7.Організація та етапи проведення психологічного консультування.

Процес консультування являє собою сумісну роботу консультанта і клієнта з метою вирішення певної проблеми, здійснення бажаних змін у житті клієнта (Ю. Альошина).Стадії: підготовки, діагнозу, планування дій, впровадження та завершення . Підготовка передбачає: перші контакти; обговорення того, що клієнт бажав би змінити і, як консультант може йому у цьому допомогти, пояснення ролей консультанта та клієнта; розробка плану завдання. Друга стадія являє собою поглиблений діагноз проблем, що вирішуються, і засновані на детальному вивченні та аналізу фактів, пов'язаних із зазначеною проблемою. Стадія планування дій призначена для вирішення проблеми, включаючи стратегії та тактики здійснення змін. Упровадження як стадія консультування передбачає перевірку правильності та виконання пропозицій, підготовлених консультантом у співпраці з клієнтом. При завершенні процесу консультування проводиться оцінка результативності, обговорюються і приймаються, якщо це необхідно, заключні звіти, планується можливе продовження співпраці. Існує декілька методів дії (впливу), що зустрічаються найчастіше:а) демонстрація теоретичних знань і досвіду консультанта;б) прояв професійної чесності у роботі;в) утвердження загального погляду;г) використання заохочення, почуття напруженості та тривоги. Прагматична модель змін у людині була розроблена К. Левіним.(три послідовні стадії у процесі змін:1) "Розморожений". Спостерігається підвищений рівень напруженості, який спричинює відчуття потреби у змінах; припинення звичних контактів чи заведеного порядку; зниження рівня самоповаги.2)"Зміна" чи рух до змін. Людина починає практикувати нові стосунки або нові форми поведінки.3). "Повторне замороження". Воно відбувається тоді, коли особа, яка змінює свою поведінку, випробовує зміни на досвіді. При цьому необхідне сприятливе та підтримуюче середовище.

8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні. (Юнг, Джонсон). Завдання снів – відновити психол баланс. Фрейд: сни – найкорот. шлях у підсвід. Слабшають захисні мех-ми "Я" і відкрив. приховані бажання, пережив. Принципи роботи: - С. є індивідуальний; - говорить тільки про сьогодні., актуальні події; - при трактув. символів не варто забувати про природну функт. навантаж.і предметів, явищ, побачених у сні; - інтерпрет. сюжет сну в заг. вигляді, а не окремі символи. Категорії С.: 1) задовол. бажань, що не реально в дійсності. 2) попередж. про небезпеку. 3) терапевт. сни, в яких програється найгірший варіант розвитку подій. 4) Сни - кошмари. Ці сни служать для здобуття сил у боротьбі з чимось новим і невідомим. 5) Панічні - розплата за недозволені дії і думки. Робота зі С.: 1. Пошук асоціацій (основа для тлумачення). 2. Прив'язка образів снів до внутр. динаміки. 3. Тлумачення (1+2). 4. провед. ритуалів з метою конкретизації сну. Відновл. зв’язку з несвідом.

9. Прийоми емоційної підтримки клієнта: а) вираз позитивного ставлення до людини; б) підтримка зусиль виконати намічене в строк; в) вираз розуміння труднощів, що виникають при виріш завдань; г) вираз упевненості в успіху; д) вказівки на те, що людина, яка потребує ЕП, володіє необх ресурсами для досягнення своїх цілей. Метою застос клієнт-центрован. підходу є заохочення людини, яка потребує ЕП, до розповіді про її проблеми та створення умов для діалогу. Прийоми: 1. заохоч згадки подробиць пробл сит; 2. неверб та верб співчуття, розуміння; 3. звернення до думок і переживань; 4. заохочення виражен почуттів; 5. висловлювання розуміння і прийняття почуттів клієнта. Слід уникати оцінок переживань самої людини, якій надається ЕП, і людей, які залучені в ситуацію. Марною є спроба відволікти від неприємних переживань і почуттів, їх ігнорування.

10. Види психологічного консультування та їх специфіка. 1) Індивід. та групове конс-ня. ІК - бесіда з клієнтом наодинці, обговор жит проблеми. Клієнт отримує можливість усвідомити, ширше глянути на сит., змінити своє ставлення до події і свою поведінку. ГК - полягає у вирішенні якої-небудь проблеми або в заохоченні вираження пригнічених емоцій у психотерап. групі. Найбільш частий варіант - сімейне конс-ня. 2) Очні або анонімні (тел довіри). Хар-ся неявністю наданої допомоги. Тут клієнту легше обговорювати особисті проблеми, в т.ч. й пов'язані з секс. сферою міжособ. відносин. Клієнт має право на переривання контакту, для цього - покласти трубку. Вийти з контакту при очній консультації значно складніше. 3) можна розділити на види залежно від особлив.проблем, з приводу яких зверт. до ПК: інтимно - особистісне, сімейне, психолого-педагогічне, ділове консультування (питання вибору професії, розвитку здібностей тощо). ІО: конфіденц., тривале. СК - вимагає знання психологом суті сімейн проблем, способів вирішення, бажано - на власному досвіді. ППК припускає наявність у конс-та педаг освіти та досвіду навчання та виховання. ДК – найб успішн кон-ти, які на власному досвіді добре знають ту сферу д-сті, в якій ведуть ПК.

11.Вимоги га обмеження щодо підготовки психолога-консультанта. Проф підгот П-К включає в себе, крім загальноосв. наук. підготовки, також і освоєння ряду розділів психології, що передбачають спеціалізацію у відповідній проф. області, в даному випадку - в області психол. конс-ня: 1. вивч. підготов. етапу ПК. 2. засвоєння інфо про зміст роботи П-К. 3.оволодіння методами роботи П-К з клієнтом. 4.ознайомлення з особлив. проведення ПК в наст. спец. обл..: сімейне конс-ня, ділове, психолого-педагогічне, інтимно-особистісне. 5. попрац. П-К під керівництвом більш досвідченого - супервізора. Також уважно ознайом. з організ. питаннями. Завдання П-К: • визнач. кола потенційних клієнтів, їх можлив. проблем. • підготовка матер. бази та документ. для початку практичної роботи.• Підгот та розповсюд інфо про роботу консультації серед потенц клієнтів. Передб. оволод прийомами спілкування з клієнтами, методами психодіагн. П-К не обов'язково знати все, що накопичено в науці. Однак бажано знати все, що може виявитися корисним у практ. роботі з людьми в ПК. П-К ще й організатор справи. Бажано навчитися тому, що стосується створення та орг-ції роботи ПК як установи. У практиці спілкування від П-К потребується вміння правильно сприйм і оцінювати людей, добиватися взаєморозуміння, встановл гарні взаємини і переконувати.

12. Вимоги, які пред'являються до П-К та його роботи. Власт ос-сті П-К: прояв глибокого інтересу до людей і терпіння в спілкуванні; чутливість до установок і поведінки ін.; емоц стабільність і об'єктивн; здатність викликати довіру; повага прав ін. 6 якостей ос-сті, необхідні П-К: довіра до людей; повага цінностей ін.; проникливість; відсутність упереджень; саморозуміння; свідомість профес боргу. Ефективний к-т - це зріла людина. Чим різноманітніший стиль особистого і проф життя, тим ефект буде д-сть. У ПК слід керуватися не формулами, а своєю інтуїцією і потребами ситуації. Такою є одна з найважливіших установок зрілого к-та. Вимоги до роботи: виконання проф обов'язків на високому рівні, підтримка проф майстерності та підвищення кваліфікації.

13.Специфіка практ психол допомоги - розділ 1: сутність ПК, філос.кон-ня, моделі допомоги, етика, предмет роботи, принципи надання психол допомоги. Моделі допомоги: директивна (в ролі наставника) і недирект. Принципи надання допом: 1.Пр. активності ос-сті, співробітництва. 2.Пр. діалогічності. 3. Пр. безумовного прийняття. 4. Пр. відповідальності. 5.Пр. технічності психол допомоги, тобто трактування психол пробл-ки як психотехнічної за предметом і методом. 6.Пр. системності. 7. Пр. позит переосмислення (реальність, здор. глузд). 8. Пр. компетентності. Правило: „Не зашкодь".

14.Сутність психологічного консультування: моделі, етика тощо. Консульт:- зорієнто на здорові сторонни ос-сті, - поліпшує псих. благополуччя, - на відміну від психотерапії може бути профілакт, - охоплює коло інтерперсонал. проблем на відміну від психотер, яка спрямована "вглиб",- є універсальним з т.з. викор різних підходів, методів. П-К допомагає дослідити та прояснити жит ситуацію клієнта, актуалізувати ресурси, щоб знайти вихід з складних обставин. П-К поєднує елементи діагностики та впливу. У полі зору П-К переважно поведінка та свідомість К. Робота П-К має бути спрямов на створення функціон. новоутворень усвідомлення та вміння їх використ. Як і психотерапія, кон-ня має бути надлишковим (чим більші зміни відбуд в свідомості клієнта, тим менш ймовірними будуть рецидиви).

15.Індивідуальне конс-ня як вид д-сті. Існув самост. галузі ПК аргумент. так: а) повна відмова від концепції хвороби і розгляд людини як тої, що має психол труднощі; б) Попередня консульт робота може запобігти більш серйозним психотер наслідкам; в) психотерапія спрямована "вглиб" (інтра), ПК - охоплює коло інтерперсон. проблем; г) П-К допомаг знайти ресурси клієнта; Отже, специф. ПК як окрем виду психол допомоги визнач. особливостями проблематики, немедичною парадигмою в розумінні клієнта, змістом і методами д-сті. Цілі: особисте благополуччя клієнта. Інд. конс-ня - вид спеціально організ спілкування, у процесі якого П-К допомагає К. дослідити і прояснити свою жит ситуацію, актуалізувати додаткові ресурси, щоб знайти вихід із складних обставин. Рез-т: інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей) тощо.Коротка тривал – 5-6 зустрічей. (також №1)

16.Філософія консультування Кредо - допомогти людині надати допомогу собі. Повна відмова від концепції хвороби урівнює клієнта і консультанта, знімає відпов-ть за рішення. Коли людина приходить по допом, це означає, що є потреба звернутисядо себе внутр., подивитись збоку на те, що відбув, проаналіз можливі альтернативи. Не підходять друзі, родичі – потрібна нейтральна сторона.

П-К не варто брати на себе більше, ніж може зробити людина. Клієнти різняться не лише тим, наскільки готові до душевної роботи. Важить і той життєвий шлях, який вони мають за плечима. За допом. П-К клієнт засвоює нову філос, світоглядну основу, за якої стають можливими розв'язування проблеми, подолання кризи та ін. Якщо П-К вузько зосереджений лише на 1му вимірі, то ефект від його роботи буде незначним і нетривалим. Якщо в більшості терапевт. напрямів цілі психотерапії формуються в термінах „від", то філософія консульт. Має формуватися в термінах „до".

17. Теоретичні засади консультування. ПК це скоріше практична частина, яка базується на досвіді. Теорію складають різні спрямування, методи, а також струк-ра стосунків клієнта і П-К. 3 компоненти: цінності, процесуальна та концептуальна модель. В ідеалі кваліфікований підхід повинен спиратися саме на цю взаємно пов'язану тріаду. Будь-яка психотерап. теорія має розроблені концептуальні засади, опис психотерап процесу і в своїх термінах містить ряд цінностей, котрі мають визначати життєву позицію та філос П-К. Приєднавшись до певної школи фахівець виграє відразу в кількох відношеннях. Серед концепт. цінностей, які повинні бути в індивід. моделі П-К, чільне місце посідають конструктивні уявл про людину, прагнення до особист. зростання та трансформації, прагнення до самовираження, самодостатності, зрілості, відкритості будь-яким переживанням, прийняття себе та світу, здатність до вищих переживань, креативність та ін.

18. Мех-ми психол виливу в консульт. роботі. Психол ефект конс-ня пояснюється не лише особист. якостями, авторитетом і майстерністю П-К, але й психофізіол. мех-ми, що лежать в осн. формування нових думок та поведін. установок. Ефектом новоутворень виступає зміна емоц забарвл переживань, зміна напрямку всієї псих д-сті. Емоц пережив повинно переосмил в центрах інтелект та мовлен аналізу. Однак не кожна людина вміє самост включитись в напружену інтелект д-сть. Стимулом може бути: вчасно сказане слово, аналогія, приклад, музика, тощо. Це веде до інсайту, катарсису, включення інтуїції. Стимул дає сама конс-ція, через віддзеркалення, дистанціювання пережитого, рефлексування та ін. Це дозволяє внести критику в своє ставлення, оцінити ситуацію. Прислухаючись до себе, людина чує свою самість, бачить вихід з ситуації. Найбільш неприйнятним для психолога є маніпулювання, тобто зміна психічної реальності ін. людини у відповідності з цілями чогось чи когось, хто зацікавлений в них.

19. Моделі консультативної допомоги. Існують директивна і недирект м. Директивна: психолог грає роль учителя, наставника. Психолог апелює до вивіреної психол інфо (про псих феномени), надання інфо у формі порад, інструкцій, вказівок, настанов чи ін. (вихід з конфлікту). Доцільна там, де клієнт є слабким чи незібраним. Недирект – ведення кон-ції так, щоб стимулювати клієнта до самост пошуку розв'язання проблеми, прийняття рішення, покладання на себе відп-сті за реалізацію задуманого. Тут йде відмова від порад. Є основою клієнт-центрованої терапії. Завдання П-К тоді: організ процес бесіди і створити такі умови в яких клієнт самостійно знайшов би вихід з проблеми.

20. Професійна позиція консультанта . Психотерап позиція - рольова стратегія, яку обирає П-К, будуючи стосунки з пацієнтом. Гол параметри - авторитарність/ партнерство у визначенні цілей і завдань консул. процесу і директивність/ недирект у їх технічній реалізації, котра і є мірою відповідальності за рез-ти психотерапії та консульт. допомоги. Є 4 осн позиції: 1) директ., авторитарн – позиція „батько”. 2) авторит., недирект. – „мати”: безумовне прийняття, співпережив. Результативно, але м’яко. Використ трансове наведення, медитат техніки. 3) партнер..недирект. - „сестра”: передб. увагу, повагу, свободу людини (клієнт-центрована, екзистенц психол). 4) директ., партнер - „брат”: когніт. техніки. П-К не приховує сутності впливів (позит психотер, транзактний аналіз та ін.). Існує ще й 5 позиція - „нейтральна", позиція "дзеркала": психодинам. підхід. Показником професіоналізму є здатність займати усвідомлено кожну з вказаних позицій.

21.Етичні аспекти консультативної діяльності. Повага до унікальності та гідності ос-сті, поліпшення якості життя людей, створення гуманного сус-ва є визначал для д-сті психолога. Документ: Етичний Кодекс психолога. Міст. такі питання: відпов-сть, компетентність, конфеденц., захист інтересів клієнтів, етичні правила психол дослідж, кваліфік пропаганда психології та ін. В процесі ПК психолог гарантує клієнту повагу до нього, до прав і свобод, безумовну установку на благо клієнта, безоцінне сприйняття.

Консультант повинен уникати подвійних стосунків, фіз контакту. Клієнт сам обирає, яку інфо повідомити психологу. П-К повинен попередити про те, в яких випадках не зобов'язаний дотримув конфіденц: 1) коли в інфо йдеться про загрозу життю; 2) в ситуаціях, що мають кримін х-тер; 3) коли психолог може бути притягнутий правоохор органами як свідок. Психолог не повинен відмовляти в проф допомозі, а також залишати клієнта без надання підтримки. Не варто обіцяти те, що перевищує межу компетенції. Клієнт повинен бути в курсі того, як просувається робота, орієнтув.в її тривалості, у будь-який момент прийняти рішення про відмову від послуг, заздалегідь повідомивши його про останню зустріч.

22. Методичні настанови конс-ня. (1.2) 1. Предмет роботи психолога-консультанта (№23) - пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомл. Для відновл цілісності і гармон душевного життя потрібно працювати одночасно у всіх трьох площинах - „тіло-душа-дух". 2. Клієнт психолога-консультанта (№24)- індивідуальність, кожна пробл. сит. - унікальна. 3. Ос-ть конс-та ( №25) - терапевтичний ефект мають особ-ні власт.: вміння співпереживати та співчувати, викликати довіру, самодостатність, сила „Я", відкритість власному досвіду, вміння нести відповідальність, ставити реалістичні цілі, емпатію, зрілість конс-та. 4. Консульт. взаємини: правило трьох (№26). Психологу слід уникати прямих порад, підказок. Важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. Правильний розподіл відп-сті. Принципи надання психол. допом.(№27)

23.Предмет роботи П-К: пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомл. Конс-ту потрібно тонко відчувати, які рівні свідомості задіяні в конкретн переживанні, і вміло керувати процесом їх функціон. зміни. Зміна предмета психотехнічної уваги зумовлює зміну рольової позиції психолога. Для відновл цілісності і гармон душев життя слід працювати одночасно у 3 площинах - „тіло-душа-дух", зовн. пізн. через внутр. Завдяки консульт. процесу людина повністю свідомо може: 1) пережити всі свої реакції, бо отримує ретроспективний і проспективний погляд на своє життя; 2) усвідомити себе як цілісність; 3) навчитися відчувати свою суб'єктність і повірити у власні можливості опанувати жит ситуацію, розпорядж собою та своїм життям; 4) сприймати себе такою, якою є, поважати суб'єктність ін. людини; 5) набути нового досвіду у розвитку і самоудосконаленні.

24. Клієнт П-К: відмінності консульт. та психотерап. обслуговування. Кожна людина - інд-сть, кожна пробл сит - унікальна. Навіть досить рефлексивним людям важко самостійно виправляти психічні порушення. Для внутр. перестурктур. необх. додатк стимули, нові схеми досвіду, що і забезп П-К. Важливо враховувати, на якому рівні розвитку перебуває клієнт, і обирати певну позицію конс-ня. Зрілість та високий рівень розвитку людини вирівнюють позиції консультанта та клієнта, формуючи модель взаємодіючого (діалектичного) інтерв'ю. Консульт:- зорієнто на здорові сторонни ос-сті, - поліпшує псих. благополуччя, - на відміну від психотерапії може бути профілакт, - охоплює коло інтерперсонал. проблем на відміну від психотер, яка спрямована "вглиб",- є універсальним з т.з. викор різних підходів, методів.

25. Особистість консультанта як інструмент впливу. Результат. конс-ції визначається гармонійністю стосунків консультанта і клієнта та ос-тю конс-та. Тобто, важливий не напрям, а якості конс-та. Серед терапевт. власт.: вміння співпереживати та співчувати, викликати довіру, самодостатність, сила „Я", відкритість власному досвіду, толерантність до невизначеності, вміння нести відпов-сть, ставити

реалістичні цілі, емпатію та сміливість будувати глибокі стосунки з ін., особисту зрілість консультанта тощо. Якості ефективного конс-та +: інтелект. здібності і розсудливість, ориг-сть; здатність до самост навчання; повага до чужої ос-сті; почуття гумору; чутливість; терплячість; самоконтроль,широкий культурний світогляд та ін. Також - „мужність недосконалості", тобто вміння стійко приймати невдачу, відчувати рамки реалій світу та своїх обмежень. Може вчитись і у клієнта.

26. Психотерапевтичні взаємини: правило трьох. Психологу слід уникати прямих порад чи

підказок щодо того, що має вчинити людина. Дуже важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. І клієнт, і конс-т повинні знаходит по один бік, а проблеми - перед ними. Це дозволяє правильно розподіл відп-сть: конс-ту- не брати зайвого, а клієнту - втримати контроль за ситуацією, відсторонитись. Клієнту для того, щоб пізнати себе, доводиться пильно дивитися як на поле проблем, так і в „дзеркало" – в конс-та. Консультат. взаємини, в яких психолог негараздам надається самост статус, умовно назив „правилом трьох". Дає можливість навіть просторово орієнтуватися в тому, як розподіляється відп-сть.

27.Принципи надання психол допомоги ос-сті. 1.Пр. активності ос-сті, партнерства. 2.Пр. діалогічності – включ. віддзеркалення. 3.Пр. безумовного прийняття. Конс-ві слід співпереживати, але не варто співчувати клієнтові, щоб не принижувати його. 4. Пр. відпов-сті - клієнт бере на себе В. за себе, за самодопомогу. 5.Пр. технічності психол допомоги, тобто трактування психол проблематики як психотехнічної за предметом і методом. Ефективна терапія вимагає відповідних, правильно використ технік, застосованих в контексті довірчих і уважних стосунків. 6. Пр. системності - аналізу будь-якого явища, підхід до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і дух. 7. Пр. позитивного переосмисл. того, що відбувається, та імітація гуманіст цінностей. (здоровий глузд). 8. Пр. компет-сті. Правило: „Не зашкодь". Конс-т має право братися за розв'яз лише тих завдань, на яких він розуміється, і використ ті методики та техніки, які відповід вимогам проф-сті та адекватності.

28. Орг-ція консульт взаємодії

29. Структура та хронотоп консул: віднос. структ та час кон-ції. Варто умовно розділити консульт бесіду хоча б на 2 частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину.1 ч - створення рапорту (довіри), активне слухання, зібрання інфо, рішення, висновки. 2 ч - більш технічна, є елементи формування навичок, тренінгу, корекції. У 1 ч також виділ скарга, усвідомл проблема, формул потреба, вираж почуття, вивч установки щодо себе та оточення, аналіз та пророка глибоких почуттів, інсайт.Переважна більшість авторів пропонує 5крокову модель інтерв'ю (Р.Мей): 1) 5-10 хв: встановл. контакту, аналіз скарги; 2) 15-20: сповідь, аналіз психол ситуац, збір інфо; 3) 10-15: тлумачення, ідентиф пробл; 4) 10-15: трансформація ос-ті, формулюв консульт завдання, пошук ресурсів; 5) 15: практ допомога, перехід до дій.Психол робота повинна мати завершений вигляд, логіку. Консульт сесія триває приблизно 50-80 хвилин. 2-3 інтерв'ю може починатися з корекційної роботи. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б кілька хв, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани, отримати зворотний зв'язок та попрощатися. Васьковская: 1) Контакт, рапорт, робочий альянс, складання контракту (5-10) 2) Збір інфо, первинна діагностика проблеми (15-20) 3) Досл проблеми, аналіз гіпотез. (10-15) 4) Досл проблеми, ресурси та альтернативи(10-15) 5) Психопрактична допомога (навчання, виховання) (15) Консультативна сесія триває 50-80 хв.

30. Початок консультативної взаємодії 1. Знайомство: осн. завдання – налагодження контакту. Попер. інфо про клієнта – стандартизована (ПІБ, сім стан, освіта і т.д). Перші 5-7 хвилин вирішують майбутнє консульт. Процесу. 2. Техн. сторона: а) блок проф. орієнтування. Л. повинна дізнатись все, що хоче про псих. консультування, д-сть П-С (освіта, проф.. досвід, напрям).. б) Етика псих. обслуговування – обговор. конфіденційність, аудіо-, відеозапис. Обговорюється добровільність продовження/ переривання роботи. П-С може перервати роботу, якщо К. не виконує умови контракту. в) терапевт. контракт - розподіл відп-сті (її не несе тільки П-С, К. повинен розуміти, що взагалі все саме в його руках). Як правило, це усна домовленість. Ознаки доброго контракту: 1. Заручення підтримкою найбільш здоров частини ос-ті К. 2. містить конкретний результат; 3. Всі формулювання подані позитивно. 4. Мова контракту максимально виражає ситуацію "тут і тепер". 5. Майбутній рез-т має бути підтверджений почуттєвим досвідом (є відчуття реальності, можливості).6. зміни не повинні залежати від третіх осіб. 3. Плата– потрібно знати про соц.-екон статус клієнта, 5% від його зар.плати.

31.Термінологічна „кухня" консультування: Скарга- висловлене П-К невдоволення Л з приводу певних психол труднощів, з якими вона не може справит. Суб'єктивн, досить вільне поєднання фактів і розду-в, довільне трактуванням, надлишк. емоц. насиченість. Є її суб'єктний (на кого: на себе, на ін) або об'єктний (на що) локуси. В змісті скарги можна виділити явний і прихований зміст, а також підтекст. Самодіагноз - пояснення К. природи психол труднощів, пов'язане з його уявленнями про себе, світ та стосунки. Самодіагноз демонструє ставлення клієнта до життя і деякою мірою - готовність до змін. Проблема- сукупн психол труднощів клієнта, що переживаються як дискомфорт, дисгармонія, дезадапт. Опис-ся як стрес, конфлікт, фрустрація, криза; в основі майже завжди лежить внутр конфлікт. Запит- певним чином мотивоване звернення до П-К з проханням надати конкретну форму психол допомоги. Види: 1) на емоц і моральну підтримку; 2) допом в аналізі; 3) інфо; 4) опанув навичок; 5) допом у становл. позиції; 6) вплив на члена сім'ї в його інтересах; 6) у власних інтересах. Тема- виокремлений аспект псих реальності, що стає предметом взаємодії П і К. Зафіксувати тему можна тоді, коли в скарзі з'являється фігура іншого (навіть свого ін „Я"). Психол ключі - інфо, яка має псих. значимість: верб та неверб поведінка Кл. симптоми - психологічні, соціальні, фізіологічні. Синдром - сукупність симптомів.