- •1. Сутність, структура та функції політики.
- •2. Громадські організації та рухи.
- •3. Політична система України. Структура і функції політичної системи.
- •5. Політичні ідеї в Україні кінця XIX поч. XX ст.
- •7. Суть конфлікту і кризової ситуації.
- •8. Внутрішня та зовнішня політика держави.
- •9. Суть і значення політичного лідерства в суспільстві.
- •10. Політика і сучасний розвиток українського суспільства.
- •11. Філософсько-політичні погляди Аристотеля. Демократизація і античність.
- •12. Види виборчих систем.
- •13. Суспільні функції засобів масової інформації.
- •14. Політичні та правові ідеї козацько-гетьманської держави.
- •15. Структура, ресурси та види влади.
- •16. Політичні погляди м.Грушевського.
- •17. Засоби масової інформації в Україні, проблема їх становлення і розвитку.
- •18. Зміст і завдання соціальної політики.
- •19. Предмет політології. Політологія в системі суспільних наук.
- •20. Політичне життя: суть і основні форми.
- •21. Суть економічної політики.
- •22. Поняття влади.
- •23. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій. М.Костомаров. М Гулак, п.Куліш, т.Шевченко.
- •24. Стадії виборчого процесу.
- •25. Структура та функції політології. Методологія політології.
- •26. Теократичні вчення Фоми Аквінського.
- •27. Унітарна держава, її суть.
- •28. Глобальні політичні проблеми сучасності і шляхи її вирішення.
- •29. Основні концепції громадянського суспільства.
- •30. Законодавче закріплення влади, розподіл влади, її підконтрольність
- •31. Міфологічні витоки політичної думки Стародавнього світу.
- •33. Форми державного правління і державний устрій.
- •34. Уявлення про владу у Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї та Індії.
- •35. Політична філософія н. Макіавеллі. Поняття і суть макіавеллізму.
- •36. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії. П.Могила, ф.Прокопович
- •37. Федеративна держава і її суть
- •38. Вибори: поняття, принципи
- •39. Економічна політика України і особливості її розвитку на сучасному етапі.
- •40. Політичний ідеал реформації. Погляди м. Лютера, т. Мюнцера
- •41. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •42. Політичні погляди і .Канта і г.Гегеля.
- •43. Розвиток політичної думки в Київській Русі.
- •44. Політичні партії в Україні.
- •45. Нації і національні відносини в сучасному світі.
- •46. Політико-правдаі погляди г.Греція. Б.Спінози.
- •47. Динаміка конфліктів і кризових політичних ситуацій.
- •48. Проблеми демократизації сучасної України.
- •49. Політичні погляди утопічного соціалізму хуі-хуп ст. Томас Мор. Томаззо Кампанелла.
- •50. Формування і розвиток марксистської теорії. К.Маркс і ф. Енгельс.
- •51. Політичні конфлікти. Причини виникнення та способи їх розв'язання.
- •52. Функції політичної культури.
- •53. Типологія політичного лідерства
- •54. Елітарні концепції: г.Моска, в.Паретто.
- •55. Методи радикалізму у вирішенні політичної теорії та практики. Екстремізм, анархізм, тероризм.
- •56. Просвітництво, раціоналістичні і традиційні концепції політики і влади. Вольтер, Монтеск'є.
- •57. Україна на шляху побудови правової держави.
- •58. Політичні вчення сша в період боротьби за незалежність.
- •59. Характеристика ключових глобальних проблем сучасності.
- •60. Національне питання: і політичні принципи його вирішення.
- •61. Функції засобів масової інформації.
- •62. Політичні та правові ідеї в Росії в др. Пол. XVIII - поч. XIX ст.
- •63. Структура політики.
- •64. Поняття суб'єкту і об'єкту політики, їх взаємозв'язок, взаємообумовленість.
- •65. Поняття націоналізму, національного патріотизму.
- •66. Політичні вчення Нового часу. Жан-Жак Руссо.
- •67. Філософсько-політичні погляди Полібія. Демократія і античність.
- •68. Сутність політичної системи, її структура і функції.
- •3) Прогностична.
- •69. Основні причини виникнення міжнаціональних конфліктів і шляхи їх подолання.
- •70. Політичний режим. Суть тоталітарної держави.
- •71. Форми державного правління і державний устрій.
- •72. Демократія і засоби масової інформації: поняття, риси.
- •73. Політико-правові погляди Цицерона.
- •74. Конституція Пилипа Орлика.
- •75. Функції політики.
- •76. Політичні концепції Вебера.
- •77. Соціальний феномен політики.
- •78. Політичні партії. Сучасні партійні системи.
- •79. Національна політика в Україні на сучасному етапі.
- •80. Культ особи: суть, передумови виникнення, труднощі боротьби з ним, трагічні наслідки.
- •81. Сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.
- •82. Політична думка Стародавнього Риму. Характерні риси, основні представники.
- •83. Форми державного правління.
- •84. Етнонаціональна політика в Україні.
- •85. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології.
- •86. Політична культура як явище політичного життя.
- •87. Структура політики.
- •88. Політична влада - центральний компонент політичних систем.
- •89. Виникнення політичних партій, їх суть і функції.
- •90. Основні тенденції у світовому політичному процесі. Міжнародні відносини. Міжнародна політика.
49. Політичні погляди утопічного соціалізму хуі-хуп ст. Томас Мор. Томаззо Кампанелла.
Томас Мор (1478-1535)- «Утопія»
Власність є виною злиднів мас, злочинності й усякої несправедливості. Ліквідація приватної власності призведе до встановлення рівності, ліквідації хиб, після чого утопійці зажили б майже безпроблемним блаженним життям; праця мала обов'язковий характер; Жінки працювали нарівні з чоловіками.
Від фізичної праці звільнялися тільки вчені і службові особи на період виконання ними суспільних обов'язків. Все населення робило коло землі. Щорічно з кожної міської сім'ї, яка налічувала 12-16 дорослих людей, по декілька членів переселялися в село для сільськогосподарських робіт. А для збирання врожаю з міста додатково виїздила в село необхідна кількість працівників. Робочий день 6 годин, але в ідеальному суспільстві Мора були раби, які виконували неприємні роботи: забивали худобу, вивозили нечистоти тощо. Рабами ставали засуджені злочинці, люди, засуджені до смертної кари в сусідніх країнах і викуплені утопійцями, а також військовополонені, взяті в бою.
Томазо Кампанелла (1568-1639) «Місто Сонця»-
Суспільний лад характеризувався обов'язковістю праці для всіх громадян і відсутністю приватної власності. Всі суспільні посади й роботи розподілялися між усіма громадянами; висловився проти рабства.
Праця - відповідно до нахилів, виявлених у нього ще в дитинстві, професія кожного відповідала його природним захопленням, усі виконували покладені на них доручення вельми охоче.
Заняття рільництвом, скотарством, а також військова справа були обов'язковими для всіх. робочий день 4 години. Два рази на місяць скликалися збори всіх громадян, які досягли 20-річного віку. Велика рада визначала кандидатів на вищі посади в державі, контролювала службових осіб і володіла правом їх зміщення.
На чолі держави - першосвященик, якого солярії називали сонцем, або метафізиком. Цю посаду обіймав наймудріший і найосвіченіший громадянин - право остаточного вирішення всіх питань і спорів. В управлінні державою верховному правителеві допомагали три вищі співправителі: Пон, Сін і Мор, відповідно сила, мудрість і любов. Формально всі солярії брали участь у політичному процесі, фактично ж їхній голос не мав вирішального значення, бо вирішували справу за суттю лише правитель-першосвященик і три співправителі, які йому допомагали.Великого значення мислитель надавав військовій справі. Вона була обов'язковою для всіх, при цьому жінки навчалися військової справи нарівні з чоловіками, а на війні допомагали чоловікам, захищаючи стіни міста
50. Формування і розвиток марксистської теорії. К.Маркс і ф. Енгельс.
Виникла у 40-х роках 19 ст. Карл Маркс та Фрідріх Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки і не залишила поза увагою ні політику, ні економіку, ні закономірності соціального та духовного розвитку суспільства.
Маркс і Енгельс використали хронологічний підхід до аналізу явищ, що традиційно зв'язується з історичним методом і уможливлює розгляд головних складових розвитку суспільства з позиції генези кожної з них. Метою вивчення суспільних явищ в історичному аспекті було перетворення економічної науки на науку емпіричну . Марксистська політична економія у тому вигляді, як її було започатковано Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом, увібрала в себе всі методи дослідження, доповнивши їх новим підходом — визначенням економічних процесів як фази соціально-економічного розвитку, економічні сили котрого визначаються мотиваціями та боротьбою протилежних, конфліктуючих інтересів. Суспільство розглядається з погляду боротьби класів. Класики дотримувалися думки, що власники праці й капіталу — землевласник, капіталіст та найманий робітник — змагаються один з одним за більшу частку кінцевого продукту. Відповідно теорія розподілу кінцевого -продукту часто була центральною в їхньому економічному вченні.
Саме цей підхід було покладено Марксом і Енгельсом в основу економічної теорії. Боротьба між двома класами - власниками і найманими робітниками, позбавленими власності, розглядалася ними як одна із засадних характеристик суспільного розвитку. Отже, вони .розглядали людину не як вільну економічну індивідуальність, а як соціально-класову істоту, основну продуктивну силу суспільства, що є центром суспільних процесів і сама може впливати на них.