- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •Скорочення, прийняті в дипломному проекті
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1. Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2. Вибір основного устаткування
- •2.2.1. Турбоагрегат т-100-130
- •2.2.2 Паровий котел е-500-13,8-560гмн (тгме-464)
- •2.2.3 Піковий водогрійний котел типу квгм-100
- •2.3 Вибір допоміжного устаткування
- •2.3.1 Турбінне відділення
- •Основний ежектор
- •Підігрівачі високого тиску
- •Циркуляційні насоси
- •2.3.2. Котельне відділення
- •2.3.3 Теплофікаційна установка тец
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [20,21] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [20,21]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.8.1 Розрахунок димової труби
ТЕЦ має 3 енергетичні котли паропродуктивністю по 1000 т/ч кожний (енергетична потужність котла 800 МВт), та 6 водогрійних котлів, потужністю по 116,3 МВт.
Основним паливом ТЕЦ є природний газ, альтернативним – мазут. Розрахунок димаря проводимо по більш негативному в екологічному плані паливу – по мазуту.
В якості природного газу обрано газ з газопроводу “Шебелинка-Дніпропетровськ” з характеристиками:
37,3
МДж/м3;
1,5%;
0,781
кг/м3.
В якості мазута вибраний високосірковий мазут з характеристиками:
2,8%,
38,8
МДж/кг.
Максимальна витрата натурального палива складає:
1-й варіант: для енергетичних котлів (паливо – газ):
кг/с.
(2.39)
2-й
варіант: Для енергетичних котлів (паливо
– мазут)
кг/с.
(2.40)
Для водогрійних котлів
кг/с.
(2.41)
2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
При спалюванні органічних палив виходить 99 % оксидів сірки у виді SO2 і приблизно 1 % у виді - SO3. Розрахунок викидів оксидів сірки з котлоагрегатів робимо в перерахунку тільки на SO2, г/с:
1-й
варіант
(2.42)
(3.3)
2-й
варіант
(2.43)
,
(3.4)
де:
–
витрати
натурального палива, кг/с;
–
вміст
сірки в паливі на робочу масу, %;
–
коефіцієнт, що враховує вид палива (для
мазуту – 0,98).
1-й
варіант
г/с
2-й
варіант
г/с
Очищення димових газів від SO2 і SO3 може здійснюватися наступними методами:
- вапняний метод;
- сульфітний метод;
- двохцикловий лужний метод;
- магнезитовий метод;
- метод каталітичного окислення.
2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
Спалювання органічних палив супроводжується утворенням оксидів азоту: N2O , NO , N2O3 , NO2 , N2O4 , N2O5 .
Найбільш стійким з них є NO2, тому розрахунок викидів оксидів азоту проводимо в перерахунку на NO2.
Механізм утворення оксидів азоту залежить від складових азоту в паливі і повітрі. У зв'язку з цим оксиди азоту розділяються на паливні й повітряні.
Сумарна кількість викидів оксидів азоту в т/рік або г/с визначаємо по рівнянню:
,
(2.44)
де:
– коефіцієнт,
що враховує
тип котла та його продуктивність:
;
– нижча
теплота згоряння на робочу масу (для
природного газу
);
– коефіцієнт,
що враховує якість
палива,
для мазута
– ефективність
установки для очищення димових газів
від оксидів азоту. Приймаємо
.
Кількість викидів оксидів азоту енергетичних котлів:
1-й варіант:
2-й варіант
Сумарний викид окислів сірки та азоту в перерахунку на SO2 складає:
1-й варіант:
г/с.(2.45)
2-й варіант:
г/с.
(2.46)
Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
Через димарі електростанцій в атмосферу надходять: при спалюванні природного газу - оксиди азоту, при спалюванні мазуту - з'єднання ванадію, солі натрію, кокс і частки сажі, що видаляються з поверхні нагрівання при їхньому обдуванні. У зв'язку з цим, боротьба за чистоту повітряного басейну і поліпшення санітарно-гігієнічних умов промислових міст і робочих селищ є дуже актуальною народногосподарською задачею.
Висота димаря визначається по рівнянню:
,
(2.47)
де: А – коефіцієнт , що залежить від температурної стратифікації атмосфери даного району, що визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин, А=160;
F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осадження шкідливих речовин в атмосфері. Для газоподібних речовин F=1,0;
m, n – безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу із джерела димових газів,
,
(2.48)
де:
f – параметр , що визначаємо за формулою :
,
(2.49)
0 – швидкість димових газів на зрізі димаря,
,
(2.50)
де:
i – звуження труби, i=0,01-0,015, приймаємо i=0,012; – коефіцієнт тертя, =0,05;
D – внутрішній діаметр устя димаря,
Н – геометрична висота димаря.
Приймаємо
в першому наближенні
.
С
–
різниця температур димових газів і
навколишнього повітря при середній
температурі опівдні найбільш жаркого
місяця.
Швидкість димових газів на зрізі димаря
Об’ємні витрати димових газів ,
м3/с,
Параметр n визначається в залежності від величини:
,
тому
.
ПДК - гранично припустима концентрація шкідливих викидів:
ПДКSO=0,5 мг/м3..
Параметр
f:
Безрозмірний коефіцієнт m:
.
Висота димаря в першому наближенні:
м
Отриману висоту димаря округляємо до стандартної величини 180 м.
Для забезпечення найкращого розсіювання шкідливих речовин і по техніко-економічним міркуванням було обрано одну одноствольну димову трубу висотою 180 м і діаметром устя 7,2 м.
Для забезпечення надійності роботи одноствольна димова труба була виконана з окремим газовідвідним стволом циліндричної форми. Димова труба з окремим газовідвідним стволом має газовідвідний ствол циліндричної форми, а між ним і залізобетонною оболонкою влаштовано прохідний обслуговуваний простір. При цьому виключається можливість проникнення димових газів в залізобетонну оболонку, забезпечується можливість контролю, огляду газовідвідного стволу і ремонту його з зовнішньої сторони в процесі експлуатації. Газовідвідний ствол у труб такого типу може бути виконано стальним або з кислототривкої цегли. З зовнішньої сторони ствол покривається тепловою ізоляцією. Для захисту верхньої частини труби встановлено чавунний ковпак, зібраний з секцій. Для встановлення на трубі світло огороджувальних вогнів передбачено світлофорні площадки, що розташовані по всій висоті димової труби через кожні 30 м. Для обслуговування площадок робиться ходова драбина з огородженням. Передбачено система грозозахисту. Трубу покрашено смугами червоного кольору шириною 2 м з інтервалом по висоті 15 м. Використання металічних газовідвідних стволів дозволяє проводити монтаж індустріальними методами, що забезпечує швидкі строки спорудження.
