147. Дайте визначення поняття «дорослість»

Дорослість — неоднорідний віковий період, що починається після юності і триває до кінця життя. У цьому віці продовжується психічний та особистісний розвиток людини, пошук своєї ідентичності (на основі професії та способу життя), розширюються її можливості як суб'єкта діяльності, пізнання, спілкування. На дорослу людину покладається відповідальність не тільки за реалізацію власного життєвого покликання, а й за долю інших людей. Вона повинна вирішувати безліч складних соціальних завдань, долати професійні та особистісні випробування, переживати втрати, які часто загрожують психічному здоров'ю особистості.

148. Дайте характеристику основних новоутворень віку немовляти.

• Рухова активність

Коли дитина народжується, вона вже володіє певною руховою активністю. Дитина хаотично рухає руками та ногами, що є запорукою майбутнього розвитку координації рухів. Дитина повертає голову у відповідь на дотик до кутиків роту, стискає долоню в кулак у відповідь на дотик.

Протягом першого року життя у дитини відбувається активний розвиток рухової активності. Від народження до першого місяця рухи її є хаотичними й обмежуються певним набором рухів. Починаючи з 3-4 місяця, дитина сидить з підтримкою дорослого й тягнеться рукою до певних предметів. У 5 місяців дитина захоплює рукою нерухомі предмети. У віці 6 місяців дитина сидить з підтримкою, захоплює рукою рухомі предмети. У 8 місяців дитина сидить без сторонньої допомоги, в 11 - ходити з підтримкою, до 12 місяців - ходити без підтримки.

Діти розвиваються в різних умовах, і за спрямованої уваги батьків на активізацію її рухової активності, дитина може розвиватись швидше, і навпаки.

До 7-місячного віку дитина всі предмети, що потрапляють їй на очі, захоплює однаково. З 10-місячного віку образ предмету починає керувати активністю руки. Виникає сенсомоторна координація. У віці від 1 до 4 місяців, дитина хапає лише ті предмети, що потрапляють їй на очі. У віці 4 -8 місяців ця активність починає ускладнюватись.

У 4-8 місяців зір уже є достатнім для того, щоб перед тим, як схопити певну річ, дитина могла прослідкувати й спрогнозувати траєкторію руху предмета. Дитину цікавлять яскраві предмети. Вона прослідковує свої власні рухи, таким чином, навчаючись. З 6-7 місяців дитина починає наслідувати рухи дорослих. Вона починає активно досліджувати навколишній світ та свої рухи в навколишньому середовищі. Око навчає руку. Завдяки тому, що дитина може спостерігати свої рухи й прогнозувати певні свої дії, вона вчиться координувати свої рухи. Зір та рухи рук стають для дитини основним джерелом пізнання навколишнього середовища. Наприкінці 1 року життя з’являється особлива форма рухів, що спрямовує увагу дорослого й керує його поведінкою з ціллю задоволення актуальних потреб дитини. Основним рухом є вказівний жест пальцем. Керуванню часто допомагають невербальні чинники. Вважається, що вони є вродженими властивостями дитини, т.я. вони проявляються на перших тижнях життя (міміка, пантоміма, певні жести).

• Пам’ять і сприйняття

У місячної дитини можна помітити активність зорового аналізатора. Спочатку дитина може рухати око лише по горизонталі. Далі з’являються вертикальні рухи, й приблизно у 2 місяці з’являються криволінійні рухи очей. Здатність сконцентруватись зором на певному предметі з’являється на 2-му місці життя. До 2-4 місяців зір вважається розвинутим слабко. На 3-4 місяці у дитини розвивається рухова активність зорового аналізатора.

Зорова активність залежить від середовища, в якому росте дитина.

Починаючи з 2 місяця життя дитина починає розрізняти кольори, а на 3-4 місяці - форми предметів.

Вважається, що з перших тижнів народження у дитини формується образ матері та її голосу. На 2 місяці життя дитина починає особливим чином реагувати на людей, присутніх в її оточенні.

Виникає комплекс пожвавлення.

У віці 2-3 місяців дитина починає у відповідь на посмішку матері їй посміхатись. У комплексі пожвавлення важливу роль грає не лише зоровий аналізатор. Перші елементи виявляються в тому, що дитина може завмирати, зосереджуватись, коли бачить мати, може посміхатись. Спочатку цей комплекс виникає як реакція у відповідь на увагу дорослого. На 3 місяці життя всі механізми поєднуються в комплекс, завдяки якому дитина має змогу проявляти усі стани (посміхатись, видавати конкретні звуки тощо) для виклику дорослого з метою вступання в певну взаємодію.

Діти на початкових етапах активніше ступають у взаємодію із знайомими людьми. У віці бл. 8 місяців дитина стурбовується, коли бачить чужу людину. У віці 14-18 місяців з’являється інстинкт самозбереження, тому дитина найбільш гостро реагує на появу чужої людини.

Предметність психіки з’являється в кінці першого року розвитку дитини. У віці 3-4 місяців дитина здатна зберігати в пам’яті якийсь образ не більше 1 секунди. Пізніше термін зберігання цих образів збільшується. Дитина запам’ятовує лице матері. У віці 8-12 місяців дитина здатна виділяти предмети у своєму зоровому полі (розрізняти предмети навколо). Лише близько до 1,5 років у дитини формується довгострокова пам’ять.

• Мова та мислення

На 2 місяці розвитку дитини в рамках комплексу пожвавлення у дитини з’являється специфічна реакція на людську мову - вона зосереджується та слухає :)

На 3 місяці у відповідь на мовленнєві дії дорослого у дитини з’являються певні звукові реакції. Починаються відривчасті, протяжні, співучі звуки, що намагаються імітувати інтонацію дорослих.

З 4 місяців дитина починає розрізняти інтонацію дорослих. Вона оволодіває емоційним спілкуванням.

З 6 місяця дитина починає орієнтуватись не лише на емоційність, присутню в спілкуванні дорослого, а й на ритміку та інші емоційні характеристики. Разом з цим відбувається розвиток звукових реакцій самої дитини. Між 4 та 6 місяцями відбувається перехід дитини до т.зв. лепету.

На 6-7 місяці починає розвиватись предметне спілкування. Дитина починає псевдословами позначати певні предмети оточуючого середовища (поєднання звуків, та не слова). З 8-9 місяців дитина починає вимовляти окремі слова.

Лише наприкінці 1 року життя дитина засвоює факт, що за набором звуків існує певний зміст. Наприкінці 1 року життя дитина розуміє від 10 до 20 слів і певним чином реагує на них.

• Криза першого року

• Становлення ходіння як основної форми руху, активності

• Розширення кола потреб та побутового пізнання

• Відбуваються мовленнєві зрушення

• Розвиток емоцій, поява яких у подальшому призводить до конфліктів.

149. ДАЙТЕ ХАРАКТЕРИСТИКУ ОСНОВНИХ НОВОУТВОРЕНЬ РАННЬОГО ДИТИНСТВА

1-3 роки.Основні властивості:• Розвиток прямоходіння (дозоляє орієнтуватись у просторі та здобувати інформацію, необхідну для подальшого розвитку.• Розвиток мови • Розвиток предметної діяльності (впливає на розвиток здібностей дитини та її координації рухів)

• Розвток мови. В 1 рік дитина може вимовляти окремі слова, у 2 - поєднувати деякі слова між собою та говорити реченнями, що складаються з 2-3 слів. Приблизно у віці 4 років дитина розмовляє як доросла людина. У віці 1 року дитина може ще не розуміти функціональність слова (його змістове наповнення). Цілісне сприйняття у дитини ще не відбувається. У 1,5 - 2,5 років дитина починає комбінувати слова між собою та складати короткі речення. У 2,5 років дитина приходить до активного застосування мови для керування навколишнім середовищем та власною поведінкою. У віці 1,6 - 1,8 років дитна більшою мірою розуміє мову, але не відбувається збагачення її словникового запасу. Таке збагачення відбувається з 2-го року, коли сильно розвинена пізнавальна активність, а дитина починає проявляти сильний інтерес до навколишнього середовища. Мова формується завдяки 3-м напрямкам:• Наслідування (з’являється, щойно з’являються можливості наслідувати)• Умовно-рефлекторне обумовлення (коли дитина наслідує мовленнєві конструкції, дорослий може на це реагувати. Якщо дорослий реагує на це підкріпленням, реакція посилюється. Якщо у відповідь на певні звуки чи слова дорослий буде строгим та оцінювати здатності дитини критичним чином, розвиток гальмуватиметься, т.я. не буде стимула-підкріплення)• Формулювання й перевірка гіпотез (дитяче словотворення й активне мовлення).• Предметна та ігрова діяльність. На 3 році життя спостерігаються перші ознаки формування у дітей статево-рольової поведінки, що проявляються через наслідування. Дитина усвідомлює свою окремість від оточуючого світу, усвідомлює себе як індивіда.• У дитини починає формуватись свідомість та самосвідомість.Саме під час цього віку дитина починає виявляти спротив дорослим, свою впертість та негативізм.