80. Культ особи: суть, передумови виникнення, труднощі боротьби з ним, трагічні наслідки.

Культ особи — безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в ієрархії політ, чи реліг. влади, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. Культ особи - характеристика специфічного єдиновладдя тоталітарного типу, історико-соціальне, політичне поняття.

Найчастіше культ особи притаманний тоталітарним і авторитарним державам. Іноді його елементи простежуються і в дем. країнах (у Франції в період правління Шарля де Голя). Передумови культу особи політичних керівників на соціально-психологічному рівні починаються з їх сакралізації, обожнювання влади. Найдавніші початки його — в ідолопоклонстві первісних релігійних вірувань та культів. Суб'єктивною передумовою культу особи є також патріархальне сприйняття глави держави як «батька» однієї великої сім'ї, визнання держави із жорсткою ієрархічною, побудовою суспільства єдиною моделлю.

Об'єктивними причинами культу особи називалися: відсталість країни, капіталістичне оточення, зовнішня загроза, суб'єктивними — особисті риси характеру диктатора.

В сучасних умовах яскравими проявами тоталітарного культу особи стали культи Кім Ір Сена, Кім Чен Іра в Кореї, Фіделя Кастро на Кубі, Хусейна в Іраку, Кадаффі в Лівії тощо. Радянським народам довелося пережити культ особи Иосифа Сталіна, який став найважливішим атрибутом очолюваної ним тоталітарної диктатури, а надалі став зразком для ряду сталінських і неосталінських культів особи.

81. Сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.

Держава – суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління та примусу, а також здійснює управління загальносуспільними справами.

Поняття держава як правило вживається у двох значеннях:

1) у широкому сенсі – суспільство, країна, народ, що розташовані на певній території і представлені органами вищої влади.

2) у вузькому значенні – система організацій, установ, інститутів, які володіють верховною владою на певній території і здійснюють управління суспільством.

Складові елементи держави: територія, населення та незалежна суверена політична влада.

У світі 194 держави, та близько двох тисяч народів.

Соціальна, етнічна, політична і культурна інтегрованість населення дозволяє визначити його як народ.

Ознаки держави:

1) відокремлення влади від суспільства, поява професіоналів управлінців.

2) суверенітет, політична незалежність держави, тобто верховна влада на певній території.

3) держава має певну територію.

4) держава володіє монопольним правом на законне застосування сили та фізичного примусу.

5) держава має виключне право на видання законів і норм.

6) державною прерогативою, є визначення грошової системи (стягнення податків та зборів).

7) держава охоплює своїм впливом усе населення, ознакою є наявність громадянства.

Призначення держави у політичній системі:

1) надає організованості суспільству.

2) управляє його справами.

3) забезпечує його цілісність.

4) узгоджує багатоманітні соціальні інтереси.

Основна мета держави – забезпечення умов для гідного життя всіх людей.