40. Криза семи років – виникнення внутрішнього життя на основі узагальнення переживань.

На межі дошкільного та молодш шк. віку – криза 7 років. У цей період змінюється сприймання дитиною свого місця в системі суспільних відносин. Як наслідок зявляється Криза саморегуляції. Основні ознаки: 1.Втрата дитячої безпосередності коли між бажанням і вчинками стає внутрішнє переживання з приводу доцільності вчинків, що вказує на початок диференціації внутр. і зовн сторін особистості. 2. Манірність поведінки. Коли намагаються виправдати події дорослих, дитина відкрито демонструє ті позитивні якості, які їй не властиві. 3. «Симптом гіркої цукерки». Коли дитині погано, але вона намагається це приховати. В основі цих симптомів лежить узагальнення переживань.У дитини виникає нове внутр. життя , яке безпосередньо не пов’язане з оточуючим світом і як наслідок змінюється структура поведінки, формується орієнтування на зміст вчинку. Дитина починає усвідомлювати своє місце у світі суспільних відносин, що в свою чергу змінює самосвідомість дитини, визначає переоцінку цінностей і сприяє зародж. «соціальне Я» дитини. Все це сприяє кординації змін і ССР.

41. Провідний вид діяльності у підлітковому віці.

Провідним видом діяльності у підлітковому віці, є інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Воно проходить, як правило у референтних групах і сприяє активній соціалізації підлітків. Оскільки взаємовідносини з однолітками є прототипом дорослих відносин, які будуть реалізуватися в подальшому соц., проф. і статевому житті. Референтні групи мають свою субкультуру( відпов сленг, стиль одягу, норми і прав поведінки). Референтні групи можуть бути: формальні та неформальні. У референтних групах, підлітки орієнтуються на ствердж власного «Я» через конформізм(пристосув). Завдяки якому посилюється почуття «МИ», що сприяє розвитку самосвідомості і самостійності підлітка. Референтні підліткові групи виконують основні функції у процесі формування автономності та незалежності підлітка. Саме в групах реаліз загальна потреба підлітків – звільнитися від батьківського контролю, визнач власний соц. статус і знайти розуміння складних особистісних переживань. Поряд з інтимно-особистісним спілкуванням у підлітковому віці важливим, але не провідним ВД є навчання, яке змінюється в цей період за змістом (засвоюються переважно теоретичні знання) та за характером( багатопредметність). В цьому віці зявляється нова мотивація – навчальна діяльність. Яка формується на основі пізнав потреб та навчальних інтересів і обумовлене практичною орієнтацією на вибір професії у майбутньому.

42. Особливості розвитку сприймання у молодшому шкільному віці.

Сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим процесом. Сприймання в кінці віку стає синтезуючим, тобто завдяки активному розвитку інтелекту, дитина вже здатна встановлювати зв’язки між елементами того, що вона сприймає описувати ці елементи і інтерпретувати їх, тобто логічно пояснювати і встановлювати причино-послідовні зв’язки. В мол шк. віці дитина починає сприймати предмети в залежності від потреб та інтересів які виникають в процесі навчання, а також власного попереднього досвіду. Також зявляються спостереження – як спец діяльність, спостережливість – як риса характеру.

• Точність сприймання і відтвор звуків; фонематичний слух швидко розвивається під впливом систематичної роботи на уроках читання, письма; розвивається сприймання форм. предметів; важко сприймати перспективу; просторов. співвіднош.