19. Предмет політології. Політологія в системі суспільних наук.

Політологія – наука про політику, про закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи та влади, про форми і методи діяльності суб'єктів політики, проблеми в міжнародних відносинах.

Предметом політології є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами.

Політологія виступає як спеціальна теорія політики, котра відрізняється від інших наук наступним:

1) вивчає політичну сферу суспільного життя не в загальному ряду багатьох інших об’єктів, як це роблять, наприклад, філософія, соціологія чи історія, а як єдиний і основний об’єкт;

2) вивчає не окремі аспекти політичного життя, а розглядає його як багатомірну, цілісну систему;

3) головним своїм предметом має пізнання закономірностей діяльності з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.

4) має на меті виробити знання, які дадуть змогу орієнтуватися в навколишньому світі й завдяки цьому активно освоювати, перетворювати його, передбачати й свідомо формувати політичну сутність суспільства, упорядковувати стосунки між людьми на засадах загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Тісними є зв'язки політології з історичною наукою, зокрема з політичною історією. Історія як наука вивчає минуле людства в усій його конкретності й багатоманітності. Загальна історія є передусім історією політики — вона вивчає головним чином процеси виникнення, розвитку й занепаду держав, відносини між ними, війни, революції тощо і в цій іпостасі виступає як політична історія. Політологія — це теорія політики, а не її історія.

Найскладнішим є зв'язок політології з соціологією, зокрема з політичною соціологією. Досить поширене ототожнення політології і політичної соціології частково виправдане тим, що тривалий час політологія розвивалась у складі соціології.

Політологія й теорія держави і права мають спільний головний об'єкт дослідження — державу. Політологію іноді називають державознавством. Однак у вивченні політики вона, на відміну від теорії держави і права, не обмежується державою, а досліджує також інші політичні інститути — політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо, всю багатоманітність суб'єктів і виявів політичних відносин.

Об'єктом науки конституційного права є державнополітичні відносини, тобто ті, суб'єктом яких тією чи іншою мірою виступає держава. Політологія ж виходить за межі цих відносин, досліджуючи також інші форми й види політичних відносин, використовуючи притаманні їй методи й засоби пізнання.

20. Політичне життя: суть і основні форми.

Політичне життя – сукупність духовних, емоційних і практичних явищ політичного буття людини та суспільства, що характеризує їхнє ставлення до політики та участі в ній. Центром політичного життя завжди є держава та влада.

Зміст політичного життя становлять:

1) політичні відносини з приводу завоювання, утримання і використання влади.

2) ставлення до держави, здійснення нею притаманних їй функцій.

3) відносини між партіями та громадськими об'єднаннями між масами та політичними лідерами.

Типологія політичного життя має такий вигляд:

1) за обсягом охоплення сфери: внутрішньополітичне та зовнішньополітичне.

2) за сферами прояву: соціально-політичне, національно-політичне, військове тощо.

3) за суб'єктами політики: соціально-класове, національне, державне, партійне тощо.

4) за діяльністю політичних органів: парламентське та адміністративне.

5) за формами діяльності мас: мирне, страйкове, мітингове.

6) за формами організації: організоване, стихійне, слабо організоване.

7) за рівнем здійснення: за місцем проживання, в трудових колективах, на державному рівні, міжнародному рівні.