66. Політичні вчення Нового часу. Жан-Жак Руссо.

Природний стан – стан, в якому всі люди були рівні і вільні; зберігалася лише фізична нерівність; не було приватної власності. Основна риса – чистота, немає власності – немає несправедливості.

Розвиток цивілізації пов'язував із здатністю людини до вдосконалення і приватною власністю. Люди в природному стані більше володіють здатністю до вдосконалення.

Обробка металів -> кращі знаряддя праці -> приватна власність.

Щоб покласти край стану ворожнечі (право сильного та першого заволодіння) і гарантувати безпеку собі та майну, багаті запропонували створити публічну владу з судами і судовими статутами. Держава виникла як змова багатих.

Кожен, хто досягнув повноліття приймає фактично та більш-менш вільно суспільний договір живучи серед певного суспільства і на основі його законів.

Суверенітет не може бути представлений чи відчужений, він полягає тільки в загальній волі. Суверенітет зажди і повністю належить усій нації, навіть тоді коли його представляють і здійснюють розподілені гілки влади.

Загальна воля – має на увазі загальні інтереси. Воля всіх – інтереси приватні і являє собою лише суму висловленої волі приватних осіб.

Логічним продовженням європейських традицій явилися ідеї американських мислителів Франкліна, Адамса , Джеферсона, Медисона, Гамільтона.

67. Філософсько-політичні погляди Полібія. Демократія і античність.

Полібій, "Історія в сорока книгах".

Розуміння історії одночасно, як закономірного і необхідного процесу і як руху до чогось нового, що раніше не мало місця, є основою світогляду Полібія.

Історію виникнення державності і наступної зміни державних форм Полібій зображує, як природний процес, що відбувається згідно з "законами природи". Згідно з Полібієм, є шість основних форм держави, які в порядку їхнього природного виникнення і зміни займають наступні місця в рамках їхнього повного циклу: царство (царська влада), тиранія, аристократія, олігархія, демократія, охлократія.

Найдосконалішою формою належить визнати таку, в якій поєднуються особливості всіх форм, тобто царської влади, аристократії та демократії. Головна перевага такої змішаної форми полягає у забезпеченні належної стабільності держави, що запобігає її переходу до спотворених форм правління.

Демократією Полібій вважає такий устрій, при якому вирішальна сила належить рішенням більшості народу, панує підпорядкування законові та традиційна пошана до богів, батьків і старших.

68. Сутність політичної системи, її структура і функції.

Політична система – сукупність державних і не державних суспільних інститутів, правових і політичних норм, якими здійснюється влада і управління в суспільстві.

Структура:

1) політичні інститути державної влади – глава держави, парламент, уряд.

2) політичні інститути регіональної влади.

3) політичні інститути місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради.

4) політичні інститути, які забезпечують формування політичної влади – виборча та партійна системи.

5) політична культура (політичні знання, цінності, політична свідомість, політичні принципи та норми).

6) суб'єкти політичного процесу – громадяни, політичні та громадські лідери, партії, громадські організації і навіть тіньові суб'єкти політики (мафії, клани, кліки).

функції:

1) владно-політичну - формування механізму використання і під­тримки державної влади відповідно до рівня полі­тичної культури та інтересів суспільства.

2) правову – формує право, закони, регламенти тощо.