- •1. Сутність, структура та функції політики.
- •2. Громадські організації та рухи.
- •3. Політична система України. Структура і функції політичної системи.
- •5. Політичні ідеї в Україні кінця XIX поч. XX ст.
- •7. Суть конфлікту і кризової ситуації.
- •8. Внутрішня та зовнішня політика держави.
- •9. Суть і значення політичного лідерства в суспільстві.
- •10. Політика і сучасний розвиток українського суспільства.
- •11. Філософсько-політичні погляди Аристотеля. Демократизація і античність.
- •12. Види виборчих систем.
- •13. Суспільні функції засобів масової інформації.
- •14. Політичні та правові ідеї козацько-гетьманської держави.
- •15. Структура, ресурси та види влади.
- •16. Політичні погляди м.Грушевського.
- •17. Засоби масової інформації в Україні, проблема їх становлення і розвитку.
- •18. Зміст і завдання соціальної політики.
- •19. Предмет політології. Політологія в системі суспільних наук.
- •20. Політичне життя: суть і основні форми.
- •21. Суть економічної політики.
- •22. Поняття влади.
- •23. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій. М.Костомаров. М Гулак, п.Куліш, т.Шевченко.
- •24. Стадії виборчого процесу.
- •25. Структура та функції політології. Методологія політології.
- •26. Теократичні вчення Фоми Аквінського.
- •27. Унітарна держава, її суть.
- •28. Глобальні політичні проблеми сучасності і шляхи її вирішення.
- •29. Основні концепції громадянського суспільства.
- •30. Законодавче закріплення влади, розподіл влади, її підконтрольність
- •31. Міфологічні витоки політичної думки Стародавнього світу.
- •33. Форми державного правління і державний устрій.
- •34. Уявлення про владу у Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї та Індії.
- •35. Політична філософія н. Макіавеллі. Поняття і суть макіавеллізму.
- •36. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії. П.Могила, ф.Прокопович
- •37. Федеративна держава і її суть
- •38. Вибори: поняття, принципи
- •39. Економічна політика України і особливості її розвитку на сучасному етапі.
- •40. Політичний ідеал реформації. Погляди м. Лютера, т. Мюнцера
- •41. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •42. Політичні погляди і .Канта і г.Гегеля.
- •43. Розвиток політичної думки в Київській Русі.
- •44. Політичні партії в Україні.
- •45. Нації і національні відносини в сучасному світі.
- •46. Політико-правдаі погляди г.Греція. Б.Спінози.
- •47. Динаміка конфліктів і кризових політичних ситуацій.
- •48. Проблеми демократизації сучасної України.
- •49. Політичні погляди утопічного соціалізму хуі-хуп ст. Томас Мор. Томаззо Кампанелла.
- •50. Формування і розвиток марксистської теорії. К.Маркс і ф. Енгельс.
- •51. Політичні конфлікти. Причини виникнення та способи їх розв'язання.
- •52. Функції політичної культури.
- •53. Типологія політичного лідерства
- •54. Елітарні концепції: г.Моска, в.Паретто.
- •55. Методи радикалізму у вирішенні політичної теорії та практики. Екстремізм, анархізм, тероризм.
- •56. Просвітництво, раціоналістичні і традиційні концепції політики і влади. Вольтер, Монтеск'є.
- •57. Україна на шляху побудови правової держави.
- •58. Політичні вчення сша в період боротьби за незалежність.
- •59. Характеристика ключових глобальних проблем сучасності.
- •60. Національне питання: і політичні принципи його вирішення.
- •61. Функції засобів масової інформації.
- •62. Політичні та правові ідеї в Росії в др. Пол. XVIII - поч. XIX ст.
- •63. Структура політики.
- •64. Поняття суб'єкту і об'єкту політики, їх взаємозв'язок, взаємообумовленість.
- •65. Поняття націоналізму, національного патріотизму.
- •66. Політичні вчення Нового часу. Жан-Жак Руссо.
- •67. Філософсько-політичні погляди Полібія. Демократія і античність.
- •68. Сутність політичної системи, її структура і функції.
- •3) Прогностична.
- •69. Основні причини виникнення міжнаціональних конфліктів і шляхи їх подолання.
- •70. Політичний режим. Суть тоталітарної держави.
- •71. Форми державного правління і державний устрій.
- •72. Демократія і засоби масової інформації: поняття, риси.
- •73. Політико-правові погляди Цицерона.
- •74. Конституція Пилипа Орлика.
- •75. Функції політики.
- •76. Політичні концепції Вебера.
- •77. Соціальний феномен політики.
- •78. Політичні партії. Сучасні партійні системи.
- •79. Національна політика в Україні на сучасному етапі.
- •80. Культ особи: суть, передумови виникнення, труднощі боротьби з ним, трагічні наслідки.
- •81. Сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.
- •82. Політична думка Стародавнього Риму. Характерні риси, основні представники.
- •83. Форми державного правління.
- •84. Етнонаціональна політика в Україні.
- •85. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології.
- •86. Політична культура як явище політичного життя.
- •87. Структура політики.
- •88. Політична влада - центральний компонент політичних систем.
- •89. Виникнення політичних партій, їх суть і функції.
- •90. Основні тенденції у світовому політичному процесі. Міжнародні відносини. Міжнародна політика.
58. Політичні вчення сша в період боротьби за незалежність.
Англійські та Французькі мислителі справили значний вплив на погляди Бенджаміна Франкліна, Томаса Пейна, Джорджа Вашингтона, Джона Адамса, Томаса Джефферсона, Олександра Гамільтона. Вони були ідейними натхненниками першої американської революції 1775-1783; батьками засновниками США, авторами Декларації Незалежності 1776, Конституції США 1777.
В основі політичних поглядів Пейна лежало демократичне трактування доктрини природного права. Вважав, що за природою всі рівні. Він розрізняв природні та громадянські права людини. Природні права властиві людині від природи, за правом її існування. До природних прав Пейн відносив свободу слова, друку, совісті, рівність, право домагатися благоденства, щастя та ін. Цими правами людина володіла вже в природному стані, який був, на його думку, історичним фактом.
Джефферсон був палким поборником народного суверенітету. Розвивав положення про те, що народ є єдиним джерелом державної влади і утворює уряд для своєї користі. У Декларації незалежності прямо підкреслювалося, що уряд установлюється за згоди народу, в інтересах гарантування і захисту природних і невід'ємних прав людей, для їхньої загальної користі.
Гамільтон. Республіка на чолі якої перебуває президент, обраний по життєво і наділений широкими повноваженнями у найважливіших питаннях державного життя:
1)можливість контролювати представницький орган законодавчої влади.
2) президент призначає міністрів, які фактично не відповідатимуть перед парламентом.
Від нього пішла ідея організації сенату, обираного на основі виборчого права з високим майновим цензом, для перешкоджання ухваленню конгресом небажаних урядові законів.
Якщо воля законодавця, виражена в статутах, суперечить волі народу, вираженій в конституції, судді повинні керуватися конституцією.
Мислитель був проти надання народові можливості брати активну участь в державних справах, тільки багатим належить право бути представленими у вищих державних органах.
59. Характеристика ключових глобальних проблем сучасності.
Глобальні проблеми сучасності – це проблеми, які зачіпають життєво важливі інтереси усього людства, усіх держав, народів, кожного мешканця планети, набувають гострого характеру, сприяють не тільки позитивному розвитку людства, а можуть призвести до його загибелі.
Основні проблеми:
Екологія: деградація земель — екологічні проблеми сучасності — озонові діри — парниковий ефект .
Економіка: Вичерпання факторів виробництва — глобальна конкурентноспроможність .
Енергетика: Енергетична криза — проблема безпеки АЕС, нових енергоблоків та наслідки виведення АЕС з експлуатації — Аварії на атомних електростанціях (Японія, 1997, 2011)
Здоров'я: контроль народжуваності та демографічні програми у країнах, що розвиваються — СНІД — старіння людини — санітарно-ветиринарний контроль проти пандемій та їх загроз (грип пташиний, грип свинячий)
Космос та космічні технології: космічне сміття та забруднення космосу — Ноосферно-космічна цивілізація
Озброєння: контроль озброєнь — контроль атомних технологій
Природа: межі розуміння природи — самозародження речовини
Політика: взаємопристосування господарських механізмів та інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях — гармонізація національної й міжнародної економічної політики — уніфікація господарського законодавства
