходу формування податкового механізму неможливий без модифікації податкових принципів. Сучасне оподаткування в Україні базується на принципах, закріплених законодавством. Принципи побудови податкової системи мають забезпечувати можливість адаптації механізму її реалізації до змін у політиці держави задля забезпечення максимальної ефективності оподаткування. В таких умовах сукупність існуючих принципів потребує систематизації.
Наукова література пропонує наступне узагальнення принципів оподаткування в сучасних умовах: вони мають визначатись за пріоритетами реалізації податкової політики та за системою оподаткування. [20] Формування податкового механізму в першу чергу базується на принципах побудови податкової системи. Система принципів оподаткування містить загальні принципи (визначені А.Смітом), національні (затверджені законодавчо та сформовані під впливом ринкової економіки) та особливі (сформульовані в країні в певних фінансових умовах). Для більшого розуміння всю сукупність принципів податкової системи можна наочно систематизувати (додаток В).
Постійна мінливість зовнішнього середовища та його вплив на процеси оподаткування в Україні зумовлюють потребу у визначенні сукупності принципів реалізації податкового механізму регулювання підприємницької діяльності (додаток Д).
При розгляді структури податкового механізму, одним з основних факторів його успішної реалізації на практиці в сучасних умовах визначено чітку та зрозумілу нормативно-правову базу. Доцільно проаналізувати існуючі особливості та проблеми.
Основні законодавчі акти, які регулюють податкові правовідносини, можна систематизувати у вигляді таблиці (додаток Е).
Визначені акти доповнюють основні закони у сфері оподаткування, та у сукупності вони складають правове підґрунтя регулювання процесу оподаткування в Україні.
Аналізуючи законодавчу базу з оподаткування в Україні, слід відмітити позитивні зрушення, що відбулись за часи незалежності держави:
у порівнянні з 1991 роком законодавчі та нормативні акти у сфері оподаткування удосконалені з урахуванням ринкових відносин;
поширено та законодавчо закріплено коло принципів реалізації процесу оподаткування в Україні відповідно до умов ринкової економіки;
посилено порядок дотримання норм податкового права (переважна більшість законодавчих актів приймається до початку нового бюджетного року, що дозволяє вчасно внести та передбачити зміни у державному бюджеті на відповідний рік);
характеризується більшою інформаційною доступністю (деталізацією) податкового законодавства: існування переліку підзаконних та інструктивних документів, що роз’яснюють окремі положення законодавчих актів.
Сучасне податкове право у країні характеризується низкою суперечностей та має певні риси, зумовлені особливостями становлення податкової системи та вітчизняним менталітетом:
обслуговування платників податків інспекцій у кожній області здійснюється по-різному (відсутні стандарти в обслуговуванні платників податків);
видатки на утримання державних податкових інспекцій визначаються Кабінетом Міністрів України, Закон України «Про Державний бюджет» не містить розпису цих видатків; [5]
при проведенні перевірок податкові органи вимагають статистичну та фінансову звітність, що суперечить нормам, встановленим законодавством;
подання уточнюючих розрахунків може стати підставою для проведення позапланових перевірок податковими органами та органами Пенсійного фонду;
Державна податкова адміністрація затвердила нагороду (нагрудний знак) за сприяння податковим органам, в той час як з 2005 року заборонено надавати матеріальну або моральну нагороду за допомогу в боротьбі з податковими правопорушеннями; [6,7]
спільна діяльність нерезидентів в Україні підлягає подвійному оподаткуванню податком на прибуток; [3]
згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатне надання товарів для цілей оподаткування розглядається як продаж; [3]
до кінця місяця своєї смерті померлий є платником податків; [2]
пенсійні збори в Україні регулюються п’ятнадцятьма нормативними актами; ін. [9]
Чинне на сьогоднішній день податкове законодавство в Україні можна охарактеризувати як недосконале, що характеризується наступними тенденціями:
Податкова політика в Україні формується під впливом поточних зобов'язань, лобізму, без відповідного наукового обґрунтування й аналізу наслідків використання тих чи інших інструментів податкового механізму.
Значне домінування фіскальної функції податків над стимулюючою: політика виконавчої влади спрямована насамперед на поповнення бюджету фінансовими ресурсами, що спричиняє зростання сектору тіньової економіки.
Підзаконні акти Кабінету Міністрів України суперечать законам України, і досить часто законодавчі акти навіть мають зворотну силу, тобто податки стягуються за час, коли той або інший Закон ще не діяв.
Частина податків і зборів формується спираючись не на об'єкт оподаткування, а залежно від напряму їх використання (наприклад, внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування). [9]
Всі проблеми розв'язуються адміністративним шляхом (посилюється роль каральних органів – ДПА України).
В сучасних умовах комплексний підхід в регулюванні податкових відносин повинен забезпечити Податковий кодекс, що має усунути неузгодженості, забезпечити єдину і стабільну законодавчу базу оподаткування. Привабливість ідеї кодифікації податкового права зумовлена тим, що Податковий кодекс дозволить стабілізувати податкове право і створити таким чином прогнозоване, визначене економічне середовище; забезпечити єдину термінологію, уніфікувати правила оподаткування, урівноважити права, обов’язки і відповідальність платників і податкових органів, що створює умови для спрощення податкового законодавства, забезпечити рівність платників перед законом; узгодити податкові закони, ліквідувати суперечності між ними, встановити взаємодію всіх елементів податкового механізму в межах єдиного податкового простору, що забезпечуватиме перетворення податкових законів на цілісну систему, ін. [21]
В цілому Податковий кодекс має забезпечувати гармонізацію податкового законодавства України на сучасному етапі розвитку.
Таким чином, визначені вище теоретичні та законодавчі засади формування податкового механізму регулювання підприємництва в Україні дозволяють перейти до аналітичної частини роботи для оцінки сучасних умов практичної реалізації складових податкового механізму на певній території.
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНОСТІ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ СКЛАДОВИХ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ
Податкові органи низової ланки займають специфічне місце в системі управління оподаткуванням, на них покладено основний тягар виконання податкової роботи. Державні податкові інспекції (ДПІ) забезпечують безпосереднім чином реалізацію складових податкового механізму на певній території, формуючи при цьому умови для господарювання суб’єктів підприємництва, тобто податкове середовище.
Податкове середовище розглядається як сукупність зовнішніх та внутрішніх факторів оподаткування, які сприяють встановленню та підтримці відповідного рівня податкової безпеки суб’єктів господарювання. [18] Податкове середовище формується на різних рівнях – державному, регіональному та на рівні окремого суб’єкта підприємницької діяльності. Схематично елементи податкового середовища можна зобразити на рис. 2.1.
Рис. 2.1 Складові податкового середовища суб’єктів оподаткування
Територією для дослідження обрано Ворошиловський район м. Донецька, аналіз податкового середовища здійснено на підставі даних відповідної місцевого податкового органу. Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька має статус юридичної особи, печатку з зображенням Державного Герба України і свого найменування, інші печатки і штампи, відповідні бланки та діє відповідно чинного законодавства.
Для оцінки внутрішніх умов податкового середовища діяльності суб’єктів господарювання доцільно розглянути чисельний та галузевий склад підприємств регіону, що є платниками податків.
Отже, слід визначити кількість суб’єктів оподаткування у обраному для дослідження регіоні та їх структуру у загальній чисельності платників податків в державі та області (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Структура чисельності суб’єктів оподаткування - СПД
за територіальною ознакою за 2007-2008 роки
-
Рік
Чисельність платників податку за:
Ворошиловським районом
Донецькою областю
Україною
од.
питома вага, %
од.
питома вага, %
од.
питома вага, %
2007
10690
0,9
87553
7,4
1187020
100,0
2008
11899
1,0
90006
7,3
1228888
100,0
Розглядаючи структуру суб’єктів оподаткування за територіальною ознакою, ми бачимо, що як за державою, так і за областю, і районом спостерігається стабільність у їх кількості (близька 7,5%).
За даними Держкомстату України, Донецька область займає друге місце за чисельністю платників податків - СПД серед всіх областей України. Такі дані свідчать про насиченість регіону суб’єктами оподаткування та розвиток підприємництва. [27] Відносно показників чисельності суб’єктів оподаткування за державою, питома вага Ворошиловського району м. Донецька складає 1%.
За допомогою таблиці у додатку Ж розглянемо динаміку складу та структуру суб’єктів оподаткування за галузями економіки. Слід відзначити, що значимих змін за останні два роки, що розглядаються, не відбулося.
Найбільша питома вага припадає на сферу торгівлі (76-77%), що обумовлено розвиненістю торговельної мережі у районі. Видиму частку займають підприємства сфери будівництва та промисловості (біля 3-4%). Наочно структуру суб’єктів оподаткування за галузями з найбільшими частками за 2008 рік можна представити на рисунку 1 додатку Ж.
Щодо динаміки СПД у Ворошиловському районі, то за звітний період значно зросла кількість суб’єктів оподаткування у сфері торгівлі (+1021 од.). Практично незмінною залишилась кількість підприємств промисловості. Це відбулося за рахунок структурних зрушень у галузі.
Отже, щодо інфраструктури території можна сказати, що Ворошиловський район насичений переважно торговельними підприємствами, характеризується невеликою часткою промислових та будівничих підприємств. Слабко розвинена інфраструктура підприємств сільського господарства, зв’язку та окремих видів промисловості. Це пояснюється тим, що Ворошиловський район виступає центральним у місті.
Окрім складу платників податків, важливим внутрішнім фактором податкового середовища є рівень організації роботи податкової інспекції, у даному випадку ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.
Більшість з напрямків роботи ДПІ (аналітична, контрольно-перевірочна, діяльність, робота з адміністрування податків, ін.) буде оцінено у ході роботи за основними аналітичними показниками. Наразі доцільно зупинитись на організації податкового планування в інспекції.
Процес податкового планування здійснюється відділом економічного аналізу та прогнозування. Обов’язки щодо виконання планових показників покладаються на структурні підрозділи ДПІ. Згідно інформації про фактичне виконання Державного бюджету за 2008 рік ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (додаток З), загальний план по залученню фінансових ресурсів за основними податками було недовиконано на 0,2%. Це відбулось за рахунок значної негативної різниці між плановим та фактичним показниками стягнення ПДВ (відсоток виконання плану – 81,1%) з юридичних осіб-платників податку. На даний момент здійснюється робота по встановленню напрямків удосконалення роботи відділу адміністрування ПДВ.
За даними таблиці у додатку З, процес виконання запланованих показників найбільш ефективно здійснюється управлінням оподаткування фізичних осіб. Перевиконання плану в середньому сягає 5%. Також більш ніж задовільною є робота відділів податкового контролю (21,5%).
Загалом, рівень організації планової роботи ДПІ є високим. Такий фактор формує позитивний напрямок впливу податкового середовища.
Щодо зовнішніх умов, то, як вже зазначалось, одним із факторів впливу податкового середовища на діяльність СПД є склад існуючих податків. Доцільно розглянути динаміку податкових надходжень на території за основними видами платежів (додаток И). Як свідчать дані, за звітний період сума податків зросла на 60,4%. Найбільших темпів зростання зазнала сума податку на прибуток, темп зміни складає 206,2%, За окремими видами платежів переважає позитивна динаміка зростання надходжень. Зменшення спостерігається за збором за геологорозвідувальні роботи – на 34,2% за 2008 рік, що свідчить про нерозвиненість даної галузі промисловості на території Ворошиловського району м. Донецька.
Окрім складу податків, важливим напрямком оцінки зовнішніх умов податкового середовища виступає оцінка ефективності податкової безпеки території. Податкова безпека являє собою дотримання податкової дисципліни і правильну організацію податкового менеджменту за інших рівних умов.
Слід зазначити, що податкова безпека включає в себе такі елементи, як: питома вага податків у ВВП країни; структура податків у загальній сумі доходів бюджету; рівень оподаткування на території; питома вага прямих та непрямих податків у загальній сумі податкових надходжень та їхнє співвідношення між собою; ефективність місцевого оподаткування; оптимальність розподілу податків між бюджетами певних рівнів.[18]
Отже, в першу чергу слід проаналізувати, яку питому вагу мають податкові надходження у сумі ВВП країни та валового регіонального продукту Донецької області, та прослідити їх динаміку (додаток К).
З даних додатку К видно, що динаміка всіх показників є позитивною. При цьому темп зростання податків у доходах бюджету значно більший за темпи зростання ВВП. Це свідчить про посилення діяльності з адміністрування податків. Податки у Донецькій області складають 5,4% від суми ВРП. На рівні держави податкові надходження складають 18% у звітному році, що відповідає нормативним значенням у 40-45%, визначеним Постановою ВРУ України «Про основні положення податкової політики в Україні» №561/96. Донецька область забезпечує 3% податкових надходжень бюджету України у 2008 році (4,4% - у 2007 році). Зменшення можна пояснити занепадом промисловості регіону у період кризи.
Щодо показника ВРП області у загальній сумі ВВП України, то його частка займає близька 10%, що є найбільшим показником серед всіх областей України. Більші надходження лише забезпечуються м. Києвом. [27]
Наступним напрямком аналізу податкової безпеки території виступає визначення структури податкових надходжень у доходах бюджеті різних рівнів (додаток Л). У структурі доходів районного бюджету частка податків зросла за звітний період на 8,3% та досягла 37,5%. Щодо України в цілому, то податкові надходження забезпечують від 70% до 80% всіх доходів бюджету. Такі високі показники свідчать про фіскальне спрямування податкової політики в державі та високий податковий тягар. Цей фактор формує негативний вплив податкового середовища держави на діяльність суб’єктів підприємництва – платників податків, в тому числі для іноземних підприємців та організацій.
Оцінка рівня оподаткування на території являє собою окремий напрям оцінки податкової безпеки. Отже, доцільно проаналізувати структуру надходжень податків у Ворошиловському районі м. Донецька (додаток М).
З таблиці додатку М видно, що основну питому вагу у податкових надходженнях займають податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток. Їхня частка у загальній структурі складає приблизно 30%. Вагому частку має ПДВ – 22%.
Фінансові ресурси до бюджетів мобілізують через пряме та непряме оподаткування. При огляді сучасного податкового законодавчого забезпечення стягнення прямих податків, можна відмітити, що прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Непрямі податки включаються до ціни товарів, робіт, послуг. Вважається, що пряме оподаткування є більш соціально справедливим через те, що податки сплачуються за однаковими ставками та сума сплат прямо залежить від соціального стану до доходів платника, в той час як непрямі податки сплачуються всіма суб’єктами в однаковій мірі.
Позитивний вплив оподаткування формується при перевищенні частки прямих податків над непрямими у загальних податкових зборах на території.
Для того, щоб проаналізувати дотримання даного співвідношення на території, обраній для дослідження, слід розглянути структуру податків за формою оподаткування (табл. 2.2)
Таблиця 2.2