- •1. Сутність, структура та функції політики.
- •2. Громадські організації та рухи.
- •3. Політична система України. Структура і функції політичної системи.
- •5. Політичні ідеї в Україні кінця XIX поч. XX ст.
- •7. Суть конфлікту і кризової ситуації.
- •8. Внутрішня та зовнішня політика держави.
- •9. Суть і значення політичного лідерства в суспільстві.
- •10. Політика і сучасний розвиток українського суспільства.
- •11. Філософсько-політичні погляди Аристотеля. Демократизація і античність.
- •12. Види виборчих систем.
- •13. Суспільні функції засобів масової інформації.
- •14. Політичні та правові ідеї козацько-гетьманської держави.
- •15. Структура, ресурси та види влади.
- •16. Політичні погляди м.Грушевського.
- •17. Засоби масової інформації в Україні, проблема їх становлення і розвитку.
- •18. Зміст і завдання соціальної політики.
- •19. Предмет політології. Політологія в системі суспільних наук.
- •20. Політичне життя: суть і основні форми.
- •21. Суть економічної політики.
- •22. Поняття влади.
- •23. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій. М.Костомаров. М Гулак, п.Куліш, т.Шевченко.
- •24. Стадії виборчого процесу.
- •25. Структура та функції політології. Методологія політології.
- •26. Теократичні вчення Фоми Аквінського.
- •27. Унітарна держава, її суть.
- •28. Глобальні політичні проблеми сучасності і шляхи її вирішення.
- •29. Основні концепції громадянського суспільства.
- •30. Законодавче закріплення влади, розподіл влади, її підконтрольність
- •31. Міфологічні витоки політичної думки Стародавнього світу.
- •33. Форми державного правління і державний устрій.
- •34. Уявлення про владу у Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї та Індії.
- •35. Політична філософія н. Макіавеллі. Поняття і суть макіавеллізму.
- •36. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії. П.Могила, ф.Прокопович
- •37. Федеративна держава і її суть
- •38. Вибори: поняття, принципи
- •39. Економічна політика України і особливості її розвитку на сучасному етапі.
- •40. Політичний ідеал реформації. Погляди м. Лютера, т. Мюнцера
- •41. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •42. Політичні погляди і .Канта і г.Гегеля.
- •43. Розвиток політичної думки в Київській Русі.
- •44. Політичні партії в Україні.
- •45. Нації і національні відносини в сучасному світі.
- •46. Політико-правдаі погляди г.Греція. Б.Спінози.
- •47. Динаміка конфліктів і кризових політичних ситуацій.
- •48. Проблеми демократизації сучасної України.
- •49. Політичні погляди утопічного соціалізму хуі-хуп ст. Томас Мор. Томаззо Кампанелла.
- •50. Формування і розвиток марксистської теорії. К.Маркс і ф. Енгельс.
- •51. Політичні конфлікти. Причини виникнення та способи їх розв'язання.
- •52. Функції політичної культури.
- •53. Типологія політичного лідерства
- •54. Елітарні концепції: г.Моска, в.Паретто.
- •55. Методи радикалізму у вирішенні політичної теорії та практики. Екстремізм, анархізм, тероризм.
- •56. Просвітництво, раціоналістичні і традиційні концепції політики і влади. Вольтер, Монтеск'є.
- •57. Україна на шляху побудови правової держави.
- •58. Політичні вчення сша в період боротьби за незалежність.
- •59. Характеристика ключових глобальних проблем сучасності.
- •60. Національне питання: і політичні принципи його вирішення.
- •61. Функції засобів масової інформації.
- •62. Політичні та правові ідеї в Росії в др. Пол. XVIII - поч. XIX ст.
- •63. Структура політики.
- •64. Поняття суб'єкту і об'єкту політики, їх взаємозв'язок, взаємообумовленість.
- •65. Поняття націоналізму, національного патріотизму.
- •66. Політичні вчення Нового часу. Жан-Жак Руссо.
- •67. Філософсько-політичні погляди Полібія. Демократія і античність.
- •68. Сутність політичної системи, її структура і функції.
- •3) Прогностична.
- •69. Основні причини виникнення міжнаціональних конфліктів і шляхи їх подолання.
- •70. Політичний режим. Суть тоталітарної держави.
- •71. Форми державного правління і державний устрій.
- •72. Демократія і засоби масової інформації: поняття, риси.
- •73. Політико-правові погляди Цицерона.
- •74. Конституція Пилипа Орлика.
- •75. Функції політики.
- •76. Політичні концепції Вебера.
- •77. Соціальний феномен політики.
- •78. Політичні партії. Сучасні партійні системи.
- •79. Національна політика в Україні на сучасному етапі.
- •80. Культ особи: суть, передумови виникнення, труднощі боротьби з ним, трагічні наслідки.
- •81. Сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.
- •82. Політична думка Стародавнього Риму. Характерні риси, основні представники.
- •83. Форми державного правління.
- •84. Етнонаціональна політика в Україні.
- •85. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології.
- •86. Політична культура як явище політичного життя.
- •87. Структура політики.
- •88. Політична влада - центральний компонент політичних систем.
- •89. Виникнення політичних партій, їх суть і функції.
- •90. Основні тенденції у світовому політичному процесі. Міжнародні відносини. Міжнародна політика.
37. Федеративна держава і її суть
Федеративна держава - це союзна держава, що складається з декількох державних утворень, кожне з яких володіє власною компетенцією та має свою систему законодавчих, виконавчих і судових органів.
США, Росія, Австрія, Швейцарія, ФРН, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Венесуела, Індія, Малайзія, Австралія та ін. - разом у світі існують 24 федеративні держави.
Федерацію складають державні утворення, що є її суб'єктами і мають відповідно власне коло повноважень: штати в США, провінції в Канаді, землі в Німеччині та ін. Поряд з загальнофедеральною конституцією і законами діють конституція і закони суб'єктів федерації, але забезпечується верховенство федеральної конституції і законів. Між законодавчою, виконавчою і судовою владами федерації та суб'єктів федерації чітко розмежовуються повноваження.В деяких федераціях існує подвійне громадянство, а за суб'єктами федерації не визнається право виходу з неї. Більшість федерацій створюється не за національно-територіальною, а за адміністративно-територіальною ознакою.
Основні ознаки федерації:
1) наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається із територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ;
2) наявність загальної конституції федерації і конституцій "і суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації установчою владою;
3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації в межах установленої для них компетенції правом видання законодавчих актів, які діють лише на території суб'єкта федерації і мають відповідати союзному законодавству;
4) наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;
5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія);
6) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);
7) наявність загально федеральної податкової і грошової системи;
9) суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний із її суб'єктів.
38. Вибори: поняття, принципи
Вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вибори - демократичний спосіб формування органів державної влади і наділення повноваженнями посадової особи через волевиявлення громадян.
Шляхом виборів формуються парламенти, уряди, судові органи, призначають голів держав, представницькі органи ОМС.
Розрізняють вибори - президентські, парламенські, муніципальні.
Основні принципи виборів: вибори є вільними на основі загального, рівного, прямого і таємного голосування.
Вибори є чергові, позачергові, повторні, додаткові.
Принципи:
1. Обов'язковість виборів означає, що вибори є єдино легітимним способом формування державної влади.
2. Періодичність виборів, дозволяє гарантувати змінність виборних осіб за підсумками голосування.
3. Загальність виборчого права. Цей принцип означає, що всі громадяни, які досягли віку соціально-політичної дієздатності, незалежно від їхньої статі, раси, національності, соціального становища, релігійних і політичних переконань, мають право вибирати (активне виборче право) і бути обраними (пасивне виборче право) в органи влади.
4. Альтернативність вибору передбачає наявність двох і більше претендентів на владу і змагальність між ними.
5. Рівні права кандидатів дозволяють реалізувати пасивне виборче право громадянина. Всі кандидати повинні мати однакову можливість для висування, агітації, доступу до засобів масової інформації. 6.
7. Вільне волевиявлення виборців і гарантії таємниці голосування. Таємниця голосування необхідна для того, щоб уникнути можливого переслідування виборців збоку державних органів і громадських об'єднань за політичними мотивами.
8. Прозорість виборів дозволяє забезпечити відкритий характер виборів і довір'я до них. Даний принцип реалізується в наданні громадськості права спостерігати за виборчим процесом через інститут спостерігачів (в тому числі міжнародних) та ЗМІ, а також права знати, від кого і звідки кандидати і партії отримують гроші та скільки їх витрачають на виборчу кампанію.
