- •Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозвязок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структури світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії.
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактеризуйте особливості взаємодії філософії, релігії, міфології.
- •10. Місце філософії в культурі.
- •11.Західна та східна парадигми філософії
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •13. Вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14.Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середновіччя
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17.Проблема методу пізнання в філософських поглядах ф. Бекона та Рене Декарта.
- •18.Дайте характеристику філософії Просвітництва
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Сутність філософських поглядів Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та х-ні риси філософії хх ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. В чому сутність некласичної філософії
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії та герменевтики.
- •27. Розкрийте х-ні риси структуралізму та герменевтики.
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29.Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі.
- •30.Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •31.Філософські погляди г. Сковороди
- •32.Філософські ідеї Києво-Могилянської академії
- •33.Назвіть основні різновиди сфер буття охарактеризуйте їх.
- •34.Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття
- •35. Діалектика як вчення про розвиток
- •36.Свідомість як цілісна система.
- •38.Самосвідомість
- •39.Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •72. Як співвідносяться між собою поняття діалектика та синергетика?
- •75. Як співвідносяться поняття «розвиток» , «прогрес», «регрес»
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття «розвиток»? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття «підсвідоме» «надсвідоме» та «сублімація» ?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого
- •80. Як співвідносяться між собою поняття «людина»,»особа», «особистість» ?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» , «самосвідомість» та «суспільна свідомість»
- •82. Як співвідносятьсяпоняття «дух», «душа», «духовність»
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість»? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •85. Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?
- •86. Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?
- •88. Що ви розумієте під поняттям «свобода»? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов’язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. Як співвідносяться номіналізм,реалізм?
56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
Термін «ноосфера» (з грецьк. — сфера розуму) запровадив видатний французький філософ і природознавець П. Тейяр де Шарден. Наповнив його змістом і розвинув Вернадський. Зміст його концепції такий: впливати на природу, змінювати біосферу слід особливо раціонально, думаючи не про сьогоднішні вигоди, а про майбутні наслідки. Обов’язковою умовою діяльності людини, за Вернадським, як і раніше, має залишатися сприятливий стан біосфери, адже людина, як і інші живі істоти Землі, пристосована лише до тих природних умов, до тих сполучень природних агентів, у яких вона виникла й живе. В іншому середовищі, якісно відмінному від цього, люди жити не можуть. Біосфера, що сформувалася еволюційно як складова частина космічної організації матерії і з якою нерозривно пов’язана людина, має бути збережена на благо людей. Саме в цьому полягає сенс ноосфери — не стихійне руйнівне втручання в природу, а науково обґрунтоване збереження на Землі умов для життя і щастя людей.
1944 року вийшла праця В. І. Вернадського «Декілька слів про ноосферу», у якій він у концентрованому вигляді виклав своє бачення еволюційно-історичного процесу, перспектив майбуття людства як космічного феномену. Стверджується, що під впливом розвитку науки і пізнання біосфера має стати ноосферою, тобто цариною розуму, де панують закони мудрості й гармонії. В. І. Вернадський вважав, що ноосфера — це такий стан біосфери, в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила. Він визначив кілька загальних умов, які необхідні для створення ноосфери:людство має стати єдиним в економічному та інформаційному відношеннях;
ноосфера — явище всепланетне, тому людство повинне прийти до цілковитої рівності рас, народів незалежно від кольору шкіри й інших відмінностей;ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами.Вперше ставиться завдання проникнення знання у все людство. Рішення такого завдання має на меті усвідомлення правильного життя: по-перше, підвищити добробут населення; по-друге, максимальне розмноження людства; по-третє, максимальне виявлення розуму. Якщо до XX ст. панівною виступала система поглядів обмеження приросту населення, то ноосфера передбачає найповнішу можливість народжуваності людей. Це принципово нова система світосприйняття розвитку людства, вимагає нового типу людини -людини ноосфери: вільної, незалежної від інших організмів. Сучасна людина - гетеротрофна, тобто існує за рахунок зелених рослин. Нова ж людина має бути автотрофною. Наука і повинна забезпечити безпосереднє синтезування їжі, що «звільнило б людину від її залежності від іншої живої речовини. Концепція ноосфери у філософії Володимира Вернадського поліфонічна: охоплює природознавчий, суспільний, філософський і суспільно-моральний аспекти. Його погляди на найближче майбутнє суспільства містять ідею повного підкорення держави народові, заміну централізованого управління місцевою автономією. Держава має бути федеративною.