- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •Скорочення, прийняті в дипломному проекті
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1. Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2. Вибір основного устаткування
- •2.2.1. Турбоагрегат т-100-130
- •2.2.2 Паровий котел е-500-13,8-560гмн (тгме-464)
- •2.2.3 Піковий водогрійний котел типу квгм-100
- •2.3 Вибір допоміжного устаткування
- •2.3.1 Турбінне відділення
- •Основний ежектор
- •Підігрівачі високого тиску
- •Циркуляційні насоси
- •2.3.2. Котельне відділення
- •2.3.3 Теплофікаційна установка тец
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [20,21] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [20,21]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.7.3 Хімічна водопідготовка
Вихідною водою для водопідготовки є річка.
Якість живильної води для котлів станції повинне задовольняти нормам зазначеним нижче [10]:
твердість загальна, мкг-экв/кг, не більше - 0,2
з'єднання натрію, мкг-экв/кг, не більше - 5,0
кремнієва кислота, мкг-экв/кг, не більше - 15,0
з'єднання заліза, мкг-экв/кг, не більше - 10,0
розчинений кисень при кисневих режимах, мкг/кг -100400
питома електропровідність, мксм/сн, не більше - 0,3
з'єднання міді у воді перед деаератором, мкг/кг, не більше - 5,0
розчинений кисень у воді після деаератора, мкг/кг, не більше - 10,0
значення рН:
при гідрозинно-аміачном режимі - 9,10,1
при гідрозинному режимі - 7,70,2
при нейтрально-кисневому режимі - 7,00,5
гідрозин, мкг/кг:
при гідрозинно-аміачному режимі - 2060
при гідрозинному режимі - 80100
при пусках й зпупинках - до 3000
зміст нафтопродуктів (до конденсатоочистки), мг/кг, не більше - 0,1
З метою забезпечення необхідної якості води на станції передбачається спорудження наступних установок:
обезсолюваної установки підготовки води для підживлення котлів;
установки підготовки води для підживлення тепломережі;
двох блокових обезсолюючих установок продуктивністю 1000 м3/ч;
установки обробки додаткової води системи техводопостачання.
Якість знесоленої води підживлення прямоточних котлів повинне задовольняти наступним вимогам:
твердість загальна, мкг-экв/кг, не більше - 0,2
зміст з'єднань натрію, мкг-экв/кг, не більше - 15,0
зміст кремнієвої кислоти, мкг-экв/кг, не більше - 20,0
питома електропровідність, мкСм/сн не більше - 0,3
Для одержання знесоленої води заданої якості вихідна вода піддається очищенню за схемою: “ Вапнування й каогуляція в освітлювачі, видалення зважених речовин на механічних фільтрах, триступінчасте знесолення на іонних фільтрах”.
Якість води для підживлення теплової мережі повинне задовольняти наступним нормам:
зміст вільної вугільної кислоти - 0
значення рН - 8,39
зміст розчиненого кисню, мкг/кг, не більше - 50
кількість зважених речовин, мг/кг, не більше - 5
зміст нафтопродуктів, мг/кг, не більше - 1
Для підживлення тепломережі вода готується за схемою: “Вапнування й коагуляція в освітлювачу, підкислення, буферні фільтри”.
Зм'якшення додаткової води цирк-системи в літній період провадиться за схемою: “Вапнування й коагуляція в освітлювачі, видалення зважених речовин на механічних фільтрах, підкислення проясненої води сірчаною кислотою”. Обробка здійснюється без підігріву.
2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
Токсичні речовини, що викидаються в атмосферу з димарів ТЕЦ впливають на весь комплекс живої природи, а особливо на людину. Задачі з охорони зовнішнього середовища від шкідливих викидів повинні вирішуватись спеціалістами всіх напрямків, працюючих на промисловому підприємстві.
Для захисту населення від шкідливих викидів за правилами, що наказуються санітарними нормами, при проектуванні електростанцій передбачається відділення їх від житлових районів санітарно-захисними зонами, довжина яких визначається кількістю викидів (оксидів сірки й азоту) і трояндою вітрів так, щоб концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі не перевищувала припустимої (ГПК).
Додаткові труднощі в забезпеченні прийнятних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі виникають при будівництві ТЕЦ у районах з розвинутою промисловістю чи у великих містах, де фонові концентрації однойменних забруднюючих речовин уже близькі до гранично припустимих значень. У цих випадках сприятливий вплив робить широкий розвиток теплофікації в Україні, завдяки чому замість великого числа дрібних котелень, що не мають пристроїв для очищення димових газів, що викидаються, споруджують могутні ТЕЦ, що розміщують при використанні сірчистого і багатозольного палива на значній відстані від житлових кварталів і промислових підприємств. На цих ТЕЦ установлюють досконале енергетичне устаткування і споруджують високі димарі.
Одним з основних засобів зменшення забруднення атмосфери шкідливими домішками, що викидаються через димарі ТЕЦ, є поліпшення розсіювання димових газів. Цьому сприяє зменшення числа димарів на ТЕЦ і збільшення їх висоти, а також швидкості газів на виході з устя труби, що перешкоджає відхиленню потоку димових газів униз. При великій висоті труб димові гази, винесені у високі шари атмосфери, продовжують поширюватися в них, унаслідок чого різко знижується концентрація шкідливих домішок у приземному шарі повітря.
Метою даного розрахунку є визначення приземних концентрацій шкідливих речовин у районі будівництва і визначення висоти і кількості димарів.