32.Типи психологічних запитів.

.Класифікація запитів:1) маніпулятивні запити (найчастіше клієнт хоче: контролювати відносини, почуття і поведінку інших людей, змінити ситуацію чи вийти із неї; змінити себе, знайти нові способи жити в цій ситуації); завдання терапевта – трансформувати маніпулятивний запит у конструктивний,допомогти клієнту усвідомити причини його проблем і труднощів); 2) запити про інформацію (найчастіше – це отримання відомостей про межі норми); завдання терапевта – безпосереднє та опосередковане інформування (повідомленні інформації, пояснення, бібліотерапія, переконування, в т.ч. застосування як аргументу даних психодіагностики); 3) запити на допомогу в самопізнанні (визначення індивідуальних особливостей); завдання терапевта – аналіз життєвого шляху, діагностика здібностей і т.ін., емпатійне і рефлексивне слухання тощо);4) запити на допомогу в саморозвитку (прагнення клієнта до розвитку комунікативних та інших здібностей); завдання терапевта – аналіз поведінки, вироблення нових поведінкових патернів, запобігання неконструктивних дій і реакцій, розвиток навичок саморегуляції тощо;5) запити на трансформацію (або екзистенційні запити про смисл життя і т.ін.); завдання терапевта – застосовувати всі можливі засоби – психоаналіз, йоготерапію, психосинтез, транзактний аналіз, медіативні техніки, емпатійне слухання – які можуть просувати клієнта на шляхуособистісного розвитку 6) запити на зняття симптомів (скарги на страхи, емоційні розлади,проблеми комунікації, енергетичну слабкість і т.ін.); завдання терапевта – інтерпретувати психологічний смисл симптому та умов, які провокують симптомоутворення, робота з образами і т.д.

33.Типи психологічних проблем.

В круг психологических проблем нередко включают социальные, семейные, личностные проблемы. Также к ним относят проблемы состояний и отношений. Особенностью психологических проблем является отсутствие рационального начала, то есть их источник находится внутри человеческой психики Психологические проблемы бывают явными, скрытыми и глубинными.Явные проблемы:К очевидным, явным, лежащим "на поверхности" внутренним проблемам относятся страхи и отсутствие воли (нежелание напрягаться, лень), проблемы с волей и самоконтролем в принципе, проблемы в общении и отношениях, зависимости и больные привязанности, ревность, психосоматика, депрессии.Скрытые проблемы:За явными проблемами иногда лежат и их провоцируют другие, скрытые проблемы, как психологического, так и общежитейского характера. Скрытые проблемы не профессионалу (в том числе и клиенту) могут быть не видны, но их наличие можно достоверно показать. Глубинные:- скрытые проблемы, о наличии которых эмпирических, достоверных фактов нет, но верить в которые психологи склонны или находят полезным.

34. Скарга, гіпотеза, проблема, запит, психологічний контракт

Скарга- формулювання клієнтом того, що є джерелом його неблагополуччя,виводить його із стану душевної рівноваги і спонукало його звернутися по допомогу психотерапевта.скарга містить такі елементи:1)суб’єктивний та об’єктивний локус(скарга завжди орієнтована на когось чи на щось) 2)само діагноз-вона завжди базується на поясненні клієнтом причин його труднощів 3)формування психологічної проблеми як усвідомлення клієнтом бажання змінити себе,травмівну ситуацію, своє ставлення до неї 4)прохання про допомогу. Терапевтична гіпотеза – це припущення щодо характеру і причин труднощів клієнта, які приховуються за особливостями його емоційних реакцій та поведінки. Матеріал для висунення гіпотези: 1) слова; 2) емоції і переживання; 3) акти і вияви поведінки.. психологічна проблема – це проблема, яку спільно розв’язують терапевт і клієнт. Психологічна проблема може існувати як проблема клієнта (певна психологічна дисгармонія, несприятливий поведінковий комплекс, психологічні труднощі, які завдають людині страждань, від яких вона прагне позбавитися через звернення до фахівця), і як проблема терапевта (пошук шляхів адекватної психологічної допомоги клієнту та вирішення професійних консультативних задач, які при цьому постають). Запит клієнта. Терапевтичний процес розпочинається запитом клієнта– його ініціативною дією, яка полягає у добровільному зверненні до спеціаліста з проханням допомогти йому вирішити певну психологічну проблему. Запит має щонайменше 2 рівні:1) поверховий (клієнт найчастіше усвідомлює і готовий обговорювати саме цей рівень проблеми: наприклад, очевидні труднощі в стосунках із дитиною, чоловіком, іншими членами родини);2) глибинний (саме цей рівень проблеми цікавить терапевта: він дає можливість ідентифікувати проблему клієнта і знайти шлях її розв’язання).Запит завершується скаргою – формулюванням клієнтом того, що є джерелом його неблагополуччя, виводить його із стану душевної рівноваги і спонукало його звернутися по допомогу психотерапевта. Невід'ємною частиною довготривалого тренінгу (більше 3-х сесій) є укладання учасниками психологічного контракту. Психологічний контракт - це своєрідний документ, в якому обумовлені прагнення, очікування і зобов'язання учасника групи щодо своєї роботи. Психологічний контракт укладається на першому занятті і зберігається у тренера до завершення роботи. На останньому занятті учасники переглядають укладені ними контракти і співвідносять прогнозовані уявлення про роботу в групі з реально отриманим результатом.

35.Дослідж проблеми: збір інфо. 2 етап - нерефлекс та рефл слухання, засоби стимул та підтримки. Задачі: • вивч заг картини проблем клієнта, його ставлен до них; • вивч ос-сті клієнта, потенц здатності впоратися з труднощами; • виявл попер досвіду, який сформував деструкт. спосіб переживань; •показ клієнту цілісної картини того, що відбувається; • пошук ресурсів, які допом подолати психол труднощі; • визначення пріоритетів та ієрархії в подоланні перепон. Диференц почуття та установки по відношенню до себе та оточуючих, долаються опір консульт процесу, формул образ бажаного майбутнього. (первинна діагностика пробл). Збір інфо сам по собі має терапевт вплив завдяки: 1 )розкрит передістор проблеми. 2) трансформ предметів і явищ, в такі, що здатні розвиватися. Зявл перспектива. 3) сповідь полегшує душу.

36.Первинна діагност проблеми - з початку зустрічі – не верб (85% інфо), привітання, верб (мовні стереотипи, хар-ні слова, вирази, теми), дозвол перейти від запиту, скарги до проблеми. У процесі бесіди П-К має бути уважним до свого внутр, його інтуїція - ідентифік ситуацію. Психол ключі - інфо, яка має психол значущість. 1ше увага зверт на симптоми негараздів, які напружують л: психол (невдовол собою, відчуття самотності, брак мотивації, і т.д.), соц симп (безробіття, брехня, крадіжки, тощо), фіз. симп (міміка, біль, вади). Морфостат ф-ція: консервує набуту с-мою рівновагу. Морфогенез ф-ція: метою є зміна с-ми стосунків, які не влаштов. Симп об’єдн в синдроми, патерни поведінки. Нетестова діагн пробл сит не виключає викор тестових методик.

37.Ідентифікація проблеми. Щоб перейти від запиту до підтексту, консулат формує і перевіряє низку гіпотез - припущ П-К щодо зв’язку між переживаннями, поведінкою К., його пробл сит. Коли П-К заповнює прогалини розповіді, також поясн мех-мів і причин виникн. Психол діагноз - формулюв висновків про індивід особл та хар-ні ознаки ситуації. Діагноз окреслює обл проблеми, маркерує та об’єктивує її. Знання діагнозу дозволяє сформув стратегії допомоги. Важливо: знати де шукати (дсм,мкб)

38.Постановка та розв'яз терапевт завдання. Терапевт частина ПК (аналіз інф.), ділиться на етап постановки та етап розв'язання терапевт. завд. Цілі стос коригування та конструктив трансформаціій. ТЗ можуть бути розв'язані лише за активної участі К. П-К належить ініціатива у виборі і формулі консульт завдання. 1 варіант - запит клієнта -> завдання в процесі ПК уточн і змінюється. Сформулюв ТЗ - визнач, яку допом варто надати в конкретн випадку, щоб досягти бажаного рез-ту. ТЗ має бути спрямовано не на усунення психол проблем клієнта, а на ї̈х прийняття, підтвердження права на існув. Здійсн. з урахув причин виникнення психол проблем. Доцільно зробити прогноз щодо рез-сті психол впливу. Остан етапом консульт взаємодії є етап розв'язання ТЗ. Осн. інстр. залиш бесіда + методики і техніки будь-якого психотерап. напрямку. Можл. поновлення конс. стос., якщо завд. не вирішено.

39.Результативность консульт роботи. Рез-т консул взаємодії вважається позит, якщо і К., і П-К задовол свої очікування і виконають поставлені завдання. Немов: „рез-ти ПК можуть проявлятися: -обєктивно (достов факти) -субєктивно(зрушення в пререживаннях) -зовн (в проявах) –внутр ( зміни в психології К.) Оцінювати наслідки за самовідчуттям К., рез-ми тестування, спостереження збоку. Оцінювати свою роботу можна по тому, як розгортається сам консульт процес. Критерії ефективності: -якість довірчого контакту (долання комунікативного бар’єру, чи існує порозуміння); -к-сть інсайтів; -конструктивна стимуляція (чи відчувається психол напруга психол роботи).

40. Технологія консульт взаємодії – налагодж контакту, базові психотерап навички, починаючи від уміння підтримувати контакт очей, до здатності встановл каузальні зв'язки та виділяти суперечності, які демонструє клієнт у своїй мові та поведінці. Важл моментами консультвзаємодії є: встановлення рапорту, підстройка (фокус уваги та калібрування), робота з сенсорними модальностями, нетестова діагностика (психол ключі), техніки: рефлекс слухання, заохочення мовлення, мікронавички з'ясовування та уточнення інфо, розпізнавання емоц переживань, відображ почуттів, фокусув переживань, емпатійна відповідь, відображ значень.

41 Налагодж ефектив контакту. 1. Рапорт - глибоке почуття взаємної довіри і легкості, яке сприяє хорош контакту та досягн спільної мети,. Хар-ться підвищенням рівня взаємо розум людей, узгодженням їх взаємодії. Склад з 2 фаз: підстройка та ведення. 2. Підстройка: фокус уваги та калібрування. Калібр - процес, за допом якого П-К здійснює підстройку до неверб сигналів клієнта, котрі свідчать про особлив його актуального стану. Підстройка (приєднан)- встановл і підтрим рапорту з клієнтом упродовж певн часу шляхом вживання в його реальність через невербпрояви, емоції, думки, побажання. 4. Робота з сенсорними модальностями. 5. Нетестова діагностика: психол ключі

42 Поняття про рапорт - либоке почуття взаємної довіри і легкості, яке сприяє хорошому контакту та досягненню спільно визначеної мети. Виникає в процесі комунікації і хар-ся підвищенням рівня взаєморозуміння Л, узгодженням їх взаємодії. Розв. у випадку, коли вутр. .світи двох л. співзвучні 1 1му, або між ними не виникає конфліктн напруження. Хороший Р. - ніби повторюють жести, міміку один одного. Склад з 2 фаз: підстройка та ведення.

43 Приєднання: фокус уваги та калібрування. Калібрув- процес, за допомогою якого П-К здійснює підстройку до неверб сигналів К., котрі свідчать про особливості його актуального стану. Вимагає сенсорної чутливості, здатності помічати зміни. Потрібно слухатися в глибинну стр-ру мовлення. П-К недостатньо бути спостережливим, треба вміти розфокусовувати увагу. Це передбачає: 1) сприймання людини начебто перифер зором, не прив'язуючись конкретно; 2) не коментувати і не оцінювати, а помічати; 3) одноч сприйм і зовн (від світу), і внутр (свої відчуття) сигнали. Концентров увага - чітке утримання фокусу сприйм на якомусь предметі та його оцінка з власного досвіду. Айві - осн патерни для калібрування: •контакт очей; •мова тіла; • хар-ки мовлення; •дотримання теми.

44 Сутність підлаштування - встановл і підтримання рапорту з клієнтом упродовж певного часу шляхом вживання в його реальність, через його неверб прояви, емоції, думки... Це повтор. осн поведінк патернів Кл. Вперше - К. Роджерс. Слова – 7% інфо, не верб - все ін. Коли люди не збігаються в позі, жестах, хар-ках голосу, вони порушують комунікацію. Осн. завд консульт практики-налагодити взаємодію. К. несвідомо починає сприймати П-К як своє "відображення". П-К спочатку підлаштов, а потім веде комунікацію, завдяки ледь помітним змінам в неверб мові. Має бути непомітн для клієнта. Краще підлаштов до найбільш несвідомих патернів поведінки (дихання, кліпання очима, тілесний ритм) або модифікувати його рухи (краще дрібні рухи рук, міміки). Призвод до встановл рапорту.

45 Робота з сенсорн модальностями. НЛП - Л має кілька способів сприйн. і репрезент інфо. Всі модальн. - полісенсорна Л. Визнач. сенсор модальності - аналіз. мови, дихання, колір шкіри, тон і темп мовлення. П-К має можливість віддзеркалити людині те, що їй в собі вловити важко. В безпечній обстановці Л. пізнає власні несвідомі установки. Переводячи переживання К. з однієї репрез. с-ми в ін, П-К має можл. допомогти К. краще зрозуміти себе - переведення переживання з мови однієї модальності на мову ін. додає змісту та розуміння, а часто заставляє по-новому подивитись на відоме.

46 Нетест діагност: поняття про психол ключі. Способів збору інфо багат: калібрування р-цій, аналіз функ-ня репрезент систем. П-К консолідує інфо в психол ключі, які дають змогу виділити змістовні моменти, що сигналіз про проблемність. Стимулюють появу гіпотез, продукують питання, які забезпечують прогресивне просування ПК. Є: 1) верб (слова та фрази, що несуть певне емоц навантаж, часто повторюв твердження); 2) неверб (зміни настрою в певні моменти бесіди чи при обговор певних тем, специф жести та міміка). Інфор-ми є неконгруентні реакції: 1) між різними формами неверб поведін, 2) між твердженням та неверб поведінкою; 3) між твердженням і контекстом; 4) між 2ма заявами; 5) між тим, що л.каже, і що робить 6) між людьми; 7) між К. і ситуацією. Щоб виявити їх: 1) П-К уважно спостеріг за К.; 2) знаючи про пережив. проблеми, він має змогу завчасно сформув список ключових слів, що визначать логіку теми.

47 Навички ведення консульт інтерв’ю. Вирізняють: І) Техніки прояснення інфо: РС, заохочування, мікронав з'ясув та уточн. інфо, розпізн. емоц преживань. ІІ) Техніки відображення: почуттів, фокусування, емпатійна відповідь. ІІІ) Відображ. Значень.

48 Техніки прояснення інфо: - рефлекс слухання (використ зворот зв’язку, зосередж на тому, що говорять, як); - заохочення мовлення (короткі слова – Так, перифраз, переповідання, резюме) - комплекс верб та неверб стимулів П-К, які спонукають К. до мовлення; - мікронав з’ясув та уточнен інфо (запит, прохання, пропозиції, незаверш вислови); - мікронав розпізнав емоц преживань. Потрібно концентрув на словах і виразах, поведінці К., власних відчуттях.

49. Поняття про рефлексивне слухання РС - з регул використ зворот зв'язку, дозволяє точніше зрозуміти суть проблем. Супроводж зор конт-м, неверб і верб повед. Передбач: а) зосеред на тому, що говорить і переживає ін. людина; б) блокування зайвих думок і переживань; в) активне обдумування того, що говорить клієнт; г) запам'ятов думок, фактів, які повідомляють, логіки повідомл. Р-ції під час слухання: заохочення мовлення, з'ясування (розпитування, уточнення), переповідання, відобр почуттів, відображення значень, резюмування.

50.Навички заохочення мовлення: 1) короткі заохоч стимули, що вираж мінім-ми верб висловами: "Так", "Ага", або неверб реак-ми. 2) Перифраз - коротка репліка, що признач для прояснення, уточн смислу сказаного. Є повторенням ключових слів, як ствердження або коротке запитання. Це не повторення! 3) переповідання - клієнтові повертають суть сказаного ним у скороченому вигляді. Це перефраз. своїми словами з використ ключових слів. 4) резюмування має на меті дати більш широкий узаг. зворотний зв'язок, стосується сказаного в цілому. Включ. неверб р-ції, резюме ставлень та значень, суперечностей. Мова консультанта складає 1/3 від мовл клієнта.

51. Мікронав з'ясовув та уточн інфо. Щоб отримати інфо та підвищити її якість, активно використ запит. Хто,що,де? – факти. Як, коли? – обговор процессу, почуттів. Д.Г. Трунов - класиф засобів: Запитання: відкриті; закриті; альтернативні. Незапит. форми: стимулюючі висловлюв (прохання; пропозиції); розповідні висловлюв (рефлективні; направляючі); незакінчені висловлюв. Змішані форми. Причини запит: 1)заохотити до розмови; 2) до розгляду; 3)дізнат подробиці; 4) деталізувати; 5) встановл суперечності; 6) підкресл фіксовані ідеї та переконання; 6)повторювати почуте. Ефективність залеж від: інтонації; змісту; структури. Також пит: Прямі; Непрямі; Визначені (ос-сні); Невнзначені; Риторичні; Переломні (змінюють напрямок бесіди); для роздумів.

52. Мікронав розпізнав емоц переживань. Осн. трансфор. свідом. клієнта в ставленні до пробл. ситуації відбув. в площині переживань. Реагуючи на емоц стан людини, можна досягти прихованих рівнів її свідомості. Переживання з приводу ситуації часто бувають глибшими, ніж їх усвідомл. Людині приємніше, коли хтось розуміє її переживання, ніж звертає увагу на зміст повідомл. Зауважити почуття можна по-різному: 1) зосер. увагу на діалозі - на словах, які клієнт вживає для позначення почуттів; велике емоц навантаж несуть прийменники, прислівники, прикметники, дієслова, які означають стосунки; щоб прояснити почуття, можна просто поставити прямее відкрите запитання: Що ви переживаєте з приводу?; г) уточнення емоц насиченого слова, яке може вивести на рівень відсутніх в розповіді переживань. Емоц забарвлені слова не завжди є відображенням справжніх почуттів. Часто вони просто приховують, заміщують почуття. 2) слідкув за не верб реа-ми, не конгруентністю.3) слід зосер на власних відчуттях.

53. Техніки відображ почуттів. ВП - це навичка ведення інтерв'ю, зорієнтована на спостереження за проявами емоцій клієнта з метою повернення йому ключових переживань,що мало усвідомл, але відіграють важливу роль у розвитку його труднощів. Особл це необхідно, коли почуття заплутані або змішані. Змішані - перша р-ція дитини піддалась жорсткій корекції з боку дорослих. Заплутані внаслідок амбівалентності ставлення до 1го об'єкта. Варто відкривати і позит, і негат полюси емоцій та працювати з ними. Коли Л. не може сформул. почуття: а) техніка альтернат. формулювань, підказка варіантів, які могли б виникнути в тій ситуації; б) техніка уточнень "глибини переживань". Можна підібрати метафору, порівняння. Відчути емоцію простіше на контрасті, провокуючи опис протил полюсу пережив. Почати роботу з почуттями можна, користуючись такими вступними фразами: "Здається, що ви відчуваєте...", "Що ви переживали, коли...?". Щоб "заземлити" відображене, додаємо контекст або робимо коротке переповідання. Є сенс працювати в актуальному режимі - відразу ж, як тільки вони з'являються, або ж провокувати такі ситуації. Схема: розпізнав емоцій – диференціація – усвідомл – визнання.

54. Техніки фокусування. Фокус. переживань – процес поглибл досл-ня ос-сті та її емоцій. В найпрост. формі - фокусування на клієнтові. Людина все більше концент. на власних відчуттях в тілі. Приховані емоції – утвор затиски, „панцир характеру" (В.Райх), який суттєво блокує або обмежує реагування людини. Люд незабаром губить здатність розпізнавати чи сприймати свої істинні почуття. Психотерап фокусування набуває рис медитації. Ф-ня (конц-ня) – навичка, яка дозвол розвивати усвідомл багатьох чинників, пов’язаних з проблемою, організ мислення в конкретному напрямку. А.Айві - 6 типів: 1) на клієнтові. 2) на головній темі або проблемі (коли є сприятливий прогноз щодо рівня розвитку ос-сті клієнта); 3) на ін. (на етапі прояснення пробл ситуації);4) на психотер стосунках з кон-м; 5) на конс-ті (коли необхідно дати непряму пораду чи зразок переживань); 6) культурно – конкретний фокус. Викор на 3-4 етапах ПК, для того щоб почати обговорення або для підбиття підсумків.

55. Поняття про емпатійну відповідь. Співпереживання є однією з форм емпатії - глибин мех-му осягнення переживань іншого. Це специфвид розуміння ін. через ототожнення з ним та його пережив-ми. При відреагуванні слід пересвідчит., що є саме емпатія, а не прояв турботливості. Емпат відпов - відп з урахув переживань клієнта. Навичка рефлексивного слухання: щоразу відображати те, про що К. говорить, ніби повертаючи йому сказане в дещо переробленій формі. Виділення суті сказаного, викорис ключових слів допомагає впевнитися в тому, що вони мають на увазі одне й теж саме. Ев дозволяє уникати опору, полегшує ведення розмови для клієнта. Власна „негат" репліка, почута з чужих вуст, буде для клієнта в кілька разів болючішою. Відповіді, які щось забирають або віднімають у людини свідчать про погану емпатію і називаються від'ємними. Інколи важлив для К. є не стільки якість, скільки адресність. В ЕВ можна вплітати і конкретні ідеї щодо змін (адитивне ЕВ).

56. Техніки відображення значень. Значення - це психол конструкції, що лежать в основі орг-ції досвіду Л., відіграють роль рушійних сил її поведінки. Фіксуються в поняттях. Суб'єкт сприй значень - в якості смислів. Групують думки і почуття в більш структур утвор: цінності, переконання... Резюмування трансформ значень - необхідний компонент ПК. Психолог може ризикнути і запропон те значення, яке він вивів з контексту.Схоже на відобр почут. Використов повторення, акцентування, перепитування, щодо слів клієнта, що відображають аспекти значень. Також є заключна перевірка: "Це так?", "Чи прав. я вас розумію?" тощо. Коли знач має негат відтінок, більш конструктивним є застосування рефреймув- пошуку позитивного значення Слова, що репрезентують значення, стосуються життя взагалі.

57. Мовл як інструмент терапевт впливу. Доцільні зміни в с-мі значень і особист. смислів досвіду К. можливі завдяки створенню єдиного семіотичного простору, внутр. і зовн. межу і стр-ру якого контролює П-К. Напр.., психоаналіз взагалі вибудовує психотерап процес здебільшого на основі мовного аналізу словесних виразів клієнта. Перлз писав: щоб не поглиблювати деформацій К., є правила роботи: 1.Не використ в слів, що заміщують реальних людей/ ситуації (уникати слова "це"). 2. Говорити „Я", замість: „Ми", „Вони". 3. Замінити вислів "Я повинен" на -"Я хочу". 4. Не використ мин. і майб. часу у висловах, користув тільки формами тепер. часу. 5. Говорити про почуття, а не домислювати і фантазувати. 6. щоб актуалізувати емоц переживання, розповідаючи про когось, варто використ прямі звертання до нього, тобто говорити з..., а не про... і т.д.

58. Поняття про метамодель комунікації. Вивчити метамодель значить, навчит чути і визначати патерни (стереотипи) в мові людей. Щоб полегшити аналіз мовл. та формалізувати мовні конструкти, в НЛП - метамодель. Створ для того, щоб навчити П-К звертати увагу на форму комунікації Кл.. Форма побудови фраз дозволяє відзначити те, який порядок панує в суб'єктивному світі, як він моделює та контрол свою ситуацію. З доп. метамоделі можна швидко встановити повноту та обмеження наданої інфо, а також процесс моделювання, який використ. співрозмовник. К. варто слухати так, ніби нічого не знаєш про цей світ. Добудовуючи інфо з власної суб'єктив реальності, П-К консульт скоріше, себе, ніж його. Може зявит відчуття, що в мові К. чогось не вистачає або сказане ним не має смислу.