87. Структура політики.

1) політичні відносини, що відображають стійкий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою і з інститутами влади; взаємозв'язки соціальних суб'єктів, у яких виражаються їхні інтереси та здійснюється політична діяльність. Формою політичних відносин можуть бути: вибори,референдуми, мітинги, зібрання, пікети, страйки, політичні перемовини тощо.

2) політичну свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх інтересів;

3) політичний інтерес, що являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і до дій, направлених на втілення цих цілей у життя;

4) політична діяльність суб'єктів політики; суб'єктами політики виступають переважно: держава, політичні партії, громадські організації, або ж політичний індивід, дії якого чітко окреслені законами та моральними нормами; іноді і соціальні інститути, які покликані виконувати переважно неполітичні завдання, нерідко справляють досить суттєвий вплив на політику: церква, університети, асоціації тощо;

5) політичний процес як сукупність видів діяльності суб'єктів політики, які охоплюють усі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичних цілей;

6) політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління системними процесами. Це сукупність органів законодавчої, виконавчої і судової влади,партійних і громадських організацій, груп тиску, що представляють політичні інтереси різних верств суспільства в цілому, становлять організаційний кістяк політики. Політична організація концентрує владне волевиявлення народу, включаючи прийняття і організацію управлінського рішення, задаючи тим самим певну спрямованість всьому політичному процесу.

88. Політична влада - центральний компонент політичних систем.

Політична влада (влада закону) – реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових та політичних норм. Основні способи досягнення влади: політична реформа, революція, політичні перевороти.

Характерні ознаки політичної влади:

1) загальність, обов'язковість її рішень для всіх громадян.

2) безособовість.

3) монополія на фізичне насильство.

4) політична влада має різноманітність ресурсів, від заохочувальних до примусових.

Політична влада повинна:

1) забезпечити законні права громадян.

2) утверджувати право як стрижень суспільних відносин.

3) виконувати функцію розвитку держави.

Функції політичної влади:

1) інтегративна - направлена на консолідацію всіх соціально-політичних сил, інтеграцію прогресивних політичних, ідеологічних, інтелектуальних ресурсів суспільства з метою реалізації суспільно-значущих, історично визначених цілей.

2) регулятивна - забезпечує створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства, підтримує вольовими методами функціонування цих механізмів.

3) мотиваційна - означає, що влада формує мотиви політичної діяльності, підпорядковує їм як загальнозначущі, так і інші мотиви відповідно до політичних інтересів суб‘єктів владарювання, їхніх політико-організаційних структур.

4) консолідуюча - органи влади намагаються не допустити виявів конфронтації та консолідувати суспільство.

5) стабілізаційна - націлена на забезпечення стійкого, стабільного розвитку політичної системи, всіх її структур, громадянського суспільства.

Влади: суспільна, публічна,державна, політична, влада народу, влада місцевого самоврядування, авторитету, апарату, віри, грошей, закону, мафії, духовна, інформаційна, аргументів, влада краси, деспотична, рабовласницька, феодальна дуже тощо.