136. Поясніть поняття „провідна діяльність”.

Провідна діяльність - це діяльність, виконання якої визначає виникнення і формування основних психологічних новоутворень людини на даному етапі розвитку її особистості.

О.М. Леонтьев розвинув ідею Л.С. Виготського про провідний тип діяльності.

Провідна діяльність є показником психологічного віку дитини і характеризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяльності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії розвитку.

Значення провідної діяльності для психічного розвитку залежить перш за все від її змісту, від того, що відкриває для себе і засвоює людина в процесі її виконання. Виділяють такі види провідної діяльності:

• емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік)

• предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки) - в процесі її виконання засвоюються історично складені способи дій з певними предметами

• сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років)

• інтимно-особистісне спілкування підлітків

• професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці

Той чи інший період психічного розвитку характеризується системою різних видів діяльності, в якій провідна діяльність займає особливе місце, визначає виникненя основних змін в психічному розвитку на кожному окремому етапі.

138. Поясніть поняття „криза”.

Сукупність – сукупність тяжких переживань, пов’язаних з неможливістю здійснювати колишній образ життя і такий, що зачіпає всі сторони психіки особистості: процеси, властивості та стани. Вікова криза нерідко виникає при переході людини з одної вікової групи в іншу.

139. ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЮ „КОМПЛЕКС ПОЖВАВЛЕННЯ»

Комплекс пожвавлення. Спостереження за новонародженим дали підстави для висновків, що першою формою людської активності є емоції дитини, виражені плачем, криком. Умовна емоційна реакція, якою є усмішка, з'являється на другому місяці життя при звучанні людського голосу або у зв'язку з появою у полі зору дитини знайомої людини. Усмішка новонародженого є зверненням до близької людини, впізнаванням її, радістю відкриття іншої людини. Вона супроводжується мімікою, жвавими рухами, гулінням, поверненням голівки до дорослого. Усе це становить цілий комплекс проявів радості, який називають комплексом пожвавлення.

Комплекс пожвавлення — позитивна емоційно-дійова реакція новонародженого на появу дорослого, особливо на голос матері, її обличчя, дотики.

Поява комплексу пожвавлення у цей період є свідченням нормального психічного розвитку. Емоційна взаємодія дитини із дорослим — це фундаментальний чинник розвитку її особистості та психічного здоров'я у дорослому віці.

Психологи називають комплекс пожвавлення першою формою людської поведінки. Саме в період новонародженості дитина починає виокремлювати людське обличчя як соціальний об'єкт, на який спрямовує свою поведінку, виявляючи рухи, які реалізують цю спрямованість. Дитина звертається до дорослого всім своїм єством. Батьки стають центром світу, засобом розуміння його та інших людей. Дозрівання та розвиток дитини в період новонародженості залежать від того, наскільки дорослий уміє відповісти на її поведінку, заохочення до взаємодії.

Комплекс пожвавлення є початком психічного життя, свідченням того, що склалась сприятлива соціальна ситуація розвитку, яку Л. Виготський назвав ситуацією Ми (пра-Ми), єдністю матері та дитини. Суть її полягає в тому, що вся активність дитини вплетена в життя і діяльність дорослого, який доглядає за нею. Новонароджений максимально потребує дорослого, але способами впливу на нього ще не володіє. В цьому і полягає головна суперечність цього періоду, що розв'язується шляхом забезпечення особливого виду діяльності — безпосереднього емоційного спілкування дорослого й дитини, початок якого закладений у комплексі пожвавлення.

Новонароджений швидко вчиться розрізняти знайомі та незнайомі обличчя, стежити за рухами дорослого. Експерименти підтверджують вибіркову спрямованість дитини на різні зображення: якщо їй пропонують на вибір кілька зображень, то людське обличчя вона розглядає найдовше.

Отже, специфіка психіки новонародженого полягає в орієнтації його індивідуальної організації на розвиток у соціальному оточенні. Поява комплексу пожвавлення є психологічним критерієм закінчення періоду новонародженості. Фізіологічним критерієм завершення цього періоду є поява зорового і слухового зосереджень, можливість формування умовних рефлексів на зорові і слухові подразники.

140. ПОЯСНІТЬ СУТНІСТЬ КРИЗИ НОВОНАРОДЖЕНОГО.

1. Криза новонародженості

Фізично відокремившись від матері, дитина має адаптуватися до цілком інших умов життя (звикнути отримувати кисень із повітря, приймати їжу ззовні, перетравлювати її, виділяти непотрібні організму речовини тощо).

0-1 рік

• Рухова активність

Протягом першого року життя у дитини відбувається активний розвиток рухової активності. Від народження до першого місяця рухи її є хаотичними й обмежуються певним набором рухів.

У 5 місяців дитина захоплює рукою нерухомі предмети. У віці 6 місяців дитина сидить з підтримкою, захоплює рукою рухомі предмети. У 8 місяців дитина сидить без сторонньої допомоги, в 11 - ходити з підтримкою, до 12 місяців - ходити без підтримки.

До 7-місячного віку дитина всі предмети, що потрапляють їй на очі, захоплює однаково. З 10-місячного віку образ предмету починає керувати активністю руки. Виникає сенсомоторна координація.

У віці від 1 до 4 місяців, дитина хапає лише ті предмети, що потрапляють їй на очі.

У 4-8 місяців зір уже є достатнім для того, щоб перед тим, як схопити певну річ, дитина могла прослідкувати й спрогнозувати траєкторію руху предмета.

З 6-7 місяців дитина починає наслідувати рухи дорослих. Вона починає активно досліджувати навколишній світ та свої рухи в навколишньому середовищі. Око навчає руку.

• Пам’ять і сприйняття

У місячної дитини можна помітити активність зорового аналізатора. Спочатку дитина може рухати око лише по горизонталі. До 2-4 місяців зір вважається розвинутим слабко. На 3-4 місяці у дитини розвивається рухова активність зорового аналізатора.

Зорова активність залежить від середовища, в якому росте дитина.

Починаючи з 2 місяця життя дитина починає розрізняти кольори, а на 3-4 місяці - форми предметів.

Вважається, що з перших тижнів народження у дитини формується образ матері та її голосу. На 2 місяці життя дитина починає особливим чином реагувати на людей, присутніх в її оточенні.

Виникає комплекс пожвавлення.

У віці 2-3 місяців дитина починає у відповідь на посмішку матері їй посміхатись. У комплексі пожвавлення важливу роль грає не лише зоровий аналізатор. Перші елементи виявляються в тому, що дитина може завмирати, зосереджуватись, коли бачить мати, може посміхатись. Спочатку цей комплекс виникає як реакція у відповідь на увагу дорослого. На 3 місяці життя всі механізми поєднуються в комплекс, завдяки якому дитина має змогу проявляти усі стани (посміхатись, видавати конкретні звуки тощо) для виклику дорослого з метою вступання в певну взаємодію.

Діти на початкових етапах активніше ступають у взаємодію із знайомими людьми. У віці бл. 8 місяців дитина хвилюється, коли бачить чужу людину. У віці 14-18 місяців з’являється інстинкт самозбереження, тому дитина найбільш гостро реагує на появу чужої людини.

. У віці 3-4 місяців дитина здатна зберігати в пам’яті якийсь образ не більше 1 секунди. Пізніше термін зберігання цих образів збільшується. У віці 8-12 місяців дитина здатна виділяти предмети у своєму зоровому полі (розрізняти предмети навколо). Лише близько до 1,5 років у дитини формується довгострокова пам’ять.

• Мова та мислення

На 2 місяці розвитку дитини в рамках комплексу пожвавлення у дитини з’являється специфічна реакція на людську мову - вона зосереджується та слухає

З 4 місяців дитина починає розрізняти інтонацію дорослих. Вона оволодіває емоційним спілкуванням.

З 6 місяця дитина починає орієнтуватись не лише на емоційність, присутню в спілкуванні дорослого, а й на ритміку та інші емоційні характеристики. Між 4 та 6 місяцями відбувається перехід дитини до т.зв. лепету.

Лише наприкінці 1 року життя дитина засвоює факт, що за набором звуків існує певний зміст. Наприкінці 1 року життя дитина розуміє від 10 до 20 слів і певним чином реагує на них.