1. Світогляд: сутність та структура.

Світогляд являє собою найбільш загальну систему уявлень людини про світ і своє місце у ньому; це спосіб духовно-практичного відношення людини до світу, система знань, уявлень, оцінок, норм, принципів, настанов, що визначають бачення і розуміння людиною світу і самовизначення в ньому. Світогляд носить об'єктивний характер, тобтокожналюдинакрімсвогобажання і воліволодієсвітоглядом, в силу того, щоголовнимоб'єктомсвітоглядулюдини є її власнежиття.На відміну від індивідуальної або групової самосвідомості, які легко піддаються впливам з боку життєвих ситуацій, світогляд являє собою досить стійке утворення. Отож, світогляд являє собою суспільну форму самосвідомості людини.

Структура світогляду:

• Компонентна – це різніпритаманні для людини форми осягнення світу, це 1) норми ( елементарна форма вимоги , і цінності), 2) цінності – довготривала і продуктивна мета яка є бажанням і необхідним для людини ( істина, краса, любов), 3) оцінка – виявлення значимості світу ( добро і зло, прекрасне і потворне), 4) знання – сукупність інформації про властивості, ознаки предметів, процесів і явищ, 5) переконання – це погляди які є складовою внутрішнього світу, направляють діяльність людини.

• Рівнева – це щабелі узагальнення світоглядного досвіду. Включає в себе: 1) світовідчуття – ставлення до світу; 2) світосприйняття – світ дається як організований і впорядкований, формується образ світу; 3) світорозуміння –Це теоретична форма осягнення дійсності.

• Функціональна : 1) ідеал – образ бажаного; 2) віра- певні положення які не потребують доведення; 3) надія – це міра в здійсненість якої людина повірила; 4) любов.

2. Типи світогляду та їх взаємозвязок.

Існують такі типи світогляду: наївно-реалістичний,міфологічний, релігійний,практичний та філософський .Вони дістали таку назву тому, що виникали в історичній послідовності один за одним, хоча в сучасному світі всі вони співіснують і взаємодіють між собою.

Наївно-реалістичний тип світогляду являє собою примітивізм та констатацію без пояснень.

Міфологія - це масовий світогляд первісно-родового й ранньокласового суспільства. Оскільки цей тип світогляду зростає на грунті недостатньо розвинених форм виробництва й відповідно слабко розвинених соціальних зв'язків, то в ньому передусім домінувало глибинне відчуття цілісності світу, необхідної пов'язаності всього з усім. В міфологічному світогляді панує стихія ототожнення й уподібнення. Міфологічний світогляд був за способом свого здійснення фантастичним, але не в розумінні нереальності та неймовірності його змісту, а навпаки, як безумовне визнання реальності будь-чого.

Релігійний світогляд не приходить на зміну міфологічному світогляду раптово. В межах самої міфології відбувається поступове переоформлення світоглядного змісту.Як відтворення дедалі ширшого поділу праці й розкладу родової общини дедалі більше посилюються відмінності між світами - видимим та невидимим.Релігія виникає в такому суспільстві, де зовнішній контроль (звичаї, табу) виявляється недостатнім, тому для зміни чи посилення його виникає внутрішній контроль - мораль.Принципова відмінність релігії від міфології полягає в тому, що носієм міфологічного світогляду є рід чи інша тотальна спільнота, а релігія спрямована на особу.

Філософський світогляд. Філософія виникла водночас із релігією. Носієм філософського світогляду також є особа. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що він заснований на розумі, тоді як релігія - на вірі, міфологія - на страхові. По-друге, релігія та міфологія оперують чуттєвими обаразами, філософія - абстрактними поняттями. І нарешті, філософія цілком позбавлена функції та засобів соціального контролю.