Ліричні

Ой , там на горі ,Ой, там на круті

Ой , там сиділа пара голубів,

сиділи вони воркувалися,

сизими крильми обнімалися,

десь взявся стрілець , стрілець молодець,

розбив розлучив ,пару голубів,

голуба убив , голубку забрав ,

приніс додому пустив додолу,

голубка не їсть , голубка не п’є.

та все ж на гору плакати іде.

Записано від Матюніної Євдокії Іванівни ; національність – українка нар.1941 року в селищі Єрки , Катеринопільського району , Черкасько області ;професія – ветеринар , нині пенсіонерка ; освіта - середня спеціальна .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 20.07.12

Ой дівчина по гриби ходила

Ой дівчина по гриби ходила ,

В зеленому гаї заблудила ,2р

В зеленому дубу прихилила, 2 р

У тут же я ночувати буду ,

А то стояв не дуб зелененький , 2 р

А то стояв козак молоденький 2.р

Ой , козаче , козаче гультяю ,

виведь мене з зеленого краю 2.р

Якби дівка дороги не знала ,

То козака б гультяєм не звала , 2.р

а сказала б козаче соколу , 2.р

виведь мене з зеленого бору , 2.р

Записано від Яременко Алли Миколаєвни; національність – українка ; нар. 1956 року в селищі Єрки Катеринопільського району ,Черкаської області ;професія секретар селищної ради ;освіта вища.

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 20.07.12

Ой , у вишневому садку

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.

Додому я просилася, а ти мене все не пускав.

Додому я просилася, а ти мене все не пускав.

Ти, милий мій, а я твоя, пусти мене, зійшла зоря.

Проснеться матінка моя, буде питать де була я.

Проснеться матінка моя, буде питать де була я.

А ти їй дай такий отвіт, яка чудова майська ніч.

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч.

Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза?

Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза?

Коса моя розплетена - її подруга розплела.

А на очах горить сльоза, бо з милим розлучилась я.

А на очах горить сльоза, бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара, а я дівчина молода.

Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.

Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.

Записано від Яременко Алли Миколаєвни; національність – українка ; нар. 1956 року в селищі Єрки Катеринопільського району ,Черкаської області ;професія секретар селищної ради ;освіта вища.

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 20.07.12

Сходила зоря

По той бік гора, по сей бік гора,

Мижи тими двома гороньками сходила зоря.

А то ни зоря, дівчина моя,

Встала рано, ще й дуже раненько, по воду пішла.

А я за нею, як за зорею,

Сивим конем та й ще чистим полем, чи ї здогоню.

А як здогонив та й заговорив,

– А хто ж тибе, моє серденятко, так рано збудив.

А в моїм дворі штири покої,

Ще й п'ятая гарна присвітличка для миленької.

– Миленька моя, сідай на коня,

Та й поїдем у то чисте поле до мого двора.

– Ніхто не збудив, я сама встала,

Зійшла зоря, зоря серед моря, по воду пішла.

– Не правда твоя, не маєш двора,

Тільки маєш дуже стару хату і то не твоя.

Записала від Величко Надії Радіонівни ; національність – українка ;нар в 1937 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району ,Черкаської області ; професія – чергова по перону ; освіта – не повна середня , нині пенсіонерка .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 25.07.12

Цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

А ще очі не дрімали,*

А вже сходить сонце.

А ще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

А калина не верба

Ой на горі вітер дув,

З ночі в мене любко був.

Черевички купував,

Мене в личко цілував.

Пр-в:

Записала від Величко Надії Радіонівни ; національність – українка ;нар в 1937 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району ,Черкаської області ; професія – чергова по перону ; освіта – не повна середня , нині пенсіонерка .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 25.07.12

А калина,

А калина не верба.

Я дівчина,

Я дівчина молода.

Рубай мене, січи мене,

А за Гриця віддай мене.

Я за Гриця так хочу,

Як не пустиш то втечу.

Пр-в:

Мамцю, зірка зайнялася,

Я ж у тебе удалася.

Мені баба розказала

Як до тата ти попала.

Записала від Ситник Валентини Пантелеймонівна ; національність – українка ; нар в 1935 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району ,Черкаської області ; професія – повар ; освіта – не повна середня .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 26.07.12

В саду гуляла

В саду гуляла, квіти збирала.

В саду гуляла, квіти збирала,

Кого любила причарувала.

«Ой ти дівчино, гарна та пишна.

Ой ти дівчино, гарна та пишна,

Чом ти до мене вчора не вийшла?»

«Я виходила, тебе не було.

Я виходила, тебе не було,

Я постояла, та й повернула.»

Я більш не вийду, я більш не стану.

Я більш не вийду, я більш не стану,

Я вишлю сестру такую саму.

«А я з сестрою трохи постою.

А я з сестрою трохи постою,

Не та розмова, що із тобою».

Не та розмова, не теє слово.

Не та розмова, не теє слово,

Не теє личко, не тії брови.

Записала від Ситник Валентини Пантелеймонівна ; національність – українка ; нар в 1935 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району ,Черкаської області ; професія – повар ; освіта – не повна середня .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 26.07.12

Ой у полі три криниченьки

Ой у полі три криниченьки,

Любив козак три дівчиноньки:

Чорнявую та білявую,

Третю руду та поганую.

Що чорнявую от душі люблю,

До білявої залицяюся,

А з рудою-препоганою

Мабуть розпрощаюся.

Не всі ж тії та й сади цвітуть,

Що весною розвиваються,

Не всі ж тії та вінчаються,

Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте,

Половина осипається,

Одна пара та й вінчається,

А друга розлучається.

Записала від Судико Галини Аполонівни ;національність – українка ; нар в 1947 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; професія – товарознавець ; освіта - вища .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 26.07.12

Ой чого калина віти похилила

Ой чого калина віти похилила

Чи багато цвіту, чи важка роса?

Ой чого так рано мати посивіла

А булла ж у неї золота коса.

Мамині тривоги, мамине безсоння

Простелила доля у незнану даль.

За ворота вийде, стане край дороги,

В коси заплітає сивини печаль

Стеляться тумани полями, лугами,

Стеляться тумани на глибокі сни.

Гей, дорога дальняя повертай до мами,

Буде в її косах менше сивини.

Записала від Судико Галини Аполонівни ;національність – українка ; нар в 1947 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; професія – товарознавець ; освіта - вища .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 26.07.12

Ой ,ти , гарний Семене

Ой, ти, гарний Семене,

Іди сядь коло мене

І курочка в мене є, |

Сватай мене, Семене. | (2)

Нащо мені тая курка,

Щоб ти стала, як та дурка,

А я візьму в одній льолі, |

І хай буде до любові! | (2)

Ой, ти, гарний Семене,

Піди сядь коло мене,

І ягничка в мене є, |

Сватай мене, Семене! | (2)

Нащо мені та ягниця,

Що ти сама, як маниця,

А я візьму в одній льолі, |

І хай буде до любові! | (2)

Ой, ти, гарний Семене,

Іди сядь коло мене,

І хатина в мене є, |

Сватай мене, Семене! | (2)

Нащо мені та хатина,

Що ти сама, як драбина,

А я візьму в одній льолі, |

І хай буде до любові! | (2)

Ой, ти, гарний Семене,

Іди ляж коло мене,

І подушка в мене є, |

Сватай мене, Семене! | (2)

Нащо мені та подушка,

Що ти сама, як пампушка,

А я візьму в одній льолі, |

І хай буде до любові! | (2)

Ой, ти, гарний Семене,

Іди сядь коло мене,

І доляри в мене є,

Сватай мене, Семене! (2)

Ой, візьмем тії доляри

Та й поїдем на Канари,

І не треба мені в льолі,

І так буде до любові! (2)

Записано від Єрківського Народного фольклорного колективу «Сусіди»

Записала Приходько К.А. місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; 26.07.12

ДIВЧИНА-РИБЧИНА МОЛОДА

Мав я раз дiвчиноньку чепурненьку,

Любу щебетушечку рум’яненьку,

Гей-гей-га, у-ха-ха,

Дiвчина-рибчина молода.

Посилав я старостiв у недiлю,

Думав, погуляємо на весiллi,

Гей-гей-га, у-ха-ха,

Дiвчина-рибчина молода.

Мали повернутися з рушниками,

Але повернулися з гарбузами,

Гей-гей-га, у-ха-ха,

Дiвчина-рибчина молода.

Всьому супротивився батько рiдний,

Бо вона богатая, а я бiдний,

Гей-гей-га, у-ха-ха,

Дiвчина-рибчина молода.

Думав я втопитися з тоï злостi,

Та вода холодная ломить костi,

Гей-гей-га, у-ха-ха,

Дiвчина-рибчина молода.

Записано від Єрківського Народного фольклорного колективу «Сусіди»

Записала Приходько К.А. місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; 26.07.12

На городі верба рясна

На городі верба рясна... (Двічі)

Там стояла дівка красна.

Хорошая та вродлива, (Двічі)

Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, — (Двічі)

Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, — (Двічі)

Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили, (Двічі)

Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (Двічі)

Як любились, так і будем!

Записано від Єрківського Народного фольклорного колективу «Сусіди»

Записала Приходько К.А. місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; 26.07.12

Суспільно-побутові пісні

чумацька

Налетіли сірі гуси

На став жирувати,

Наїхали чумаченьки

В село зимувати.

Полетіли сірі гуси

Та й не жирували,

Поїхали чумаченьки

Та й не зимували.

Чом ти мене, моя мати,

Рано не збудила,

Як чумаків ціла валка

З села виїздила.

Купи мені, моя мати,

За копійку голку,

За чотирі золотії

Червоного шовку.

Та й сяду я, моя мати,

На жовтую лаву,

Та й вишию чумакові

Сорочку на славу.

Шовком шила, шовком шила,

Злотом підрубила,

Та для того чумаченька,

Що вірно любила.

Вишивала, гаптувала

Срібними нитками,

Щоб пізнали миленького

Межи чумаками.

Записано від Єрківського Народного фольклорного колективу «Сусіди»

Записала Приходько К.А. місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; 26.07.12

Робітнича.

Зайшло сонце за горою

Зайшло сонце за горою

За високий ліс;

Доробились до вечора,

Та й нехай вам біс!

Зайшло сонце за горою

За високий стовп;

Доробились до вечора,

Та й нехай вам чорт!

У нашого пана

Головка кудрява,

А в чужого — лиса,

Як у того біса.

Од кореня до кореня

Ряба жаба лізла,

А в нашого пана

Голова облізла.

Од кореня до кореня

Чорна курка здохла,

А в нашого пана

Права рука всохла.

Записано від Єрківського Народного фольклорного колективу «Сусіди»Записала Приходько К.А. місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; 26.07.12

Байка

Не впусти рака з рота

Летіла ворона понад морем, дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні:

— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були!

— Угу! — каже ворона, не роззявляючи рота.

— І братів, і сестер твоїх знав,— каже рак,— що за добрі люди були!

— Угу! — гугнить ворона, а рака кріпенько держить.

— Та все хоч і гарні люди,— каже рак,— а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої над тебе!

— Еге! — крикнула ворона на весь рот і впустила рака в море.

От тим-то, як кого одурять хвалою або улесливою річчю, то люди кажуть:

— Упустив рака з рота.

А як кого остерігають, то кажуть:

— Гляди, не впусти рака з рота.

Записала від Кучеренко Наталії Василівни ; національність - українка ; народилась в 1959 року в СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; освіта – середня ; професія – працівник станції Звенигородка

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 04.08.12

Топонімічний переказ

Про походження назви селища Вербовець

Вербовець (село, Катеринопільський район ). Давно це було, за кріпаччини. Ти знаєш, що тоді прості люди належали панам і ті могли робити з мужиками, що хотіли. Отож на Волині жив пан. А в одного кріпака була на виданні дуже красива дочка Марія. Покохала вона хлопця-кріпака Василя. Та щоб одружитися, треба було брати дозвіл у пана. Пішли Василь з Марією до нього за тим дозволом. Пан як побачив таку красиву дівчину, не дозволив їй одружитися з коханим, а наказав забрати до себе у двір. Стало зрозуміло, чому пан не погодився віддати Марію за Василя. І вирішили молоді втікати від кріпацької неволі.

Йшли вони, йшли – і побачили красиву долину, серед якої текла невеличка річечка, а обабіч неї верби та верболози. Отут вони й оселилися першими. Минав час. Приходили сюди й інші втікачі, будували тут свої домівки.

Село ж за те, що потопало у вербах назвали Вербовцем, а річечку – Вербівкою. За річкою люди заселили куток Загреблю. А центр села, де мало було дерев, назвали Голошівкою. Куток Кукілівка довго не заселявся. Там були великі зарослі, а найбільше ріс кукіль.

Записала від Усенка Василя Андрійовича ; національність – українець ; нар. В 1923 в СМТ Єрки , Катеринопільського району , Черкаської області ; професія –директор , нині пенсіонер ;

Освіта – вища .

Записала Приходько .К. А. ; місце запису – СМТ Єрки , Катеринопільського району , черкаської області ; 20.07.12

Пареміографія