- •1. Сутність, структура та функції політики.
- •2. Громадські організації та рухи.
- •3. Політична система України. Структура і функції політичної системи.
- •5. Політичні ідеї в Україні кінця XIX поч. XX ст.
- •7. Суть конфлікту і кризової ситуації.
- •8. Внутрішня та зовнішня політика держави.
- •9. Суть і значення політичного лідерства в суспільстві.
- •10. Політика і сучасний розвиток українського суспільства.
- •11. Філософсько-політичні погляди Аристотеля. Демократизація і античність.
- •12. Види виборчих систем.
- •13. Суспільні функції засобів масової інформації.
- •14. Політичні та правові ідеї козацько-гетьманської держави.
- •15. Структура, ресурси та види влади.
- •16. Політичні погляди м.Грушевського.
- •17. Засоби масової інформації в Україні, проблема їх становлення і розвитку.
- •18. Зміст і завдання соціальної політики.
- •19. Предмет політології. Політологія в системі суспільних наук.
- •20. Політичне життя: суть і основні форми.
- •21. Суть економічної політики.
- •22. Поняття влади.
- •23. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій. М.Костомаров. М Гулак, п.Куліш, т.Шевченко.
- •24. Стадії виборчого процесу.
- •25. Структура та функції політології. Методологія політології.
- •26. Теократичні вчення Фоми Аквінського.
- •27. Унітарна держава, її суть.
- •28. Глобальні політичні проблеми сучасності і шляхи її вирішення.
- •29. Основні концепції громадянського суспільства.
- •30. Законодавче закріплення влади, розподіл влади, її підконтрольність
- •31. Міфологічні витоки політичної думки Стародавнього світу.
- •33. Форми державного правління і державний устрій.
- •34. Уявлення про владу у Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї та Індії.
- •35. Політична філософія н. Макіавеллі. Поняття і суть макіавеллізму.
- •36. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії. П.Могила, ф.Прокопович
- •37. Федеративна держава і її суть
- •38. Вибори: поняття, принципи
- •39. Економічна політика України і особливості її розвитку на сучасному етапі.
- •40. Політичний ідеал реформації. Погляди м. Лютера, т. Мюнцера
- •41. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •42. Політичні погляди і .Канта і г.Гегеля.
- •43. Розвиток політичної думки в Київській Русі.
- •44. Політичні партії в Україні.
- •45. Нації і національні відносини в сучасному світі.
- •46. Політико-правдаі погляди г.Греція. Б.Спінози.
- •47. Динаміка конфліктів і кризових політичних ситуацій.
- •48. Проблеми демократизації сучасної України.
- •49. Політичні погляди утопічного соціалізму хуі-хуп ст. Томас Мор. Томаззо Кампанелла.
- •50. Формування і розвиток марксистської теорії. К.Маркс і ф. Енгельс.
- •51. Політичні конфлікти. Причини виникнення та способи їх розв'язання.
- •52. Функції політичної культури.
- •53. Типологія політичного лідерства
- •54. Елітарні концепції: г.Моска, в.Паретто.
- •55. Методи радикалізму у вирішенні політичної теорії та практики. Екстремізм, анархізм, тероризм.
- •56. Просвітництво, раціоналістичні і традиційні концепції політики і влади. Вольтер, Монтеск'є.
- •57. Україна на шляху побудови правової держави.
- •58. Політичні вчення сша в період боротьби за незалежність.
- •59. Характеристика ключових глобальних проблем сучасності.
- •60. Національне питання: і політичні принципи його вирішення.
- •61. Функції засобів масової інформації.
- •62. Політичні та правові ідеї в Росії в др. Пол. XVIII - поч. XIX ст.
- •63. Структура політики.
- •64. Поняття суб'єкту і об'єкту політики, їх взаємозв'язок, взаємообумовленість.
- •65. Поняття націоналізму, національного патріотизму.
- •66. Політичні вчення Нового часу. Жан-Жак Руссо.
- •67. Філософсько-політичні погляди Полібія. Демократія і античність.
- •68. Сутність політичної системи, її структура і функції.
- •3) Прогностична.
- •69. Основні причини виникнення міжнаціональних конфліктів і шляхи їх подолання.
- •70. Політичний режим. Суть тоталітарної держави.
- •71. Форми державного правління і державний устрій.
- •72. Демократія і засоби масової інформації: поняття, риси.
- •73. Політико-правові погляди Цицерона.
- •74. Конституція Пилипа Орлика.
- •75. Функції політики.
- •76. Політичні концепції Вебера.
- •77. Соціальний феномен політики.
- •78. Політичні партії. Сучасні партійні системи.
- •79. Національна політика в Україні на сучасному етапі.
- •80. Культ особи: суть, передумови виникнення, труднощі боротьби з ним, трагічні наслідки.
- •81. Сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.
- •82. Політична думка Стародавнього Риму. Характерні риси, основні представники.
- •83. Форми державного правління.
- •84. Етнонаціональна політика в Україні.
- •85. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології.
- •86. Політична культура як явище політичного життя.
- •87. Структура політики.
- •88. Політична влада - центральний компонент політичних систем.
- •89. Виникнення політичних партій, їх суть і функції.
- •90. Основні тенденції у світовому політичному процесі. Міжнародні відносини. Міжнародна політика.
82. Політична думка Стародавнього Риму. Характерні риси, основні представники.
Історія давньоримської політичної думки охоплює ціле тисячоліття до V ст. н. є. У загальнотеоретичному плані ця думка перебувала під значним впливом відповідних учень давньогрецьких мислителів, передусім Сократа, Платона та Арістотеля.
Марк Туллій Цицерон Держава - об'єднання людей не тільки за спільністю інтересів, а й певний правовий утвір, загальний правопорядок. Сім'я -> Муніципія -> Держава.
Прості форми правління: монархія, аристократія, демократія. Правильна – змішання цих трьох видів.
Природне право виникло раніше ніж будь-який закон. Закони встановлені людьми не можуть порушувати порядку в природі.
Сенатська республіка: царська влада – повноваження консулів; аристократія - сенат; народна влада – народні збори.
Обов'язки ідеального громадянина:
1) громадянин не повинен шкодити іншим.
2) не повинен порушувати чужу власність.
3) допускати інші несправедливості.
4) надавати допомогу тим, хто зазнав несправедливості.
5) працювати для загального блага.
6) захищати Батьківщину як воїн.
Аврелій Августин (354-430) Блаженний, праця "Про град Божий".
Гріховність земного державно-правового життя виявляється у пануванні людини над людиною, у відносинах управління й підкорення, панування і рабства. Такий стан він називає "природним порядком" людського життя і критикує його з релігійно-ідеальних позицій божественного порядку та його земного прообразу у вигляді християнської церкви. Гріховний порядок світу має тимчасовий характер і триватиме до другого пришестя Христа й судного дня, коли встановиться "царство небесне".
Спільність людей може бути народом і державою лише тоді, коли ґрунтується на праві, поєднаному з утіленою в Богові справедливістю.
Форми державного правління Августин розрізняє залежно від обов'язків, покладених на верховну владу. Головними з них він вважає моральні й релігійні обов'язки, зокрема повагу до Бога і до людини. Він вважає прийнятними всі форми правління в тому разі, якщо в державі зберігаються втілена у праві справедливість і повага до релігії. Несправедливого правителя, як і несправедливий народ, він називає тираном, а несправедливу аристократію - клікою.
83. Форми державного правління.
Форми державного правління – спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів влади.
Є дві основні форми правління:
1) монархія (типи абсолютна і конституційна). Конституційна монархія є у двох видах: дуалістична і парламентська. Дуалістична монархія характеризується наявністю двох політичних установ (монархії та парламенті). У парламентській монархії влада монарха істотно обмежена (він царює, але не править). Теократична монархія, спадкова, виборна тощо.
2) республіка (справа суспільна, типи: президентська, парламентська, напівпрезидентська) – всі вищі органи влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою.
84. Етнонаціональна політика в Україні.
На сучасному етапі розвитку України національно-етнічна сфера стає невід'ємним виміром суспільно-політичних реалій. У зв'язку з цим етнонаціональний розвиток українського суспільства потребує адекватного забезпечення політичними засобами і механізмами.
Першочерговими потребами є:
1) наукове осмислення вітчизняної етнонаціональної самоорганізації, проблем національної державності й державного управління національною структурою;
2) формування соціально-політичних важелів розв'язання суперечностей у сфері етнонаціональних відносин;
3) всебічний аналіз існуючих форм національного об'єднання і моделювання нових, їх реалізація в поєднанні з фундаментальними цінностями українського демократичного самовідродження.
Вирішення національного питання в Україні на сучасному етапі можна визначити як:
а) суверенізацію особистості, втілення в життя національних прав людини;
б) політико-правове закріплення демократичного розвитку української нації;
в) забезпечення колективних прав етнічних меншин.
