- •Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозвязок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структури світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії.
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактеризуйте особливості взаємодії філософії, релігії, міфології.
- •10. Місце філософії в культурі.
- •11.Західна та східна парадигми філософії
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •13. Вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14.Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середновіччя
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17.Проблема методу пізнання в філософських поглядах ф. Бекона та Рене Декарта.
- •18.Дайте характеристику філософії Просвітництва
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Сутність філософських поглядів Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та х-ні риси філософії хх ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. В чому сутність некласичної філософії
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії та герменевтики.
- •27. Розкрийте х-ні риси структуралізму та герменевтики.
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29.Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі.
- •30.Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •31.Філософські погляди г. Сковороди
- •32.Філософські ідеї Києво-Могилянської академії
- •33.Назвіть основні різновиди сфер буття охарактеризуйте їх.
- •34.Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття
- •35. Діалектика як вчення про розвиток
- •36.Свідомість як цілісна система.
- •38.Самосвідомість
- •39.Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •72. Як співвідносяться між собою поняття діалектика та синергетика?
- •75. Як співвідносяться поняття «розвиток» , «прогрес», «регрес»
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття «розвиток»? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття «підсвідоме» «надсвідоме» та «сублімація» ?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого
- •80. Як співвідносяться між собою поняття «людина»,»особа», «особистість» ?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» , «самосвідомість» та «суспільна свідомість»
- •82. Як співвідносятьсяпоняття «дух», «душа», «духовність»
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість»? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •85. Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?
- •86. Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?
- •88. Що ви розумієте під поняттям «свобода»? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов’язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. Як співвідносяться номіналізм,реалізм?
16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
Середина ХVІІ ст.. коли в Зх. Європі наступає епоха капіта-лізму, виникла буржуазна революція у Франції, Німе-чині, Росії, Нідерландах, Англії, Бені люкс. Капіталізм революція у виробництві. На заміну мануфактури виступає машинне виробництво пов’я-зане з необхідністю наукового знання (Математики, фізики, хімії, біології)щоб була наука потрібні вчені які повині навчити людей створювати машини. Буржуазія була зацікавлена у зростанні виробництва і тому вона підтримувала розвиток науки і освіти. Філософія базувалася на природознавстві на відміну від філософії середньовіччя яка базувалася на релігії і відродження – на літературі і мистецтві.Проблеми: пробле-ма розвитку науково матеріа-лістичних ідей і теорій які б обґрунтували сутність світу виходячи з природних наук; проблема пошуку методів наукового пізнання з метою запровадження наукових відкриттів у практику; пробле-ма просвітництва метою якої є пропаганда наукових знань, освіти, розробка проблеми людини її свободи і справе-дливого устрою суспільства в ХVІІІ ст. епоха просвітництва. Вирішальну роль видіграла наукова революція, була започатко-вана Ньютоном тому філософія стала носити матеріалістичний характер (людина машина – механічний лібералізм) У зв’язку із розвитком наукового пізнання виникла проблема пошуку методів наукових досліджень цей пошук привів до виникнення і розробки два основних методів наукового пізнання вони існують до цього часу: емпіричний метод (емпіріо – досвід, дослід) започаткував і розробив Френсіс Бекон 1561-1626 р. Анг. вчений базується на основі людських відчуттів і включає в с конкурентних фактів, лабораторних експери-ментальних досліджень. Мета: розробка таких способів пізнання які б давали кон-курентний результат в практи-чній діяльності людини. Розробив основи емпіричного методу і їх принципи. Раціональний метод (раціо – розум)фр. Філософ і математик Рене Декарт 1596-1650 р. положив початок розробки методів раціонально логічного пізнання що стало основою розробки наукових теорій і привело до відкриття та обґрунтування законів науки.
17.Проблема методу пізнання в філософських поглядах ф. Бекона та Рене Декарта.
Основоположник матеріалізму і експериментальної науки англійський філософ Френсіс Бекон вважав, що науки, які вивчають пізнання, мислення, є ключем до всіх інших, бо містять «розумові знаряддя», дають розуму вказівки або застерігають від помилок («ідолів»). Закликаючи зміцнювати фортецю розуму діалектикою, Френсіс Бекон вважав, що поширена тоді логіка — викривлена схоластами арістоте-лівська формальна логіка — даремна для відкриття знань. Ставлячи питання про новий метод, про «іншу логіку», Френсіс Бекон підкреслював, що нова логіка — на відміну від чисто формальної — має виходити не тільки з природи розуму, але й з природи речей, не «винаходити і вигадувати», а відкривати і висловлювати те, що творить природа, бути змістовною, об'єктивною. Виділились три основні шляхи пізнання: по-перше, шлях павука — виведення істин з чистої свідомості. по-друге, шлях мурахи — вузький емпіризм, збір розрізнених фактів без їх концептуального узагальнення; по-третє, шлях бджоли — об'єднання перших двох шляхів, поєднання хисту, досвіду і розуму, тобто чуттєвого і раціонального.
Гносеологію Рене Декарта пронизує переконання в безмежності людського розуму, в величезній силі пізнання, мислення і понятійного розсуду суті речей. Щоб створити нову, раціональну культуру, потрібний чистий «будівельний майданчик». А це означає, що необхідно спочатку «розчистити грунт» від традиційної культури. «Розчистку ґрунту» у Рене Декарта виконує сумнів: все сумнівно, але безсумнівний сам факт сумніву. Для Рене Декарта сумнів — це не безплідний скептицизм, а щось конструктивне, загальне і універсальне. За Декартом, розум, озброєний такими засобами мислення, як інтуїція і дедукція, може досягнути в усіх сферах знання повної вірогідності, якщо тільки керуватиметься істинним засобом. Істинний засіб є сукупність чітких і простих правил, суворе дотримання яких завжди перешкоджає прийняттю неправдивого за істинне. Правила раціоналістичного засобу Рене Декарта поширюються на все вірогідне знання тих раціональних засобів і методів дослідження, що ефективно застосовуються в математиці (зокрема, в геометрії). Це означає, що потрібно мислити ясно і чітко, розчленовувати кожну проблему на складові її елементи, методично переходити від відомого і доведеного до невідомого і недоведеного, не допускати пропусків в логічних ланках дослідження тощо.
