62.Обгрунтуте безглуздість формулювання «екстрасенсорне сприйняття»

Термін «екстрасенсорне сприйняття» у 1934 р. запропонував ботанік Райн, який ще молодим увійшов до групи парапсихологів університету Дьюка. Він написав книгу, де стверджує, що за такого сприйняття інформація не надходить до людини відомим науці сенсорним шляхом. Прихильники парапсихології беззастережно прийняли це твердження, незважаючи на те, що ніхто з учених не підтвердив, що інформація справді може надходити, минаючи всі відомі сенсорні канали.

Варто погодитися із висновком про те, що у світі ще багато непізнаного і на нас ще чекають нові відкриття у галузі психології та фізіології нервової системи. Очікують свого розв'язання актуальні проблеми соціальної психології. Створюються нові галузі науки про психічну діяльність людини, які ще недавно вважалися б фантастичними, — такі, приміром, як космічна психологія. Але дослідження у цьому науковому напрямі не мають нічого спільного з діяльністю, яка зарекомендувала себе за останні 130 років (з моменту виникнення спіритизму) як безперспективна, спрямована на відродження містичних уявлень.

63. Наведіть приклади й аргументи позитивного і зловмисного використання субсенсорного сприймання.

Субсенсорне сприйняття — сприйняття того, що знаходиться нижче порогу відчуттів. Так буває, наприклад, коли людині пред’являють зображення дуже швидко, так, що вона не встигає розпізнати, що там зображено. Проте за допомогою спеціального прибору (плетизмографу), що фіксує ступінь розширення кровоносних судин на пальцях, можна встановити,що мозок зреагував на зображення.Об’єкти, що сприймаються на цьому рівні, не дані у вигляді образу і не усвідомлюються людиною, але регулюють її поведінку. Коли на людину діяти звуком, частота якого лежить поза межами відчуттів, через деякий час у людини з’явиться втома та роздратування.Це засвоєння інформації в обхід  свідомості (кори головного мозку) яка відразу імплантується у підсвідомість — підкорку , знаходить там свою нішу й міцно закріплюється. Інформація, яка сприйнята субсенсорно сприймається  і закріплюється  людським мозком  в тисячі разів швидше ніж та інформація, котра сприймається свідомим способом. У людей без психічних відхилень понад 90 відсотків психічної діяльності здійснюється в діапазоні підсвідомості й лише від 3- до 5 відсотків психічна діяльність здійснюється в діапазоні свідомого сприйняття. За допомогою субсенсорних образів-символів можна створювати лікувальні програми, спрямовані на лікування тютюнової, алкогольної та інших залежностей. Існують навчальні програми іноземній мові, що використовують субсенсорне сприйняття. З іншого боку, субсенсорне сприймання може використовуватися зловмисно, з метою маніпулювання  («25-й кадр»).

64. ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЯВИЩУ «АФАЗІЯ» І ОПИШІТЬ ДЕЯКІ З ВИДІВ АФАЗІЇ.

Афазія (грец. αφασια — оніміння, від α — без і φασις — висловлення) — розлад мови, спричинений локальним ураженням мовних центрів, розташованих в корі головного мозку. Афазії проявляються у вигляді порушень фонематичної, морфологічної та синтаксичної структури власної мови при збереженні рухів мовленнєвого апарату та елементарного слуху.

Афазія найчастіше зумовлюється крововиливом в мозок, його травмою, пухлиною, абсцесом тощо. При афазії звичайно порушуються всі мовні функції (усна мова, писемна, читання, сприйняття на слух).

Розрізняють ряд форм афазії.

1. Оптико-мнестична афазія виникає при ураженні тім'яно-потиличної кори на межі зі скроневими полями; відбувається розбіжність наочно-образних уявлень з вербальним знаковим позначенням, порушується згадування слів, що означають конкретні предмети, виникають труднощі у називанні предметів.

2. Акустико-мнестична афазія виникає при ураженні медіобазальних відділів кори лівої скроневої ділянки, поза ядерною зоною звукового аналізатора. Слух залишається збереженим, але для розуміння змісту усього висловлення необхідно тримати у пам'яті весь акустичний ряд. Обсяг пам'яті різко звужується. В результаті виникає нерозуміння усного мовлення. Відмічається пошук потрібних слів, вербальні парафазії. Мова бідна, часто випускаються слова (особливо іменники), знижена швидкість обробки словесної інформації. При відтворенні характерні «фактор краю» — відтворюються перші або останні 2-3 слова, явище ремінісценції — більш якісне відтворення словесного матеріалу через декілька годин після його пред'явлення; вербальний матеріал, який об'єднаний змістом (оповідання), запам'ятовується легше. Ураження симетричних відділів правої півкулі головного мозку призводить до порушення пам'яті на немовленеві та музичні звуки.

3. Афазія Верніке, або сенсорна афазія. Виникає у разі враження зони Верніке. В її основі лежить порушення фонематичного слуху, розрізнення звукового складу слів. При акустико-гностичнійї афазії спостерігається втрата здатності розуміння звукової сторони мови.

4. Аферентна моторна афазія — розлад кінестетичної основи мовного моторного акту, що виникає при ураженні нижніх відділів тім'яної ділянки лівої півкулі та проявляється у труднощах артикуляції мовних звуків та слів у цілому, у змішанні близьких артикульом. Це пояснюється тим, що артикулярні тім'яні зони кори тісно взаємодіють із сприймаючими скроневими зонами. При цьому порушується оральний праксис, утруднений повтор за інструкцією оральних рухів та положень. Труднощі мовленевої артикуляції можуть мати прихований характер та проявлятися у специфічних умовах при вимовлянні складних слів та скоромовок.

5. Аграфія — порушення письма: виникають оптичні дисграфії (неправильне розташування у просторі елементів літер, труднощі їхнього диференціювання, дзеркальне зображення).

6. Семантична афазія. Причина — ураження у місці стикання кори тім'яної, потиличної та скроневої ділянок. Це викликає мовленевий розлад, що характеризується порушенням розуміння мовлення, якщо до нього включені мовні конструкції, що вказують на просторові розташування.

7. Амнестична афазія виникає при ураженні лівої півкулі кори головного мозку та виражається у забуванні окремих слів та їхніх значень. Спостерігається розлад номінативної функції мовлення, утруднена актуалізація слів-найменувань для предметів.

8. Еферентна (кінетична) моторна афазія або Афазія Брока виникає за локалізації патологічного процесу в нижніх відділах премоторної зони лівої півкулі (зона Брока). Патологічна інертність утруднює перехід від однієї артикульоми до іншої. При відносній збереженості мовного висловлювання мовлення характеризується скандуванням, відсутністю плавності, зниженням ролі інтонаційних, емоційних та мімічних компонентів, загальним збідненням, особливо за рахунок дієслів, виникає телеграфний стиль. Як і рухи, мова втрачає індивідуальні особливості, страждає просодичний бік мовлення та розуміння.

9. Динамічна афазія. Осередок ураження розташовується дещо вище зони Брока у лівій півкулі головного мозку. В результаті виникає порушення внутрішньої програми висловлювання, «дефект мовної ініциативи». Порушень мовної моторики немає, розуміння усної мови збережено. Усний переказ, твір не можуть бути написані, предикативність внутрішньої мови розпадається, це проявляється у труднощах побудування замислу висловлювання, внутрішньої програми мови. Це виражається у вигляді пропущення дієслів, прийменників, займенників, вживанні шаблонних фраз, нерозгорнутих коротких речень, частішого використання іменників у називному відмінку.

10. При повній афазії втрачається здатність до всіх форм мови та їх розуміння.

Прогноз афазії залежить від характеру основного захворювання. При лікуванні її добрі результати дають систематичні вправи в читанні й письмі.

65. ДАЙТЕ ХАРАКТЕРИСТИКУ ПОРУШЕНЬ ПАМ'ЯТІ І ПРОЯВИ ЗАХИСНИХ МЕХАНІЗМІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПРОЦЕС ЗАБУВАННЯ.