4. "Нейропсихологія"

531. Автором концепції про три морфофункціональні блоки мозку є: - Л.С. Виготський [0] - П. К. Анохін [0] - А. Р. Лурія [100] - Н. А. Бернштейн [0] - Н. П. Бехтєрева [0]

532. Обстеження хворих з різними захворюваннями головного мозку за допомогою нейропсихологічних методів з метою визначення топічного діагнозу називається: - неврологічною діагностикою [0] - психофізіологічною діагностикою [0] - патопсихологічною діагностикою [0] - нейропсихологічною діагностикою [100] - психопатологічною діагностикою [0]

533. Закономірне сполучення нейропсихологічних симптомів, пов'язане з порушенням нейропсихологічного чинника, називається: - неврологічний синдром [0] - психопатологічний синдром [0] - нейропсихологічний синдром [100] - патопсихологічний синдром [0] - жодне не підходить [0]

534. Різниця в мозковій організації вищих психічних функцій у лівій і правій півкулях мозку визначається як - міжпівкульова взаємодія [0] - міжпівкульова асиметрія мозку [100] - мозкова організація вищих психічних функцій [0] - функціональна специфічність великих півкуль [0] - поліфункціональність мозкових структур [0]

535. Особливий механізм об'єднання лівої і правої півкуль у єдину інтегративно функціонуючу систему називається: - міжпівкульова асиметрія мозку [0] - міжпівкульова взаємодія [100] - функціональна система [0] - нейропсихологічний чинник [0] - функціональна специфічність півкуль [0]

536. Специфіка переробки інформації і мозкової організації психічних функцій, притаманна кожній із півкуль головного мозку, називається: - міжпівкульова взаємодія [0] - міжпівкульова асиметрія мозку [0] - поліфункціональність мозкових структур [0] - функціональна специфічність півкуль мозку [100] - мозкові механізми вищих психічних функцій [0]

537. Поняття, що позначає принцип фізіологічної діяльності певної мозкової структури, порушення якого призводить до появи нейропсихологічного синдрому, називається: - психофізіологічний чинник [0] - функціональна система [0] - нейропсихологічний чинник [100] - міжпівкульова взаємодія [0] - жодне не підходить [0]

538. Регуляція тонусу кори великих півкуль, підтримання рівня неспання, необхідного для організованого перебігу психічної діяльності, здійснюється: - І морфофункціональним блоком мозку [100] - ІІ морфофункціональним блоком мозку [0] - ІІІ морфофункціональним блоком мозку [0] - підкорковими утвореннями [0] - жодне не підходить [0]

539. Приймання, переробка і зберігання інформації, що надходить, здійснюється: - І морфофункціональним блоком мозку [0] - лобними частками [0] - ІІ морфофункціональним блоком мозку [100] - ІІІ морфофункціональним блоком мозку [0] - жодне не підходить [0]

540. Порушення здатності рахування при збереженні здатності пізнавати цифри й писати їх під диктовку називається: - агнозія [0] - алексія [0] - акалькулія [100] - інактивність [0] - інтерференція [0]

541. Порушення письма, втрата здатності писати слова чи букви при відсутності розладів координації рухів руки називається: - агнозія [0] - алексія [0] - аграфія [100] - афазія [0] - акалькулія [0]

542. Програмування, регуляція і контроль за діяльністю, що відбувається, є функцією: - І морфофункціонального блоку [0] - ІІ морфофункціонального блоку [0] - ІІІ морфофункціонального блоку [100] - зони скронево-тім'яно-потиличної ділянки (зона ТРО) [0] - жодне не підходить [0]

543. Порушення мови, що виникають при локальних ураженнях коркових відділів лівої півкулі, називається: - алексія [0] - афазія [100] - дизартрія [0] - мутизм [0] - алалія [0]

544. Здатність до виконання цілеспрямованих рухових актів називається: - праксис [100] - координація [0] - ехопраксія [0] - активність [0] - жодне не підходить [0]

545. Наслідувальний автоматизм, автоматичне повторення рухів або дій інших людей називається: - праксис [0] - ехопраксія [100] - ехолалія [0] - координація [0] - персеверація [0]

546. Порушення читання, що виникають при ураженні коркових відділів лівої півкулі, називаються: - афазія [0] - агнозія [0] - амнезія [0] - алексія [100] - жодне не підходить [0]

547. Модально-неспецифічні порушення довільної уваги, що виникають при ураженнях: - неспецифічних серединних структур [100] - конвекситальних відділів скроневих часток [0] - тім'яно-потиличних структур [0] - премоторних структур [0] - жодне не підходить [0]

548. При ураженні задньої третини скроневої закрутки лівої (домінантної) півкулі виникає: - семантична афазія [0] - динамічна афазія [0] - сенсорна афазія [100] - аферентна моторна [0] - еферентна моторна [0]

549. При ураженні середніх відділів кори лівої скроневої ділянки виникає: - тотальна афазія [0] - акустико-мнестична афазія [100] - динамічна афазія [0] - семантична афазія [0] - жодне не підходить [0]

550. При ураженнях нижніх відділів тім'яної ділянки лівої півкулі виникає: - амнестична афазія [0] - семантична афазія [0] - аферентна моторна афазія [100] - еферентна моторна афазія [0] - динамічна афазія [0]

551. При ураженні кори задньо-скронево-тім'яної ділянки лівої півкулі (зона ТРО) виникає: - сенсорна афазія [0] - семантична афазія [100] - динамічна афазія [0] - тотальна афазія [0] - аферентна моторна афазія [0]

552. При ураженні середньо- і задньолобних (що прилягають до зони Брока) коркових відділів лівої півкулі виникає: - аферентна моторна афазія [0] - динамічна афазія [100] - сенсорна афазія [0] - комплексна афазія [0] - семантична афазія [0]

553. Модально-неспецифічні порушення пам'яті виникають при ураженні: - підкоркових структур [0] - конвекситальних лобних структур [0] - лівої скроневої ділянки [0] - правої скроневої ділянки [0] - неспецифічних серединних структур [100]

554. При ураженні лімбіко-діенцефальної системи мозку виникає: - порушення гностичних функцій [0] - модально-неспецифічні порушення пам'яті [100] - порушення рахунку [0] - мовні розлади [0] - жодне не підходить [0]

555. При ураженні нижніх відділів кори премоторної ділянки виникає: - динамічна афазія [0] - сенсорна афазія [0] - еферентна моторна афазія [100] - амнестична афазія [0] - аферентна моторна афазія [0]

556. Порушення пам'яті як мнестичної діяльності називаються: - амнезія [0] - псевдоамнезія [100] - прогресуюча амнезія [0] - гипомнезія [0] - конфабуляція [0]

557. Порушення пам'яті, що виникають при ураженні різних аналізаторних систем мозку, називаються: - псевдоамнезія [0] - Корсаковський синдром [0] - модально-специфічні порушення пам'яті [100] - конфабуляції [0] - модально-неспецифічні порушення пам'яті [0]

558. Довільна регуляція вищих психічних функцій є функцією: - І морфофункціонального блоку мозку [0] - ІІІ морфофункціонального блоку [100] - скронево-тім'яно-потиличної ділянки [0] - гипоталамо-діенцефальних структур [0] - ІІ морфофункціонального блоку [0]

559. В основі органічного амнестичного синдрому (Корсаковський синдром) лежить: - ретроградна амнезія [0] - антероградна амнезія [0] - фіксаційна амнезія [100] - конфабуляції [0] - жодне не підходить [0]

560. Синдром <розщепленого мозку> виникає при ураженні: - лобних часток [0] - підкоркових структур [0] - мозолистого тіла [100] - неспецифічних серединних структур [0] - жодне не підходить [0]

561. При ураженні нижніх відділів постцентральної ділянки кори великих півкуль виникає: - динамічна апраксія [0] - кінестетична апраксія [100] - просторова апраксія [0] - ідеаторна апраксія [0] - жодне не підходить [0]

562. При ураженні нижніх відділів премоторної ділянки кори великих півкуль виникає: - ідеаторна апраксія [0] - кінетична апраксія [100] - кінестетична апраксія [0] - простророва апраксія [0] - жодне не підходить [0]

563. При ураженні префронтальної конвекситальної кори півкуль виникає: - кінетична апраксія [0] - кінестетична апраксія [0] - регуляторна апраксія [100] - просторова апраксія [0] - усі перелічені вірно [0]

564. При ураженні тім'яно-потиличних відділів кори великих півкуль виникає: - кінетична апраксія [0] - кінестетична апраксія [0] - регуляторна апраксія [0] - просторова апраксія [100] - жодне не підходить [0]

565. До зорово-гностичних розладів відносять все нижчеперелічене, за винятком: - симультанна агнозія [0] - символічна агнозія [0] - синдром Балінта [0] - просторова агнозія [0] - аутотопагнозія [100]

566. Зорові агнозії виникают при ураженні: - лобних часток [0] - потилично-тім'яних відділів [100] - скроневих часток [0] - гіпоталамо-діенцефальних структур [0] - підкоркових структур [0]

567. Порушення пізнавання форми об'єктів на дотик при збереженості поверхневої і глибокої чутливості називаються: - зоровою агнозією [0] - тактильною агнозією [100] - просторовою агнозією [0] - семантичною афазієй [0] - жодне не підходить [0]

568. Порушення інтонаційної сторони мови спостерігаються при ураженні - лобних часток [0] - зони <Брока> [0] - зони <Верніке> [0] - лівої скроневої ділянки [0] - правої скроневої ділянки [100]

569. Порушення акустичного гнозису спостерігається при ураженнях: - потиличних відділів [0] - премоторних відділів [0] - підкоркових утворень [0] - лівої скроневої частки [0] - правої скроневої части [100]

570. Акалькулія виникає при ураженні: - лобних часток [0] - лобно-скроневих структур [0] - гіпоталамо-діенцефальної ділянки [0] - потиличних часток [0] - скронево-тім'яно-потиличних відділів кори (зона ТРО) [100]

571. Якщо хворий не може назвати зображення, забуває назви предметів, то в нього є: - семантична афазія [0] - алалія [0] - амнестична афазія [100] - динамічна афазія [0] - моторна афазія [0]

572. Якщо хворий не називає й не вказує об'єкти, розташовані ліворуч, ігнорує лівий бік, то в нього є: - однобічна просторова агнозія [100] - порушення зорового предметного гнозису [0] - амнестична афазія [0] - фрагментарність сприйняття [0] - жодне не підходить [0]

573. Якщо хворий називає предмети у зворотній послідовності (справа-наліво), то в нього є: - фрагментарність сприйняття [0] - інактивність сприйняття [0] - зорова агнозія [0] - дзеркальність сприйняття [100] - просторова агнозія [0]

574. Якщо хворий не може визначити стать і вік персонажів на сюжетній картині, то в нього є: - порушення мислення [0] - фрагментарність сприйняття [0] - дзеркальність сприйняття [0] - порушення лицьового гнозису [100] - жодне не підходить [0]

575. Якщо хворий не розуміє змісту сюжетної картини (за відсутності гностичних розладів), то в нього є: - інактивність сприйняття [0] - порушення мислення [100] - афазія [0] - порушення пам'яті [0] - усе перелічене вірно [0]

576. Якщо хворий не може переключитися з однієї артикуляції на іншу, застряє на окремих звуках, персеверує звуки й склади, то можна говорити про: - динамічну афазію [0] - комплексну афазію [0] - аферентну моторну афазію [0] - еферентну моторну афазію [100] - дизартрії [0]

577. Якщо хворий ледве переключається з одного руху на інший, персеверує попередні рухи, то в нього є: - імпульсивність рухів [0] - дезавтоматизація [0] - порушення реципрокної координації [0] - ехопраксія [0] - інертність рухових актів [100]

578. Якщо хворий не розуміє граматичних конструкцій, неправильно вживає відмінки й прийменники, то можна говорити про: - амнестичну афазію [0] - комплексну афазію [0] - семантичну афазію [100] - моторну афазію [0] - динамічну афазію [0]

579. Якщо хворий не може плавно переходити від одного руху до іншого, при цьому рухи розірвані, ізольовані один від одного, то в нього є: - порушення довільної регуляції руху [0] - порушення динамічної організації рухів [100] - порушення міжпівкульової взаємодії [0] - порушення реципрокної координації [0] - дезавтоматизація [0]

580. Якщо хворому важко вимовити окремі слова, він шукає потрібні артикуляції, плутає близькі за вимовою звуки, то можна говорити про: - динамічну афазію [0] - аферентну моторну афазію [100] - еферентну моторну афазію [0] - дизартрію [0] - сенсорну афазію [0]

581. Якщо хворий не може сприйняти всю зображену ситуацію, описує окремі її фрагменти й елементи, то в нього є: - дзеркальність сприйняття [0] - інактивність сприйняття [0] - фрагментарність сприйняття [100] - порушення мислення [0] - жодне не підходить [0]

582. Якщо хворий імпульсивно відтворює задані рухові проби (за типом ехопраксії), не прагне до корекції зазначених помилок, то в нього є: - порушення динамічного праксису [0] - порушення довільної регуляції рухів [100] - інертність рухів [0] - порушення просторового праксису [0] - жодне не підходить [0]

583. Якщо хворий не розуміє інструкцій, не може показати об'єкт, який називають, не диференціює близькі фонеми, то в нього є: - динамічна афазія [0] - сенсорна афазія [100] - алалія [0] - розлади мислення [0] - семантична афазія [0]

584. Якщо хворий неправильно відтворює просторовий напрямок рухів, то в нього: - дезавтоматизація [0] - ехопраксії [0] - порушення просторової організації рухів [100] - порушення схеми тіла [0] - порушення довільної регуляції рухів [0]

585. Якщо хворий не може відтворити просторове положення руки, плутає лівий та правий боки, то в нього: - ехопраксії [0] - порушення просторового праксису [100] - порушення схеми тіла [0] - порушення реципрокної координації [0] - порушення довільної регуляції рухів [0]

586. Якщо хворий не може знайти задану частину обличчя або тіла, то в нього: - порушення пам'яті [0] - порушення мови [0] - порушення схеми тіла [100] - порушення просторового гнозизу [0] - жодне не підходить [0]

587. Якщо хворий не може відтворити позу за тактильним зразком, задану на другій руці, то в нього: - дезавтоматизація [0] - порушення міжпівкульової взаємодії [0] - порушення кінестетичної складової рухомого акту [100] - порушення схеми тіла [0] - усе перелічене вірно [0]

588. Якщо хворий відтворює позу лише правого (вказівного) пальця, а поза лівого пальця ігнорується, то в нього: - порушення схеми тіла [0] - порушення просторового праксису [0] - порушення довільної регуляції рухів [0] - одностороння просторова агнозія [100] - жодне не підходить [0]

589. Якщо хворий робить зайві удари, зазнає утруднень при переході від одного ритму до іншого, персеверує попередній ритм, то в нього: - порушення акустичного гнозису [0] - порушення пам'яті [0] - інертність рухів [100] - слабкість акустичних слідів [0] - жодне не підходить [0]

590. Якщо хворий не може водночас змінювати положення обох рук, рухи кожної руки здійснює ізольовано або уподібнює рухи обох рук, то в нього: - дезавтоматизація [0] - порушення реципрокної координації [100] - інертність рухів [0] - імпульсивність рухів [0] - жодне не підходить [0]

591. Якщо хворий не може відтворити ритми за заданим зразком, не уловлює структуру ритму, то в нього: - слабкість акустичних слідів [0] - порушення акустичного гнозису [100] - порушення пам'яті [0] - порушення довільної регуляції рухів [0] - фрагментарність сприйняття [0]

592. Якщо хворий відтворює рухи лише правої руки, ліву руку ігнорує, то нього: - порушення довільної регуляції рухів [0] - ігнорування лівої руки [100] - порушення просторового праксису [0] - порушення конструктивного праксису [0] - жодне не підходить [0]

593. Якщо хворий забуває заданий ритм, втрачає структуру ритму в ході його виконання, то в нього: - порушення акустичного гнозису [0] - інертність рухів [0] - слабкість акустичних слідів [100] - порушення довільної регуляції рухів [0] - жодне не підходить [0]

594. Якщо хворий пізнає обмацуваний предмет, але не може назвати його, в нього: - порушення предметного гнозису [0] - порушення тактильного гнозису [0] - астерогноз [0] - амнестична афазія [100] - фрагментарність сприйняття [0]

595. Якщо хворий не пізнає обмацуваний предмет, то в нього: - порушення тактильного гнозису [100] - порушення мислення [0] - порушення предметного гнозису [0] - порушення пам'яті [0] - жодне не підходить [0]

596. Якщо хворий не може відтворити ритмічні структури за інструкцією (за можливості їх відтворення за зразком), то в нього: - порушення динамічного праксису [0] - слабкість акустичних слідів [0] - порушення довільної організації рухів [100] - порушення акустичного гнозису [0] - усе перелічене вірно [0]

597. Якщо хворий не пізнає зображення предметів, то в нього: - амнестична афазія [0] - порушення пам'яті [0] - порушення зорового гнозису [100] - просторова агнозія [0] - симультанна агнозія [0]

598. Якщо хворий не може виконати простий малюнок, не відтворює суттєвих елементів зображуваного об'єкта, то в нього: - порушення мислення [0] - порушення просторового гнозису [0] - порушення пам'яті [0] - порушення конструктивної діяльності [100] - жодне не підходить [0]

599. Якщо хворий відтворює зміст оповідання, але не розуміє його смислу, то в нього: - порушення пам'яті [0] - порушення мислення [100] - уповільненість запам'ятовування [0] - порушення довільно-регуляторних функцій [0] - жодне не підходить [0]

600. Якщо хворий розміщує малюнок у правій половині листа, випускає деталі зліва, перекручує їх, то в нього: - порушення пам'яті [0] - порушення просторового гнозису [0] - порушення просторового праксису [0] - однобічна просторова агнозія [100] - усе перелічене вірно [0]

601. Якщо хворий не може правильно назвати букви, не може читати, то в нього: - алексія [100] - дзеркальне читання [0] - просторова агнозія [0] - аграфія [0] - усе перелічене вірно [0]

602. Якщо хворий не може в малюнку відтворити просторове розташування предмета, співвідношення цілого та його частин, то в нього: - порушення пам'яті [0] - порушення конструктивної діяльності [0] - порушення просторового гнозису [100] - однобічна просторова агнозія [0] - жодне не підходить [0]

603. Якщо хворий, виконуючи рахункові операції, зазнає труднощів при переході через десяток, припускає просторових помилок, то нього: - інверсія рахункових програм [0] - порушення пам'яті [0] - порушення мислення [0] - порушення довільно-регулярторних функцій [0] - порушення просторових уявлень [100]

604. Якщо хворий пропускає слова, розташовані ліворуч, читає праву половину слів, тексту, то в нього: - однобічна просторова агнозія [100] - алексія [0] - дзеркальне читання [0] - порушення пам'яті [0] - порушення мови [0]

605. Якщо хворий не утримує умову задачі, забуває й заміняє числа, то в нього: - порушення пам'яті [100] - акалькулія [0] - інертність мовних слідів [0] - афазія [0] - усе перелічене вірно [0]

606. Якщо хворий виконуючи малюнок ледве переключається з одного руху на інший, багаторазово відводить ті ж самі елементи в малюнку, то в нього: - порушення мислення [0] - інертність рухів [100] - порушення просторового гнозису [0] - порушення просторового праксису [0] - усе перелічене вірно [0]

607. Дихотичне прослуховування застосовується для визначення: - провідної руки [0] - провідного ока [0] - провідного вуха [100] - провідної ноги [0] - жодне не підходить [0]

608. Тест Аннет застосовується у нейропсихології для визначення: - порушень пам'яті [0] - порушень сприймань [0] - міжпівкульової асиметрії [100] - локалізації вищих психічних функцій [0] - жодне не підходить [0]

609. При бесіді у х-го відзначається розлад у вживанні потрібних слів. Відсутні слова заміняються описом властивостей і призначень предметів, котрі Х-й не може назвати. Який вид афазії в х-го? - Моторна [0] - Сенсорна [0] - Амнестична [100] - Сематична [0] - Жодне не підходить [0]

610. При бесіді у х-го відзначається порушення розуміння граматично складних фраз. Утруднено розуміння відношень між словами. Який вид афазії в х-го? - Моторна [0] - Сенсорна [0] - Амнестична [0] - Семантична [100] - Жодне не підходить [0]

611. При бесіді у х-го відзначено переважне порушення експресивної мови,що складається з декількох слів або окремих складів.Промова лаконічна,уривчаста,із пропусками слів,складається із іменників із переставленням звуків.Який вид афазії в х-го? - Сенсорна [0] - Моторна [100] - Амнестична [0] - Семантична [0] - Жодне не підходить [0]

612. При бесіді у х-го відзначається порушення розуміння мови. Мова складається з перекручених слів, граматично між собою не зв'язаних. Виражена багатослівність мови, ускладнення читання і письма.Який вид афазії у х-го? - Моторна [0] - Амнестична [0] - Сенсорна [100] - Семантична [0] - Жодне не підходить [0]

613. Дослідження, спрямоване на оцінку стану вищих психічних функцій, особливостей функціональної асиметрії півкуль мозку, називається: - Нейропсихологічним [100] - Патопсихологічним [0] - Психопатологічним [0] - Психіатричним [0] - психосоматичним [0]

614. <Комплекс оживлення> є характерним для: - періоду новонародженості [100] - періоду дитинства [0] - юнацького віку [0] - періоду зрілості [0] - періоду похилого віку [0]

615. Криза першого року життя характеризується: - появою соціальних навичок [0] - потребою в самостійності [0] - потребою у близьких стосунках із матір'ю [0] - Становленням <комплексу оживлення> [0] - Становленням ходьби й мови [100]

616. Відсутність <комплексу оживлення> вважається характерною ознакою для: - синдрому раннього дитячого аутизму [100] - підліткової шизофренії [0] - дитячих страхів [0] - пубертатної кризи [0] - жоден не підходить [0]

617. Порушення вимовного боку мови, спричиненні патологічною іннервацією м'язів мовного апарату, називаються:

- Афазія [0] - Алалія [0] - Дизартрія [100] - Алексія [0] - Ехолалія [0]