
- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •Скорочення, прийняті в дипломному проекті
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1. Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2. Вибір основного устаткування
- •2.2.1. Турбоагрегат т-100-130
- •2.2.2 Паровий котел е-500-13,8-560гмн (тгме-464)
- •2.2.3 Піковий водогрійний котел типу квгм-100
- •2.3 Вибір допоміжного устаткування
- •2.3.1 Турбінне відділення
- •Основний ежектор
- •Підігрівачі високого тиску
- •Циркуляційні насоси
- •2.3.2. Котельне відділення
- •2.3.3 Теплофікаційна установка тец
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [20,21] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [20,21]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
1.4.6 Висновок
Інвестиційний проект опалюваної ТЕЦ-200 для міста Чернівці економічно ефективний та достатньо стійкий до змін вихідних даних. Навіть при збільшенні капіталовкладень на 20% проект стає економічно не ефективним, при зменшенні доходів на 10% проект стає економічно неефективним, при збільшенні витрат на 10% проект стає економічно неефективним, при збільшенні відсотку за кредит до 13% проект стає економічно неефективним, при збільшенні норми дисконтування до 0,14 проет стає економічно неефективним оскільки чистий інтегральний дисконтований прибуток стає від’ємним. Проект темпу інфляції у заданих межах(див табл. 1.10).
Таким чином проект може бути рекомендований до здійснення за умови, що вартість енергоносіїв, відсоток за кредит та норми дисконтування не вийдуть за визначені межі.
Скорочення, прийняті в дипломному проекті
ВСП – верхній мережний підігрівач
ГВС – гаряче водопостачання
ГРП – газорозподільний пункт
ГРС – газорозподільна станція
ККД – коефіцієнт корисної дії
НМП – нижній мережний підігрівач
ОД – охолоджувач дренажу
ОП – охолоджувач пари
ОУ – охолоджувач ущільнень
ПВТ – підігрівач високого тиску
ПВК – піковий водогрійний котел
ПВП – пароводяний підігрівач
ГПК – гранично припустима концентрація
ПК – паровий котел
ПНТ – підігрівач низького тиску
ПТС – принципова теплова схема
МП – мережний підігрівач
ТЕС – теплова електрична станція
ТЕЦ – теплоелектроцентраль
ХВО – хімводоочистка
ЦВТ – циліндр високого тиску
ЦНТ – циліндр низького тиску
ЦСТ – циліндр середнього тиску
2. Тепломеханічна частина
2.1. Загальна характеристика проектованої тец
Теплова
станція проектується в районі міста
Чернівці. Станція повинна забезпечити
покриття навантаження по гарячій воді
МВт. Частка гарячого водопостачання
становить -
,
вентиляції -
.
Кількість годин використання встановленої
потужності
год/рік. Паливо - природний газ.
Згідно проведеного техніко-економічного обгрунгування для покриття навантажень у гарячій воді вибираємо дві турбіни типу Т-100-130, і номінальним опалювальним відбором 186 МВт, максимальною витратою пари 900 т/годину. Тоді коефицієнт теплофікації буде:
α=2×186/600=0,62.
Значення α лежить у припустимих границях.
Для турбін типу Т-100-130 енергетичним є котел з паропродуктивністю 500 т/год. Кількість котлів - 2. Для покриття пікового навантаження гарячій воді, що рівняє 700-2×186=328 МВт, вибираємо 2 водогрійних котла КВГМ-100 потужністю 116,3 МВт. Водогрійні котли здатні покрити 116,3×2=232,6 МВт.
Кліматологічні характеристики району будівництва[2]:
частка гарячого водопостачання: 0,16 %;
розрахункова температура для проектування опалення: -20 С;
розрахункова температура для вентиляції: -9 С;
середня температура опалювального періоду: 0С;
тривалість опалювального періоду: 4152 год/рік.
Основне паливо енергетичних котлів – природний газ, резервне - мазут марки М-100. Водогрійні котли працюють на газі.
Система технічного водопостачання оборотна на базі градирень і бризкальний басейн.
Для відводу димових газів в атмосферу споруджується димар.