59.Парафраза чи мета модель

Парафраз - Соотношение между двумя предложениями, при котором они оба имеют одно и то же основное значение, но различаются по своей внешней форме.Чтобы общение было осмысленным, человеку необходима уверенность в том, что собеседник услышал его.Чтобы партнеры чувствовали, что их сообщение дошло до вас, оповестите их о том, что вы поняли сказанное, и дайте соответствующую обратную связь. Парафразируя, вы сообщаете партнеру: "Я вас слышу. Я понимаю то, что вы говорите. Я хочу лучше понять, что вы имеете в виду."Парафраза - это повторение своими словами того, что только что сказал собеседник. Обычно она предваряется коротким вступлением типа: "Значит, если я правильно вас понял -...", или "Понятно. Значит, вы...", или "Я хотел бы убедиться в том, что понял вас правильно:...".Очень полезно начинать парафразу - вернее, вступление к ней - словом "Да", произнесенным утвердительным тоном, и кивком головой. Такое "да" еще неявляется согласием с точкой зрения партнера - оно лишь подкрепляет ваше сообщение: "Я слышу вас, и я положительно отношусь к тому, что вы сказали.", Метамодель позволяет определить языковые процессы моделирования , получить полную репрезентацию моделимира партнера по коммуникации и восстановить связь поверхностной и глубинной структур языка человека с помощью выявления проблематичных и неоднозначных категорий языковых стереотипов, проявляющихся вискажении, исключении и обобщении. Модель содержит вопросы для ее выяснения, с помощью которых можно восстановить действительный смысл. Метамодель может быть использована для сбора информации, выяснения смысла, обнаружения ограничений и увеличения числа выборов решений. Она позволяет связать речь человека с опытом, который передается этой речью. В основе эффективного применения этого метода лежит идея о том, что язык — это не опыт, а представление опыта, подобно тому, как карта — это представление территории» разработанная Джоном Гриндером и Ричардом Бэндлером

60.Засоби особист презентації та робота з ними: увы, но нету его )))

61.Поняття про психотерап дискурс. Дискурс - мова, занурена в життя обох учасників терап проц. Психотерап взаємодію можна розглядати як дискурс практику - специф форму використ мови для вир-ва мови, за допом якої здійсн вплив на К. П-К має справу з образом або моделлю навк дійсності, яка визначає життєд-сть клієнта. Цей образ є індивід. своєрідна концепція світу і себе - суб'єктивна псих. реальність. Мова, дискурс - це найбільш універс форма об'єктивації псих. реальності. Терап. аналіз - аналіз дискурсу, мови К. П-К здійсн вплив також за допомогою мови. Змін-ся окремі фрагменти псих. реальності. У рез-ті взаємодії дискурсів П-К і К, змінюються характеристики вн. досвіду К, змінюється с-ма його особ. смислів. П-К необхідно володіти навичками аналізу змістовн сторони висловлювань К.

62 Тіло та тілесн симптом як індик психол проблем. Хвороба - відповідь орг-му на потребу суб'єкта. Це комунікація̈ між Л. і світом, до якого вона пристосов-ся. Приховані інтенції виражаються в символічній мові хворобливого симптому (непостійн або хронічн). Хвороби символічно повідомляють про те, чого не змогло донести світу її словесно-логіч "Я". П-К може брати на замітку фактор дистонічного стану - нервозність, постійну турботу і тривогу стосовно своїх симптомів. Розвиток психосом розладів може бути спровокований: 1) переживан певних психол станів, які раптово сильно або хронічно захоплюють ос-сть; 2) невміння усвідомити, висловити та перероб патогенні почуття; 3) наявність певних характеріол. рис та якостей, що створюють основу патогенних кіл мислення; 4)неконструкт психол захист, психол обмеження, стереотип поведінка; 5) "вторинна вигода". Потрібно допом К. зрозуміти мову тіла та розробити стратегію подолання симптомів.

63 Використ активізації несвід процесів в процесі конс-ня. Несв. – сукупн псих утворень, процесів та мех-мів, функ-ня і вплив яких S не усвідом. Проявл в архаіїчному мисленні, автоматизмах, паніці, гіпнозі, інтуїції. Щоб створити на конс. обстановку активізації несв., Петрушин пропонує „об'ємний підхід": конс. оперує всім викладеним К. матеріалом, вкл. у кожний момент спілкування факти, цитати, деталі в будь-якій послідовності. Дає можлив тримати весь об'єм інфо в активній формі — сприяє трансформації несв. Несвід забезп рівень енергії життя. Центральна структура – комплекси: с-ма псих. елементів (думок, стосунків, переживань) інд. і колект несв., які об'єднані афективним зв'язком. В інд. психіці комп форм. навколо ядра - сильного переживання, започаткованого в ситуації високо травмуючого впливу, що обростає думками і емоціями, які тематично відповідають ядру і свого часу були витіснені свідомістю. Виділити К. можна на осн. спостережень за перебігом емоц., афект. та повед. р-цій.

64. Робота з образом і символом в процесі конс-ня. Гол метод– імагінація (процес уяви, продукування образів, їх трансформ, рез-т творіння): - робота зі снами (фрейд, юнг, Джонсон); - активна уява (юнг, джонсон, Стюарт); - символдрама \ кататимне пережив образфв (лейнер); - емоційно-образна терапія (лінде). Арт-терапія. Символізація – спосіб уявлення, для якого хар-не стійке відношення між символом (знаком) і часто неусвідом змістом того, що симв-ся. Корисна, де не вистачає явного смислу. Символ «вказує на дещо відсутнє або недоступнее уяві». Він не тільки констатує, але й містить розгадку, відповідь, розв'яз проблеми. Принципи роботи з образом (Стюарт): Пр.. трансформації ( перетвор образу в кращий); конфронтації (К. має бути сміливим і протистояти образам); годування – нагодувати образ; примирення – людина стає другом; магічної р-ни – вода як потенц емоц розвитку, енергія; діалогу (переговори, присвоїти ім’я О); пошуку допомоги – магічний талісман; виснаження та вбивства – лише у крайн випадках, бо образ – частина самої людини. Лінде: споглядання, мисл дія, діалог, взаємод протил, заміна образу, передача почуття О, вирощування малого образу.

65. Інтерпр снів як ключ до розв'язання психол проблем. Фрейд: під час сну послабл захисні мех-ми і виявл приховані від свідомості переживання. Сни - ілюстрація пригнічених переживань, процес їх переведення в більш прийнятну для свідомості форму. Юнг: сни – щоб відновити псих баланс. Аналіз можна починати з асоціацій К. з приводу образів і символів С., або з досл. символіки. Джонсон: 1) правильне - те, що несе більше нової інфо. 2)уникання улесливих тлумачень. Сни - невдачі, проблеми, незаверш справи. Притримув первинного образу, не будув ланцюгів. Фази: 1. Пошук асоціацій. 2. Прив'язка образів зі снів до вн. динаміки. 3. Тлумачення (1+2). 4. Відправлення ритуалів з метою конкретизації сну - усвідомлення.

66 Терапевтична метафора та її значення в консультуванні. Мет - універс спосіб пізнання світу. Забезп стр-ру, в якій різні факти і події можна побачити у їх зв’язках. Створ метафор реальності - побудова моделі явища або події. В ПК метафора виконує ф-цію дзеркала, полегшує ідентифікацію, робить прихований зміст доступним. Завдяки образності метафор. історії запам'ят-ся і можуть бути прикладені до ін жит ситуацій. М. дозволяє вловити на інтуїт. рівні ситуації, в яких досвід набуває символ виміру. Метафор реальність через казки, легенди, міфи. Міфи викор не стільки для розширення кругозору, скільки для трансформ ос-сті. Дозвол краще структурув внутр. і зовн. досвід. Техніка подолання стагнації – створ міфу. Правила: міф має задати фрагмент реальності, досконаліший, ніж той, котрим користувалася Л. Щоб щось відбулося у внутр реальності потрібно задати міф або с-му міфів, яка надає можлив для потрібної динаміки. При створенні міфу варто думати не тільки про зміст, але й планувати вплив як на свідом, так і на несвід рівні психіки.

67 Трансформ емоц переживань ос-сті. В осн. переживань завжди 1 з базових емоцій: страх, радість, печаль, інтерес. Вони первинні бо мають специф процес перебігу і конкр засоби тілесн вираж. П-К пропонує дослідити, як і коли з'явилася емоц, як розвив, які відчуття викликає і т.д. Стратегія роботи: 1) зафікс прояв реальних емоцій; 2) побачити те, що стоїть за виразними емоц проявами; 3) поверн „до джерел", травми, моменту виникн емоц фіксації; 4) програти знову перший раз та підключити нові, більш зрілі емоц переживання; 5) перевірити якість та екологічність нового стану. Способи перетвор: 1) ств. умови для повного розвитку, доки відбуд зміна знаку, якості. 2) підключ нові ресурсні можлив- справитись з провокатором емоцій. 3) відіграти емоції засобами гештальт-тер 4) розрядити емоції - у соц допустиме русло. 5) інсайт - замінити мислен структуру, яка служила психол. обмеженням і викликала страждання. 6) підтримка, відчуття, що зрозуміли. 7) моделювання конкретних відчуттів, що супров емоц блок. + „буквальний рефреймінг", „переписування невдач" (НЛП), „ДПДГ" (Ф.Шапіро) та ін.

68 Засоби впливу на К: терапевт аспект конс-ня. "Навички впливу" - це такі мовленнєві р-ції П-К, в яких він говорить більше і скеровує інтерв'ю сильніше, ніж під час вислухов. 1) техніки зв’язування: фокусування інфо, неконгруентність та робота з нею, зворот зв'язок, інтерпретація, конфронтація, робота з опором та переносом, навіювання, психол інфо як чинник впливу, визначення пріоритетів. 2) техніки трансформації: інсайт, маєвтика, позиції віддзеркал, директиви, рефреймінг, актуалізація ресурсів Л.

69 Техніки зв'язування в ПК: фокусування інфо, неконгруентність та робота з нею, зворот зв'язок, інтерпретація, конфронтація, робота з опором та переносом, навіювання, психол інфо як чинник впливу, визначення пріоритетів

70 Фокусув інфо в ПК. Плідною є праця, коли дотрим теми бесіди. Це забезп концентрув (фокусуванням) - навичка, яка дозволяє розвивати усвідомл багатьох чинників, пов'язаних з проблемою, організов мислення в конкрет напрямку. Здебільшого на 3-4 етапах консул. процесу для того, щоб почати обговорення, або для підбиття підсумків А.Айві -6 типів фокусу: 1. на клієнтові: через вживання імені, можна виділити та наголосити найб важливі частини розмови. 2. на голов темі, проблемі: використ тоді, коли, маючи сприятливий прогноз щодо рівня розвитку о-сті К., П-К допомагає прояснити досить складну жит сит. 3. на ін людях: особливо коли йдеться про конфл взаємини з ін. 4. на психотерап стосунках П-К з К: оживляє інтерв'ю, тримає співпрацю в ситуації „тут і тепер". 5. на консультанті: на особ. чи проф. досвіді. Через необх-ть дати непряму пораду чи зразок переживань, котрий стане у пригоді. 6. Культурно-контекстний ф: спроба вписати в культур контекст те, про що йде мова. В культ контексті є різні зразки розв'язку жит пробл. Допоміж навички: відкриті та закриті запит, вміння відбирати інфо.

71 Неконгруентність та робота з нею. Якщо Л. робить те, що вона дійсно хоче, її поведінка конгруентна, в ін ситуаціях – ні. Неконгруент виникає: 1)між різними формами неверб поведінки; 2)між твердженням та неверб повед; 3) між твердженням і контекстом; 4) між 2ма заявами; 5) між тим, що людина каже і робить; 6) між людьми (скарги на зовн. конфлікт – ознака внутрішніх пробл. людини); 7) між Кл. та ситуацією. Робота з неконгр.: Звернення уваги на ці промовисті розбіжності: -зіставлення зроблених записів, - малюнок, в якому зовсім інші риси, - слово. Якщо помічений факт не таїть проблеми, то людина пропустить зауваження мимо вух, якщо ж щось стоїть за такою поведінкою, то бурхливо відреагує, і наступить момент для терапевт відпрацювання. Інфо подається дуже обережно, бо включаться захисні мех-ми.

72 Зворотн зв'язок в процесі конс-ня. Техніка ЗЗ передбачає вміння П-К надавати інфо К. таким чином, щоб він міг використати її для конструкт змін. Форми передачі: 1) інфо про сприйм П-К верб і неверб р-цій К., 2) як ставиться до сказаного; 3) інфо про сприйн себе, свого стану, що виник під впливом бесіди. ЗЗ: • слід зосеред на позит моментах; • конкретний і точний; • відносно безоцінний; • стисло і чітко; • зосереджуватись на інфо, стосовно якої К. може щось вдіяти; • варто перевіряти, як К. сприйняв. Інтонація має бути не осудливою і лояльною. Найкращою формою ЗЗ є інфо передана в Я-висловлюваннях, представлена через переживання та сприйняття П-К. 4-компонентна схема фрази зі звор інфо: Я бачу (чую ...)- описання фактів; Я відчуваю... - формул своїх відчуттів; Я потребую - потреби, що породж за таких обставин; Тому я хотів б від - власне прохання або опис бажаної перспективи.

73. Інтерпретація в процесі конс-ня. Небезпечно і шкідливо „розуміти" проблему К. до того, як він сам її зрозуміє. Інтерп - це псих. поясн. проаналіз матеріалу, нова точка зору на почуте. Власне бачення конс. ситуацій чи пробл К.. В процесі І. П-К прагне викликати інсайт завдяки розкриттю істинного смислу, який приховується за деякими паттернами поведінки К., або співставляє різні факти, що створюють більш цілісну картину. Схема: уважне слухання - проведення інтерпретації - перевірка реакції К. на нову точку зору. Ознаки профес. І.: 1) цінність І. визначається реакцією К. на неї; 2)хороші І. не бувають нейтральними: К. має відчувати, що П-С „воює" з його патогенними переконаннями на його боці; 3) І. рідко бувають корисними, якщо не дають Кл. того, що він підсвідомо хоче отримати; 4) І. буде дієвою тоді, коли П-К зумів довести Кл., що його поведінка сформувалася так, щоб розв'язувати позитивні, розумні завдання. Л. повинна дивитися на себе з симпатією, відчувати себе нормальною і хорошою.

74. Конфронтація в процесі конс-ня. Конфронт - вміння психолога піддати сумніву, не погодитися з тим, що говорить К, але так, щоб не викликати захисн реакції або розриву спілкув. К отримує вказівку на суперечності у взаєминах, власних думках чи вчинках. Техніка дозволяє вводити психотравм інфо в свідомість, переслідуючи інтереси К і не руйнуючи стосунків. Конф не означає непримиренного ставлення до о-сті чи заперечення її права на власну т.з. Специфіка в тому, щоб дипломатично звернути увагу К на розбіжності між змістом сказаного і вчиненого. Найб доречною є конфронтація з тим, яким себе бачив К напередодні ПК, і тим, яким він зараз постає в своїх очах. Виявл неконгруентності. Застос тільки при хорош емоц контакті між К і П-К. Реалізується як у прямій, верб.формі, так і в прихованій - з використ метафор та неверб прийомів.

75. Робота з опором та переносом в процесі конс-ня. Опір (Фрейд) - це сила, що створює бар'єр несв. на шляху до свідомості. Виникає як спроба уразливої Л. уберегти себе від психол. болю. Класичні озн.: запізнення, забування, нічого не спадає на думку. Подол опору: 1) концентрація уваги: віддзеркалення П-К р-цій Кл.; 2)підсилення: загострення деяких моментів так, щоб показати їх абсурдність; 3) знехтування: переключ уваги на ін. питання; 4) роз'яснення ефектів опору; 5) роз'яснення невипадковості опору; 6) вивільнення і переміщення; 7)розуміння глибинної цілі опору. Форми опору: 1.витіснення імпульсів, згадок, відчуттів, щоб не зазнати повторного травмув; 2.перенесення як боротьба з інфантильними імпульсами; 3. вторинна вигода; 4.ід-опір - опір інстинкт імпульсів змінам у способах їх прояву; 5. опір Супер-его, що випливає з почуття провини або потреби в покаранні. Етапи роботи: 1) розпізнавання; 2) демонстрація (П-К вказує на існ. опору); 3) прояснення важл. нюансів виникн. опору. Трансфер - перенесення почуттів чи уявлень Кл. на П-К та наділення його значущістю ін людини, з якою мав стосунки в минул. Контр-трансфер,- емоції, які форм у П-К до Кл.

76. Навіювання як основа інтервенції в процесі конс-ня. Власт ос-ті, які сприяють підвищенню навіюваності: невпевненість у собі, низька самооцінка, комплекси, покірність, тривож­ність, екстраверт, підвищена емоц-ть, вразливість тощо. Навіювання -через підсвідомість. Р. Мей: П-К у психотер неминуче ви­кор певну форму навіювання. Завдяки емпатійному зв'язку відбув ототожнення клієнта з позит волею психот-та, К отримує від нього додаткові сили і вчиться про­являти свою волю позитивно і конструктивно. Може використ і з діагност метою. У пригоді стають засоби, в осн яких лежать мех-ми трасового наведення. Наводячи якомога більше варіантів позба­влення від проблеми, П-К намагається спонукати підсвідомість саму здійснити вибір. Навіюв є особл корисним, коли за відсут­ності потенцій для більш глибоких змін ефект конс-ня досяга­ється завдяки формуванню у К переконання, що рез-т неминуче буде.

77.Психол інфо як чинник впливу в конс-ні. П-К завжди надає інфо. Іноді може подаватися досить директивно: вказівки, інструкції, поради, табу, запобіжні заходи. Помилкою є бажання конс обов'язково дати корисну пораду, бо це збиває увагу К. з аналізу себе. Якщо К. відкр. для діалогу – слід утримат від порад. Радити можна: • К. знаходиться в кризовій ситуації, що загрожує життю, і не в змозі приймати зважені рішення; • К. закритий для діалогу, а його дії несуть психол збитки рідним • К. активний, діяльний і потребує лише кваліфікованої інфо типу „як робити". + обговорення стосується пробл. ін. Л. Прийом саморозкриття: вирів позиції К. і П-К, непряма порада, вказівка.

78. Визнач пріоритетів в процесі конс-ня. Коли Л. важко планувати свої дії або зробити вибір. Способи непрямо визначити пріор: 1)знаходячись у позиції нейтральності, чітко і ясно виражає свої судження з деяких питань; 2) в ході розмови надає підтримки 1й тенденції, на противагу ін. 3) серед альтернатив К з'являється ще кілька можливих конструкт варіантів або прояснюється ситуація з тим, де і коли сформувалися обмеження і як їх усунути; 4) навч відкритого формування переконань, які структурують ситуацію. Особливої цінності набув. лог. висновки, що упорядк інфо за алгоритмами мислення. Іноді слід просто сформувати чіткі уявлення рез-т від ПК. Є сенс знайти і перевести в усвідомл "вторинну вигоду", забезпечити такий стан справ, щоб реалізація вигоди стала можливою не лише травмат способом. Також перев на екологічність

79. Маєвтика, або сократ діалог в проц конс-ня. Застос. щоб досягти інсайту шляхом недирект трансформації установок К. Суть: якщо один з співрозмовників хоче передати щось ін., то він так орг. комунікацію, щоб ін сам у процесі розмови дійшов бажаного висновку. Народжені т.ч. думки, враження, переконання повністі асимілюються і стають осн. для перебудови внутр картини світу. Кречмер - модифк: виведення 3го рішення після 2х протилежних. Конс. доводить думку Кл. до абсурду, потім іще раз, тільки тоді Кл. здатний тверезо оцінити ситуацію.

80. Позиції віддзеркалення в консульт інтерв'ю. 3 позицій сприйн: 1) асоційована - сприйняття та оцінка подій з власної с-ми цінностей, асоціація з собою, вставл всюди Я. 2) дисоційована - оцінка подій з т.ч. ін Л., заснована на її с-мі цінностей, асоціація з ін. Л. (об'єктом). Використ займен Ти; З) відсторонена - сприйняття навк світу з незалеж, нейтрал, об'єктивної т.з. Викор. займенники 3 особи: „Він думає”. Дозволяє максим об'єктивно аналізувати всі частини та зв'язки с-ми. Завд П-К - вміло спонукати Л. до використя усіх 3х позицій, щоб досягти найб об'єктивного та нейтр погляду на речі. Ця здатність забезпечує більш об'єктивну та повну інфо про життя, підвищує стресостійкість о-сті та зменшує фрустрованість, дозволяє скоріше подолати дефіцит інфо.

81. Директиви як засіб впливу в проц конс-ня. Д. - висловлювання П-К про необхідність певних дій, які має здійснити К., щоб краще розуміти себе чи змінити свою жит сит. Форми: вказівки, інструкції, конкр. побажання, спонука, залучення до асоціювання, передбачення, фантазії, регламентація мовних формулювань. Приклади: «Повторіть, будь ласка, рух плечима, яким ви тільки що супроводжували ваше висловлюваня». Інтервенції бувають прямі (К. їм підкоряється) та парадоксальні (правильною реакцією К. в таком випадку буде протидія, опір). Ефект техніки парадокс інтервенції: 1) переформулювання, 2) зміна ярлика ос-сті чи проблеми, 3) парадоксальні та ритуалізовані рецепти, 4) приписування симптому, правил, негативн. наслідків рецидиву, 5) передбачення синдрому, рецидиву, 6) декларування безпомічності, 7)стримування.

82.Переформув (рефреймінг) в консульт. проц. Рефреймінг - алгоритм створення контексту для події, речі, почуття, в якому всі частини с-ми були б зорієнт на рез-т. В психол рефреймінг - зміна емоц ставл до проблеми в зв'язку з її новим словесним оформленням. Зміст проблеми не змінюється, однак класифік або структурується в психіці інакше. Є 2 осн типи: 1) Р. змісту - зміна значення змісту при незмін контексті. Тобто слід знайти таке значення, яке послужило б місточком від незадоволення до хоча б часткового визнання цінності того, що сталося. Доцільний у випадках, коли клієнт скаржиться приблизно так: „Я відчуваю X, коли стається У". 2. Р.контексту - зміна контексту на такий, в якому проявлена р-ція буде цінною. Найкр спрацьовує при роботі зі скаргами типу; „Я занадто X", або „Вони занадто У". Різновидом рефреймування контексту є аутфреймінг. Процес відступ від рамок, створ зовсім нового. Доречний, коли проблеми пов'язані з конфліктом, суперечкою або розбіжністю думок. Варто розширити контекст до таких меж, щоб 2 позиції виглядали як справедливі та корисні. Переосмисл звичайно подається як „може бути", у вигляді запитання або нейтрал можливостей, напр.: „Чи думали ви коли-небудь про те, що ...". Р. неефектив, якщо в ньому є щось суперечливе або якщо людина захищається.

83. Актуалізація ресурсів людини в проц конс-ня. Приклади з літ-ри і життя. Минулий досвід містить ресурси: зовн.(люди, речі, влада, статус) і внутр (таланти, задатки, здібності, здоров'я, переконання, цінності). Ресурсний стан - перебуваючи в якому, Л. бачить не 1, а кілька достатньо цінних виходів з ситуації. Для відкриття ресурсів Л.: 1) звернутися до досвіду Л. - знайти коли проявл. сильні позит сторони; 2) підсумувати моменти ПК, коли К. показав сильні сторони; 3) повернутися у дит спогади; 4) згадати люд, які пережели труднощі; 5) рефреймінг; 7) підтримка сильних позит якостей К.

84. Поняття про інсайт в консул роботі. Приклади з літ-ри і життя. Інсайт - рап­тове, що не випливає з минул досвіду, розуміння сутнісних відно­син у стр-рі ситуації, за допом якого досягається осмислене рішення проблеми. Інсайт з'явл тоді, коли із заг тла виступають значущі деталі та їх поєднання раптом відкриває нову якість. Здатний змінити внутр стр-ру людини. І.: інтелектуальний або емоц. Більшу цінність (Фрейд) має емоц інсайт. Варто пережити те, що відкрилося. Така р-ція виявлять себе тілесно, і те, наскільки глибоко щось вразило клієнта, буде помітно по його неверб повед. Потрібно створити досить високий рівень напруження (влити енергію), або за допом вивільн в процесі розблокув емоцій, або ж піднімаючись по логічних рівнях в саме ядро ідентичності. Осн завдання - допомогти клієнту дослідж почуття, аби в майбут вміти володіти ними. Інсайту заважають: фіксовані ідеї (передбачення, необхідн, шаблони, переконання).

85. Метафора в психол конс-ні: види, застосування, приклади. Мет - універс спосіб пізнання світу. Забезп стр-ру, в якій різні факти і події можна побачити у їх зв’язках. Створ метаф реальності - побудова моделі явища або події. В ПК метафора виконує ф-цію дзеркала, полегшує ідентифікацію, робить прихований зміст доступним. Завдяки образності метафор. історії запам'ят-ся і можуть бути прикладені до ін жит ситуацій. М. дозволяє вловити на інтуїт. рівні ситуації, в яких досвід набуває символ виміру. Метафор реальність через казки, легенди, міфи. Міфи викор не стільки для розширення кругозору, скільки для трансформ ос-сті. Дозвол краще структурув внутр. і зовн. досвід. Техніка подолання стагнації – створ міфу. Правила: міф має задати фрагмент реальності, досконаліший, ніж той, котрим користувалася Л. Щоб щось відбулося у внутр реальності потрібно задати міф або с-му міфів, яка надає можлив для потрібної динаміки. При створенні міфу варто думати не тільки про зміст, але й планувати вплив як на свідом, так і на несвід рівні психіки. Використ при: визн. структури Его, моделювання способу реагування та його удосконалення, аналіз ландшафту несвідомого, пошук шляхів розв’язання пробл сит, моделювання способів трансф та розвитку, відкриття зовн. та вн. ресурсів, руйнування обмежуючих переконань, зменшення чутливості до страхів. Алгоритм роботи у створ: 1)визн. ціль, 2) тематику, 3)визн. метафоричні образи та деталі, 4) придумати несподівану фабулу та розвязку, 5)краще використ абстрактні поняття та многозначні слова, 6) розмити часові рамки.

86. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні. Психосоматику можно использовать как психологический ключ в техниках конфронтации (соответствует ли то, что говорит клиет и проявления в теле), как проверку на конгруэнтность. Это допольнительная информация, позволяющая нам проверять гипозезы и являющаяся мощным сигналом из проблемной зоны. Также, клиент может прийти вообще с запросом решить проблему со здоровьем, тогда без ПС вообще никуда. Хвороби, як свідчать дослідження в галузі психосоматики, є стратегічною відповіддю організму на потребу суб'єкта. Це своєрідне продовження комунікації між людиною і світом, до якого вона намагається пристосуватися. Симптоматика може мати непостійний або хронічний характер. Розвиток психосоматичних розладів людини може бути спровокований 1)переживанням певних психологічних станів, які раптово сильно або хронічно захоплюють особистість; 2)психологічною некомпетентністю особистості, що полягає у невмінні усвідомити, висловити та переробити ці патогенні почуття; 3)наявністю в особистісному профілі певних характеріологічних рис та якостей, що створюють основу патогенних кіл мислення; 4)неконструктивним психологічним захистом, який на сучасному етапі призводить до негнучких психологічних обмежень та загострення внутрішніх особистісних конфліктів; 5)наявн. "вторинної вигоди", яку несе хвороба. Кл. потрібно допомогти зрозуміти мову власного тіла та спільно рощробити стратегію подолання симптомів.

87. Психосомат симптом як індикатор психол проблем. Хвороба - відповідь орг-му на потребу суб'єкта. Це комунікація̈ між Л. і світом, до якого вона пристосов-ся. Приховані інтенції виражаються в символічній мові хворобливого симптому (непостійн або хронічн). Хвороби символічно повідомляють про те, чого не змогло донести світу її словесно-логіч "Я". П-К може брати на замітку фактор дистонічного стану - нервозність, постійну турботу і тривогу стосовно своїх симптомів. Розвиток психосом розладів може бути спровокований: 1) переживан певних психол станів, які раптово сильно або хронічно захоплюють ос-сть; 2) невміння усвідомити, висловити та перероб патогенні почуття; 3) наявність певних характеріол. рис та якостей, що створюють основу патогенних кіл мислення; 4)неконструкт психол захист, психол обмеження, стереотип поведінка; 5) "вторинна вигода". Потрібно допом К. зрозуміти мову тіла та розробити стратегію подолання симптомів.

88. Поняття про психосом: сутність, концепції, приклади. Психосом - напрямок в медицині і псих., що вивчає вплив псих. факторів на виникн і розвит тілесн захворювань. Найб вивчені псих. фактори бронх астми, виразки шлунка та 12палої кишки, ішемічної хвороби серця, голов болю, діабету... Відомо більше 300 різн психосом концепцій. Серед них: психоаналіт; характерол-орієнтовані; психофізіол; особистісно-орієнт; теорії психології об'єктн відносин; патології раннього розвитку; теорія емоц конфлікту та ін. 1) Конверс конц (Фрейд) – витісн потяги, бажання в дит, у доросл форм в затвор, мор пережив полегшуються. Затвор є символічним. 2) Александер – конц. специф емоц конфл: будь-яка емоц р-ція, яка не знайшла виходу має свій тілесн еквівалент. 3) конц профілю ос-сті – Данбар: є алергічний, гіперон тип ос-ті. Особл психозом хворих: сильна фантазія, недостатня емоц включеність у сит, нездатність описати свої почуття, інфантильність. 4) алекситимії – бідна уява і недост емоц включеністю в ситуацію. Не усвід своїх емоц конфліктів, не можуть їх вербалізувати. Психосомат суб'єкт при цьому відокремл від несвідомого і тісно прив'язаний до навк світу. 5) конц стресу 6) конц ворожості - це специф негат ставлення до людей, фізіол передумови.

89. Потенціал трансового навіювання в процесі психол конс-ня. Транс - перехід з одного стану свідомості в ін, фокусув на внутр світі. К використовує збережену логіку (знання, спогади про події та переживання) для наділення об'єктів значеннями. Оскільки транс може полегшити концентрацію розуму, можна використ високий рівень внутр фокусування і концентрації для активізації ресурсів. В стані трансу свідомість дозволяє підсвідомості забезпечувати себе інфо. Перевага трансу в тому, що цей стан дозволяє нашій свідомості повністю сфокусуватися на певному переживанні і зануритися в нього. Транс може бути викликаний всім, що дозволяє внутр перебувати на неусвідомл рівні (з НЛП).

90. Робота П-К з клієнтами в стресовому стані. Дебрифінг як осн. метод з ПТСР - передб аналіз травмат переживань, заохочення емоц вираження і стимул осмислення переживань на когніт рівні. Переважно групові заняття. Індивід. психокор. необхідна, коли у К підвищена тривожність, сильна загальм-сть, невпевненість у собі, необгрунт страхи, втрату сенсу і мети життя. Види індив психокор: переконання, навіювання, психоаналіз і логотерапия. Арт-терапія як основний метод роботи. Консульт К, котрий пережив втрату: на стадії шоку - підтримка (дотик), на стадії гострого горя слід говорити про померлого, причини смерті і почуттях у зв'язку з подією, на стадії відновлення треба допомагати заново включит в життя, планув майбут. Психотерап методи при ПТСР: 1. Раціон психотер - коли клієнту роз'яснюють причини та мех-ми ПТСР. 2. Методи псих саморегул для зняття симптомів напруги і тривоги - аутотренінг, прогресивна м'язова релаксація, активна візуалізація позит образів. 3. Когніт психотер - для переосмисл дезадаптивних думок і зміни негат установок. 4. Особистісно-орієнт - дозволяє змінити ставлення потерпілого до психотравм ситуації і прийняти відп-сть за неї, за своє ставлення до ней.5. Позит терапія, гештальт-підхід: існують не тільки проблеми і хвороби, а й способи і можливості їх подолання, притаманні кожній людині.

91. Прийоми зняття психол напруження у клієнта. 1. Верб підтримка, емоц підтримка: співпереживання, задовол тим що прийшов, що висловлюється. 2. «Відзеркалення» - спочатку напруження, а потім ведення – більш спокійне. 3. Дати позит установку. 4. аутогенне тренування - метод самонавіювання. Спочатку досягається розслаблення м’язів - релаксація, створюється відчуття тепла, холоду, що свідчить про керування вегет ф-ями. Потім проводять самонавіювання, спрямоване на ті чи інші ф-ції організму. 5. При травмі – ДПДГ. 6. Різні медитативні техніки.

92.Робота П-К в сит постравм стресу. При роботі з СПТС використ терапев втручання, засноване гол чином на власне лікуванні, використ катарсису, зняття усталених реакцій або підтримуючому лікуванні. Екзист-гуманіст підхід: повинен прийм до уваги втрату і відновлення сенсу і людських стосунків, а також роль несподіваних потрясінь. Ознаки СПТС: 1) Л пережила травмуючу подію, тобто виходить за межі норм. люд досвіду ". 2) реакція Л на пережиту подію (залеж від Л і часу). Лікув: гіпнозом, проговоренням, ДПДГ, НЛП, арт-терапія.

93. Ситуації, за яких не можна проводити психол конс-ня. Протипоказань для ПК практично не виявл. Психокорекція займає проміжне положення між психотерапією і консультуванням, оскільки дещо може впливати на фіз стан Л і провокув погіршення здоров'я. Коли людина має психіатр захворюв, це не в компетент П-К. При аутоген тренув напр. доцільний медичний або психіатричний контроль. Психологу слід відмов від послуг, якщо паралельно з психол втручанням здійснюється незалежне і не узгоджене з

П-К втручання в психіку клієнта. Консультанти не беруться діагностувати, лікувати або консульт проблеми, що виходять за межі їх компетенції.

94. Особлив психол конс-ня дітей підліткового віку. 1) не говорить слишком много и долго; 2 )вовремя задавать вопросы; 3)уметь держать паузу; 4)избегать менторского тона; 5) не прибегать к псих. давлению, используя свой авторитет взрослого; 6) аргументированно отстаивать свою точку зрения и принимать доводы К. Неприемлимы позиции "психолог-взрослый - подросток-К", "учитель - подросток", "родитель - подросток". Особую значимость приобретает конс. родителей подростков, потому что значительная часть трудностей подростка связана с проц. отделения их от семьи и стан. самостоятельности. Помощь психолога в пробл.:• конфликтность, грубость, ложь и непослушание.• закрытость.• лень, отказ исполнять дом обязан, отсутствие интересов.• конфл отношения с семьей.• недовольство своей внешностью.• излишняя стеснительность, несамост.• Проблемы общения со сверстниками.• Нежелательные друзья, отсутствие друзей.• Апатия, перепады настроения, утрата смысла жизни, суицидальные мысли.• Школьные проблемы.