93. Дайте психологічний аналіз стресу як виду емоційних станів.

Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Це емоційний стан людини, який виникає при напруженні, здебільшого а екстремальний ситуаціях. Стрес є своєрідною захисною реакцією організму, що мобілізує свої внутрішні ресурсів відповідь на дію сильних зовнішніх впливів.

Розвиток стресу має три стадії. На першій відбувається внутрішня мобілізація сил організму для протидії несприятливому впливу. На другій - врівноваження сил впливу і сил опору, коли організм ніби адаптується до загрозливих умов. Якщо несприятливий вплив триває, то може настати третя стадія – виснаження, що призводить до незворотних фізіологічних змін.

За слабкого стресу фізіологічні зміни в організмі зовнішньо виділяються слабко. Проте в таких умовах важко відбувається розподіл і переключення уваги, цілеспрямована діяльність, можуть виникати помилки при сприйманні. Поведінка людини в стресових ситуаціях відчутно залежить від особистісних якостей: вміння швидко оцінювати обстановку, вольової зібраності, рішучості, досвіду поведінки в подібних випадках.

94. Проаналізуйте причини виникнення пристрасті і порівняйте такі види емоційних станів як пристрасть і афект

Предметом пристрасті найчастіше є інша людина, яка стає єдиним за­собом задоволення «відкритої», що домінує над усіма іншими, потреби в іншій людині. Такою пристрастю може бути один з видів кохання .У цьому разі той, кого кохають, зазнає кристалізації — «особливої діяльності розуму, який з усього, з чим він стикається, видо­буває відкриття того, що улюблений предмет має нові досконалості». Предметом пристрасті може бути й не одухотворений об'єкт або ж якась ідея. Як і у попередньому випадку, індивід потрапляє у поле тяжін­ня домінуючої потреби, яка з певних причин сформувалася протягом його життя.

Афекти — дуже сильні, бурхливі й відносно нетривалі емоційні стани, що виникають, коли суб'єкт не здатний знайти вихід з надзвичайної і неспо­діваної ситуації. Як правило, така ситуація безпосередньо стосується про­відної потреби індивіда або навіть ставить під загрозу його життя. Пере­живаючи афект, індивід може поводити себе всупереч соціальним нормам, втрачає контроль над своїми діями. Афекти мають бурхливу динаміку і тривалу післядію. Вони порушують пізнавальну діяльність, мають вигляд рухових, погано координованих реакцій, які потім погано відтворюються.

Різниця між ними в тому, що афект виступає як негативний фактор людської діяльності, а пристрасть ні.

95. Проведіть порівняльний аналіз пікових переживань і галюцинаторних станів свідомості

СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов´язку тощо, а також створення до них свого ставлення.

Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає. Галлюциноз – стан, характерізующеесл великою кількістю галюцинацій в межах одного якогось аналізатора і не супроводжується затьмаренням свідомості. Хворий тривожний, неспокійний або, навпаки, загальмований. У поведінці і відношенні хворого до галюцинацій знаходить відображення гострота стану. По гостроті виділяють гострий і хронічний галюциноз, а за змістом – слуховий, тактильний, зоровий.  Слуховий галюциноз буває зазвичай вербальним: чуються голоси, що розмовляють між собою, що сперечаються, що засуджують хворого, договірні його знищити. Слуховим галлюцинозом визначається клінічна картина однойменного алкогольного психозу; синдром може бути виділений при інших інтоксикаційних психозах, при нейросифилисе, у хворих з судинним ураженням головного мозку.  Хворі з тактильним галлюцинозом відчувають повзання комах, хробаків, мікробів по шкірі і під шкірою, дотик до статевих органів; критика до пережитому зазвичай відсутня. Відзначається при психозах пізнього віку, при органічному ураженні центральної нервової системи. Зоровий галюциноз – нерідка форма галлюциноза у людей похилого віку та осіб, раптово втратили зір, буває також при соматогенних, судинних, інтоксикаційних та інфекційних психозах. При галюцинаціях Шарля Бонні хворі раптом починають бачити на стіні, в кімнаті яскраві пейзажі, освітлені сонцем галявини, клумби з квітами, граючих дітей, дивуються цьому, хоча сознанйе хворобливості переживань і розуміння того, що відео внаслідок втрати зору неможливо, залишаються збереженими.  Зазвичай при галлюцинозе не порушується орієнтування хворого в місці, часі й власній особистості, немає амнезії хворобливих переживань, тобто відсутні ознаки потьмарення свідомості. Однак при гострому галлюцинозе з загрозливим життя хворого змістом різко підвищується рівень тривоги, і в цих випадках свідомість може бути афективно звуженим. 

Взагалі пікові переживання - моменти, під час яких людина почуває великий екстаз, благоговіння, захват.

Людина, що самоактуалізується, прагне описати ці переживання, і вони часто бувають головною причиною важливих змін у її житті.

Маслоу наполягав на тому, що пікові переживання є частиною нашого життя. Однак тільки метамотивовані люди, імовірно, оцінять і одержать користь від цих переживань, тому що вони не бояться їх. Такі пікові переживання охоплюють людину у кульмінаційні моменти любові та інтимності, у поривах творчості, осяяння, відкриття. Відтак людина гармонічно зливається зі світом, втрачає відчуття свого Я, виходячи за його межі.