- •Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозвязок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структури світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії.
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактеризуйте особливості взаємодії філософії, релігії, міфології.
- •10. Місце філософії в культурі.
- •11.Західна та східна парадигми філософії
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •13. Вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14.Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середновіччя
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17.Проблема методу пізнання в філософських поглядах ф. Бекона та Рене Декарта.
- •18.Дайте характеристику філософії Просвітництва
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Сутність філософських поглядів Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та х-ні риси філософії хх ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. В чому сутність некласичної філософії
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії та герменевтики.
- •27. Розкрийте х-ні риси структуралізму та герменевтики.
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29.Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі.
- •30.Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •31.Філософські погляди г. Сковороди
- •32.Філософські ідеї Києво-Могилянської академії
- •33.Назвіть основні різновиди сфер буття охарактеризуйте їх.
- •34.Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття
- •35. Діалектика як вчення про розвиток
- •36.Свідомість як цілісна система.
- •38.Самосвідомість
- •39.Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •72. Як співвідносяться між собою поняття діалектика та синергетика?
- •75. Як співвідносяться поняття «розвиток» , «прогрес», «регрес»
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття «розвиток»? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття «підсвідоме» «надсвідоме» та «сублімація» ?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого
- •80. Як співвідносяться між собою поняття «людина»,»особа», «особистість» ?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» , «самосвідомість» та «суспільна свідомість»
- •82. Як співвідносятьсяпоняття «дух», «душа», «духовність»
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість»? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •85. Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?
- •86. Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?
- •88. Що ви розумієте під поняттям «свобода»? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов’язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. Як співвідносяться номіналізм,реалізм?
85. Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?
Людина — це, насамперед, біологічна істота, яка наділена, на відміну від інших представників біологічних видів, свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина — істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили та підкорили собі її природну індивідуальність.
Індивід — цеокремо взята людина як представниклюдського роду з усіма її психологічними, морально-етичними та психічними характеристиками.Індивід — цезавжди один з багатьох, і вінзавждизнеособлений. У понятті «індивід» не фіксуютьсяякі-небудьособливіабоодиничнівластивості (біологічні, соціальні) людини, хоча вони, звичайно, присутні.Поняття "індивід" характеризуєлюдину як відособленого, поодинокого, конкретного представникалюдськоїспільності (конкретнийучень, студент, викладач, бізнесмен). Індивід, якийрозглядається через йогоспецифічніособливості, що не зводяться до яких-небудьродових і всезагальних характеристик, — це індивідуальністьІншими словами поняття "індивідуальність" відтворює те неповторне, специфічне, унікальне, своєрідне, чим один індивідвідрізняєтьсявідіншого. Цівідмінностіможуть бути абсолютно різними, починаючивідприродних рис, особливостейповедінки та закінчуючи манерою ходи чиспецифікоюодягу.
86. Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії.
Свобода — одна з основних філософських категорій, що характеризує сутність людини і її існування, які полягають в можливості особистості мислити і діяти у відповідно до власних уявлень і бажань, а не внаслідок внутрішнього або зовнішнього примусу. В історіїфілософської думки цепоняттяпройшлотри-валуеволюцію — від «негативної» (свобода «від») до «позитив-ної» (свобода «для») трактовки. Філософіясвободилюдинибула предметом роздумів Канта і Гегеля, Шопенгауера і Ніцше, Сарт-ра і Ясперса, Бердяєва і Соловйова. Відповідальність як протилежнесвободі — цепоняття, яке характеризуєставленняособистості до суспільства з поглядуздійснення нею певнихморальних та інших вимог з боку суспільства.
Реальновільнадіялюдинивиступає,передусім, як вибір поведінки. Свобода є там, де євибір. У такійситуаціїособливийінтерес становить проблема моральної і правовоївідповідальностілюдини за своївчинки.Свободалюдинизавждипередбачаєїї відповідальність перед суспільством за свійвчинок. Свобода і відповідальність - цедвісторониєдиногоцілого - свідомоїлюдськоїдіяльності. Свобода є можливістю здійснення діяльності, здатністьдіятизізнанням справизарадиобраної мети. Відповідальність же пов'язана з усвідомленнямоб'єктивних умов і суб'єктивнопоставленої мети, необхідностівибору способу дії для здійсненняцієї мети. Свобода завждипороджуєвідповідальність, а відповідальністьнаправляє свободу
87. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?
Розвиток культури і цивілізації нерозривно пов'язані: поза духовними цінностями, створеними у процесі культурної діяльності людей, не може скластися і цивілізаційна спільність.Деякідослідникицілкомототожнюють культуру і цивілізацію. Така точка зорузародиласяще в епоху Просвітництва. Є й інша точка зору. Відповіднодонеї, культура уявляєтьсявмістилищемусьогокращого у людині, а цивілізаціяпов'язуєтьсятількизістандартизованиммасовимвиробництвом. Перехідвідкультури до цивілізаціїозначаєзанепадтворчості, героїчнихдіянь; справжнємистецтвовиявляється не потрібним, тріумфуємеханічна робота.Прихильники такого підходузаперечуваливзаємозв'язок і наступність у розвиткукультури. Однак, як уже відзначалося, більшістьдослідниківвважає основою будь-якоїцивілізаціїдуховніцінності, духовну культуру, тому не протиставляє культуру цивілізації.
В кінцевій формі теза про те, що цивілізація визначається культурою належить французькому історику Ф. БроделюТаким чином, у сучаснійнауціпоняття «цивілізація» майжеототожнюється з поняттям «культура». ВідомийамериканськийвченийС.Хантінгтонвідзначає,що в сучаснійнауціцивілізація, як правило, розглядається як окрема культурна спільнота, найбільшвисокий рівень угруповання людей саме за ознакоюкультури.