58.Сучасна мережа економічних районів України та її складові.

Економі́чний райо́н — територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:

• спеціалізація як основна народногосподарська функція

• Комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району

• керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.

Економічне районування України на державній організаційній основі розпочалося з 1921 р.Перша спроба виділення економічних районів на Україні була невдалою. За проектом Держплану її територія була поділена на два великих райони: Південний гірничопромисловий і Південно-Західний — в основному с/г-ий.  В 90-х роках вченими України запропоновано кілька варіантів удосконалення мережі економічних районів. Однак їх основним недоліком було недостатнє наукове обґрунтування та непрактичність.  1998 р. було внесено проект«Про концепцію державної РЕП», в якому пропонується мережа економічних районівУкраїни: Донецький (Донецька, Луганська обл); Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська); Східний (Полтавська, Сумська, Харківська); Центральний (Київська, Черкаська, м.Київ);? Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська); Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька); Причорноморський (АРК, Микол., Одеська, Херсонська області, м. Севастополь);? Карпатський (Закарпатська, Львівська, Ів-Фр, Чернівецька). 

59.Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.

Чо́рна металургі́я —галузь, що охопл видобуток, збагачення й агломерування залізних, марганцевимх і хромітових руд, вир-во чавуну, сталі й прокату тощо.

Сучасний стан. В сх Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. В результаті інтенсифікації металургійного процесу широкого розвитку набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. Незважаючи на кризовий стан, металургія України є основним постачальником валютних надходжень у державу.

Проблеми і перспективи. Необхідність технологічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі і прокату. Регіональні особливості. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Не всі заводи мають ці 3 цикли. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: історичними; економічними, екологічними На розміщення металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і районів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази. Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. Найбільші металург комбінати: "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь".