- •Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозвязок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структури світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії.
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактеризуйте особливості взаємодії філософії, релігії, міфології.
- •10. Місце філософії в культурі.
- •11.Західна та східна парадигми філософії
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •13. Вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14.Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середновіччя
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17.Проблема методу пізнання в філософських поглядах ф. Бекона та Рене Декарта.
- •18.Дайте характеристику філософії Просвітництва
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Сутність філософських поглядів Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та х-ні риси філософії хх ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. В чому сутність некласичної філософії
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії та герменевтики.
- •27. Розкрийте х-ні риси структуралізму та герменевтики.
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29.Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі.
- •30.Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •31.Філософські погляди г. Сковороди
- •32.Філософські ідеї Києво-Могилянської академії
- •33.Назвіть основні різновиди сфер буття охарактеризуйте їх.
- •34.Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття
- •35. Діалектика як вчення про розвиток
- •36.Свідомість як цілісна система.
- •38.Самосвідомість
- •39.Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •72. Як співвідносяться між собою поняття діалектика та синергетика?
- •75. Як співвідносяться поняття «розвиток» , «прогрес», «регрес»
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття «розвиток»? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття «підсвідоме» «надсвідоме» та «сублімація» ?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого
- •80. Як співвідносяться між собою поняття «людина»,»особа», «особистість» ?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» , «самосвідомість» та «суспільна свідомість»
- •82. Як співвідносятьсяпоняття «дух», «душа», «духовність»
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість»? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •85. Як співвідносяться між собою поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»?
- •86. Поняття «свобода» та «відповідальність». Сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом «культура» і «цивілізація»?
- •88. Що ви розумієте під поняттям «свобода»? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов’язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. Як співвідносяться номіналізм,реалізм?
36.Свідомість як цілісна система.
Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.. Вона має компонентну, рівневу, функціональну структуру та структуру за типом суб’єкта та об’єкта.
Компонентами свідомості являються:
Відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, норми, оцінки, знання, цінності, потреби, інтереси
В рамках рівневої структури свідомості ми неминуче зіштовхуємось зі значимістю над свідомого ,усвідомлюваного та підсвідомого
Функціональна структура свідомості надає можливість більш детально виявити значимість таких її етичних компонентів як духовні ідеали і принципи, совість, переконання, віра, воля, надія.
Враховуючи специфіку суб’єкта усвідомлення в структурі свідомості ми можемо також виявити такі її специфічні форми, як: індивідуальна (особиста) свідомість, групові форми (сімейна, професійна, класова, національна), та суспільна свідомість (властива найширшому надособистнісному суб’єкту).
Оскільки об’єкти усвідомлення мають свою специфіку, певну співвідносність в структурі буття світу, суспільства та природи, то свідомість, як форма їх відображення також має свої особливості. Це дає можливість констатувати такі її різновиди, як: екологічна свідомість, політична, правова, релігійна, моральна, естетична та інші.
З появою свідомості з'являється принципово нове мотивування та регулювання діяльності. А це означає, що свідомість пов'язана з принциповою зупинкою довільної течії психічних актів, із появою у психіці нових систем оцінок реальності, від яких вибудовується і нова система 37. Свідомість та її суттєві властивості
Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.
Найважливішою властивістю свідомості є творча активність і здатність до цілепокладаючої діяльності (а не просто пристосовані реакції, як у тварин).
Творча активність свідомості виявляється в тому, що вона:
Відображає світ цілеспрямовано і вибірково;
Конструює теоретичні моделі, що пояснюють закономірності навколишнього світу;
Розробляє прогнози розвитку природних і соціальних явищ і процесів;
Служить основою перетворюючої діяльності людини.
На основі творчої активності ми можемо формувати образ того буття, якого ще не має або якого вже не має.
Свідомість має і інші властивості, до числа яких слід віднести: об’єктивність і суб’єктивність, комунікативність, універсальність, системність.
Універсальність свідомості полягає в тому ,що на основі свідомості ми можемо формувати образи різних предметів.
Комунікативність свідомості відображається в мові та при спілкуванні.
Системність –це цілісна структурно-організована система.
Суб’єктивність властива суб’єкту як носію активності.
Існують ще й такі властивості свідомості як: Ідеальність відображення, Універсальність відображення, Об'єктивність відображення, Предметність відображення, Цілеспрямованість, Активність свідомості, Суспільність свідомості, Знарядність свідомості