143. Поясніть сутність кризи 7-ми років

На межі між дошкільним і шкільним віком у дитини проявляється ще одна криза — криза семи років. У цей період дитина дуже швидко росте, "витягується" вгору. В її організмі відбуваються важливі зміни: дозріває нер¬вова система, встановлюється гормональний баланс. Криза проявляється у певних особливостях поведінки дитини, не властивих для неї до настання цього віку: втраті дитячої безпосередності, вередуванні, манірності, клоунаді. Порушення розвитку особистості молодшого школяра найчастіше може відбуватися з однієї причини: розцінювання батьками та педагогами навчальної діяльності як пріоритетної щодо ігрової. Така позиція призводить до соціально-психологічної дезадаптації дитини, а з часом і до значних порушень в її поведінці. Причиною фізіологічного, характеру може бути недостатній розвиток у дитини функціональних систем мозку, які забезпечують навчальну діяльність. Щоб знати, як правильно поводитися з дитиною за таких симптомів у тій чи іншій ситуації, слід звернутися до психолога.

144. Назвіть провідні види діяльності від віку немовляти до ранньої юності

Від народження до шкільного віку у дитини переважає ігрова діяльність. Гра є першим видом діяльності, що опановує людина.

Види ігор:

• Імітаційні (ігри, в яких дитина копіює певну поведінку, дії, що виконуються оточуючими її дорослими людьми) - найперші ігри людини

• Функціональні (ігри, в яких людина захоплюється самим процесом гри)

• Конструкторські (предметні операції аналізу та синтезу)

• Маніпулятивні (коли діти користуються певним знаряддям праці, здобуваючи знання про те, які знаряддя є навколо них та як ними користуватись; коли знаряддя навколо дітей стають інструментами - вони починають розуміти логіку тих чи інших інструментів)

• За правилами (певні види ігор, пов'язаних зі спортом, інтелектуальним навантаженням тощо) - найскладніший тип ігор

На початку раннього дитинства формується предметна діяльність. Від активності дитина переходить до взаємодії з предметами, враховуючи їх функціональне значення.

На початку 3 року предметна діяльність вважається сформованою щодо тих предметів, що оточують дитину. Дитина намагається до взаємодії з предметом дізнатись у дорослого його функціональне призначення. Починаючи із 1,5 років діти починають відтворювати ті дії, що вони бачать у житті дорослих, з іграшками. У віці 3 років діти розуміють та відтворюють певні дії символічно у своїх іграх, тобто можуть використовувати предмети не за призначенням. У ранньому дитинстві виникає індивідуально-предметна та символічна гра. На 2 році життя з’являються ігри-наслідування, під час яких діти копіюють поведінку дорослих, таким чином засвоюючи поведінку та взаємодію між людьми. Взаємодія між дітьми на 1 році життя не відбувається. У віці 18-20 місяців у дитини відбуваються перші взаємодії з партнерами по грі. Вони починають разом гратись та прагнуть спільних ігор. Є певна обмеженість в іграх дітей 2-річного віку: гра за правилами (з сюжетам, ролями) їм недоступна. Після 2 років з’являються сюжетно-рольові ігри, в яких є певні особливості: в сюжетно-рольових іграх діти навчаються користуватись предметами як за прямим призначенням, так і символічно (зміна функціональної спрямованості предметів). У сюжетно-рольових іграх діти вчаться копіювати поведінку дорослих. Вони вчаться взаємодіяти як між собою. Функції таких рольових ігор саме полягають в навчанні взаємодії з однолітками та дорослими. У ранньому дитинстві у дітей починають проявлятись довільні рухи. Основна їх сфера прояву - конструювання, малювання та інші види творчої діяльності. На 3 році життя спостерігаються перші ознаки формування у дітей статево-рольової поведінки, що проявляються через наслідування.

Від початку шкільного віку до ранньої юності в житті дитини переважає навчальна діяльність. Навчання - діяльність із систематичного засвоєння знань, умінь та навичок, що необхідні для виконання наступного виду діяльності - праці. Діяльність навчання включає в себе дві основні складові: учіння (процес) та научіння (результат). У процесі учіння знання засвоюються завдяки процесам інтеріоризації, що досліджував педагог і психолог Виготський. Він розподілив процес інтеріоризації на 5 етапів, на кожному з яких знання все більше засвоюються учнем.

Під час навчання засвоюються не лише певні прикладні навички. Діяльність навчання включає в себе формування особистості, її духовних цінностей, ставлення її до праці.