19. Учительно -Ораторська проза 16-17 ст. Кирило Транквіліон-Ставровецький

Ораторська, або учительна, література включала в себе проповіді (які ще називалися словами, казаннями, повчаннями) і послання. Проповіді призначалися для проголошення їх широкому колу людей, послання ж були зверненнями до однієї конкретної людини чи певної групи людей і призначалися для читання.

Відомий письменник і діяч братського руху на Львівщині Кирило (Транквіліон) Ставровецький в одній з проповідей, що входила до складу учительного Євангелія, укладеного й виданого ним 1619 р., писав про те, що деякі заможні люди могли б частину своїх багатств пустити на будівництво шкіл, друкарень і взагалі на розвиток наук, проте не роблять цього. В іншому місці він ганьбить тих земляків, які соромляться свого українського походження.

Збірка «Перло Многоцінноє» складається з великої передмови до читача та 21 вірші, що є, власне, моралізаторськими роздумами і повчаннями про Богородицю і Христа, святих і т.д. Збірка призначалася і як посібник для учителів та учнів шкіл, а також проповідників.

Здебільшого вірші К.ТР.Ст мають духовний моралізаторсько-дидактичний характер.

Метафізична поезія 16-18 ст

Метафізична (філософсько-релігійна) поезія – це поезія, що черпала зміст, поетичні мотиви з церковного богослужіння, апокрифічних легенд, житій святих, проповідей. Популярними були гімними і псалми на честь Трійці, Ісуса Христа, Богородиці, апостолів, святих. Жанрові різновиди: вінці (цикли молитовних епіграм), ліричні медитації молитовного, покаяльного, напучувального змісту, роздуми на релігійно-філософські теми.

Збірка «Перло Многоцінноє» складається з великої передмови до читача та 21 вірші, що є, власне, моралізаторськими роздумами і повчаннями про Богородицю і Христа, святих і т.д. Збірка призначалася і як посібник для учителів та учнів шкіл, а також проповідників.

Здебільшого вірші К.ТР.Ст мають духовний моралізаторсько-дидактичний характер, вони своїм складом і тематикою наближаються до традиційних нерівноскладових духовних псалмів чи інших церковних пісень.

25. Братський рух в Україні.

На 16-17 століття припадає найбільша активність братств – громадських об’єднань, які утворювалися при православних церквах. Найбільше братств було утворено в період після Берестейської церковної унії. До братського руху належав Кирило Транквіліон-Ставровецький.

Багатомовність давньої укр. Літератури

У Середньовіччі мова авторів – старослов’янська і давньоруська. Також варто згадати, що в епоху Ренесансу роль літературної мови виконувала латина. У цей період література творилась також укр книжною мовою, рос, білорус, польською та ін. Спільність літературної мови, тобто латини породила багатоконтекстуальність, що означало приналежність одного й того ж автора до різних літератур.

30. Бароко: епоха, напрям, стиль.

Епоха бароко в українській літературі охоплює період з 17 по 18 століття.

Художня система бароко надзвичайно складна, уній наявна і мінливість, і поліфонічність.

Література бароко характеризується

*суперечливим поєднанням релігійних і світських мотивів, образів,

*тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму і емблематичності,

*прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.

Поняття бароко протягом довгого часу не вживалося по відношенню до української літератури. Його запропонував Дмитро Чижевський і обґрунтував доцільність вживання бароко як назви епохи в українській культурі.

Українське бароко успадкувало багато рис попередніх епох. Зокрема, від Середньовіччя воно перейняло:

- ускладненість готики

- теоцентризм

- релігійне забарвлення к-ри

- посилення ролі церкви й держави.

Від Ренесансу:

-відродження античної культури

- синтез античності та християнства

- розуміння природи як шляху до пізнання Бога

- культ сильної особистості: сильна і непересічна покликана служити Богу і державі.

Л-ра епохи бароко звертається не лише до прекрасного, а й до потворного; характерними є натуралістичні образи, сатира, гумор, використання живої народної мови.

Ще одна важлива риса – секуляризація, або посилення в л-рі світського начала.

Формується і продовжує свій розвиток система жанрів:

- поезія- героїчна, метафізична, бурлескна, любовна, зорова

- драматургія – драма і інтермедія.

- проза – історична, художня, паломницька, житійна, ораторсько-проповідницька.