56. Опишіть місце розташування і функції трьох основних мовних центрів головного мозку

Єдиного мовного центру немає. Існує три центри мови: мовноруховий, слухомовний і зоровомовний. Мовноруховий центр забезпечує можливість розмовляти. Слухомовний центр відповідає за сприйняття звукової мови і розуміння мови інших людей. Зоровомовний центр, або центр читання, забезпечує здатність навчитися читати, розуміти прочитане, оволодіти письмовою мовою. Саме сукупність (інтеграція) цих центрів забезпечує мовну діяльність у різних її проявах.    Асоціативні зони об'єднують діяльність сенсорних (чутливих) і рухових центрів й забезпечують асоціативну (інтегруючу) функцію мозку. З діяльністю асоціативних центрів найбільше пов'язані вищі психічні функції: пам'ять, мова, мислення, свідомість і регулювання поведінки.

58. Охарактеризуйте прийоми активної уяви.

Уява - психічний процес, що полягає у створенні нових образів (подань) шляхом переробки матеріалу сприйнять і уявлень, отриманих у попередньому досвіді. Уява за своєю природою активно. Воно стимулюється життєвими потребами і мотивами і здійснюється за допомогою особливих психічних дій, званих прийомами створення образів. До них відносяться: аглютинація, аналогія, акцентування, типізація, додача і переміщення.

Аглютинація (комбінування) - прийом створення нового образу шляхом суб'єктивного об'єднання елементів або частин деяких початкових об'єктів.

Аналогія - це процес створення нового, за схожістю з відомим.

Гіперболізація - виявляється у суб'єктивному перебільшенні (применшення) розмірів об'єкта або кількості частин та елементів.

Акцентування - суб'єктивне виділення і підкреслення якихось характерних для об'єкта якостей.

Типізація-прийом узагальнення безлічі споріднених об'єктів з метою виділення в них загальних, повторюваних, істотних ознак і втілення їх у новому образі.

Додача - полягає в тому, що об'єкту приписуються (додаються) не властиві йому якості або функції (чоботи-скороходи, килим-літак).

Переміщення - суб'єктивне приміщення об'єкта в нові ситуації, в яких він ніколи не був, не може бути взагалі, або в яких суб'єкт його ніколи не бачив.

Всі прийоми уяви працюють як єдина система. Тому при створенні одного образу можуть використовуватися декілька з них. У більшості випадків прийоми створення образів погано усвідомлюються суб'єктом.

59. ПОЯСНІТЬ, ЧИМ УЯВА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ

Уява тісно пов'язана з мисленням і виступає з ним в єдності. Схожість: так само як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації. Так само як і мислення, воно мотивується потребами особи. Відмінність: випереджаюче віддзеркалення дійсності, здійснюване в процесах уяви, відбувається в конкретно-образній формі, у вигляді  яскравих представлень, а випереджаюче віддзеркалення в процесах мислення відбувається шляхом операції поняттями, що дозволяють узагальнено і опосередковано пізнавати світ.

60. ОПИШІТЬ ПСИХОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ВОЛЬОВОЇ ДІЇ.

Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, яв яких мітиться всі ознаки та якості волі. Вольові дії бувають прості та складні. До простих відносяться ті, при яких людина без коливань йде до поставленої цілі, їй зрозуміло,що і яким шляхом вона буде до неї йти.

В простій вольовій дії можна виділити наступні етапи:

1) усвідомлення цілі та прагнення досягти її;

2) усвідомлення можливостей досягнення цілі;

3) прийняття рішення;

4) виконання

Часто 1,2,3 етапи називають підготовчою ланкою, а 4 етап – виконавчою ланкою.

В складній вольовій дії виділяють наступні етапи:

1) усвідомлення цілі та прагнення досягти її;

2) усвідомлення ряду можливостей досягнення цілі;

3) поява мотивів, що стверджують чи заперечують ці можливості;

4) боротьба мотивів та вибір;

5) прийняття однієї з можливостей в якості рішення;

6) здійснення прийнятого рішення

61. ОПИШІТЬ РОЛЬ РЕТИКУЛЯРНОЇ ФОРМАЦІЇ У ВИНИКНЕННІ ВОЛІ ЯК ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ.

Воля - це психічний процес, сутність якого полягає в регулюванні людиною поведінки та діяльності, що вимагає подолання внутрішніх і зовнішніх труднощів, перешкод.

В основі вольової поведінки знаходяться особливі принципи роботи головного мозку та центральної нервової системи людини. Одним із найважливіших принципів фізіологічного механізму волі є робота ретикулярної формації у вигляді своєрідного фільтру, що відбирає і пропускає в кору головного мозку потрібні для здійснення даної діяльності імпульси і затримує несуттєві в даний момент. Ретикулярна формація також виконує роль своєрідного акумулятора з енергетичного постачання кори головного мозку. Ретикулярна формація - джерело нервово-психічної енергії, яка забезпечує діяльність домінанти - оптимального осередку збудження.