8. Типи філософування та їх характеристика.

1. Релігійно-містичний тип філософування

До цього типу філософування належать такі історичні типи світогляду - міф, релігія та філософія. Всі вони е формами фіксації досвіду духовно-практичного освоєння світу.

Міф - найдавніший за часом виникнення тип світогляду. Специфічною його рисою є домінування в ньому першого рівня світогляду - світовідчуття.

Релігія - другий історичний тип світогляду. Основою його є світорозуміння як рівень світогляду. Тут спостерігається формування певної картини світу. На перший план в релігії виходить протиставлення людини і світу.

Філософія - найбільш зріла форма (історичний тип) світогляду, тобто форма розв'язання питань: Що є людина? Що є світ та на яких принципах має будуватись ставлення людини до світу? В зв'язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають в тому, що вона - теоретична форма розв'язання світоглядних проблем.

2. Есейсько–афористичний тип філософування

В основі цього типу філософування лежить протиставлення західного та східного типу мислення.

3. Художньо-образний тип філософування

Стиль східної філософії ближчий до художньо-образного, ніж до наукового, а сама філософія максимально наближена до морального повчання та навіть техніки людського удосконалення у певному способі життя. Західна філософія, навпаки, тяжіє до раціонально-логічних та аналітичних досліджень, теоретичних систематизацій, має абстрактно-понятійний характер і виходить із певної автономності основних сфер як індивідуального, так і суспільного життя. У зв'язку із цим західна філософія має переважно індивідуальне спрямування і постає саме індивідуально-особистісним засобом життєвого самоутвердження.

4. Теоретичний тип філософування

Теоретичний світогляд або теоретичний рівень світогляду грунтується на таких формах відображення, як поняття, концепції, теорії, гіпотези. На цьому рівні відображення створюється концептуально оформлена модель світогляду. Світоглядна картина ґрунтується на пізнанні сутності явищ, законів буття світу та людини. Внаслідок цього з'являється можливість тих чи інших явищ або подій. Людина може успішно планувати й реалізовувати свої дії, свідомо досягати визначених цілей і цінностей, організовувати власне життя відповідно до своїх уявлень про його сенс. Як правило, у теоретичному світогляді відображається не щоденне людське життя з усією його унікальністю та рухливістю, а те, що властиве певним соціально-культурним пластам історичних епох, типам культур.

9. Охарактеризуйте особливості взаємодії філософії, релігії, міфології.

Міфологія –- це масовий світогляд первісно-родового й ранньокласового суспільства.Вонавідбиває дійсність в її цілісності, яка включала в себе природу і родоплемінні відносини. Але цей природно-суспільнийсвітміфологіявідбивала, враховуючи не йогооб'єктивність, а йогоцінність, значення для даного родового колективу, тобтокрізь призму докоріннихінтересів роду. Міфологіябула покликана доповнитиабополегшитипроцесматеріально-практичного освоєннясвіту. Здійснюючи духовно-практичнеперетвореннядійсності, вона була способом і засобомдуховноївидозмінивсьогосвітопорядку.

Релігія – це форма суспільної свідомості,основноюознакоюякої є віра в надприродне, в Бога.Способом існування будь-якої релігії є віра. На відміну від міфів, релігія розділяє світ на два рівні - реальний і потойбічний, орієнтує людину на потойбічне життя. Релігія являє собою фантастичневідображенняпануючих над людьми природних та соціальних сил.

Філософія від міфологічних і релігійних форм світогляду відрізняється тим, що реалізує свою світоглядну функцію на основі теоретичного відношення до дійсності, звертаючись до фактів логічних побудов, виробляючи гносеологічні і логічні критерії для свідомого пошуку і вибору істинних поглядів.

Отже, за способом опанування дійсністю філософія є наукою, котра створює теоретичний світогляд шляхом раціонального осягнення дійсності. Але це не означає, що будь-яка філософська система є об'єктивно істинною і позбавлена впливу міфологічної або релігійної свідомості