56.Сутність, значення і структура торговельного комплексу. Основні функції торгівлі.

Торговельний комплекс- сукупн екон зв’язку між вир-вом і споживанням, окремими галузями, підп.р-вами, р-нами, регіонами та країнами світу, що базуються на закономірностях, принципах і реаліз. торгівлі.

Торгівля - процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів. Буває внутр. і зовн.

Зовнішня торгівля — продаж-купівля товарів і послуг шляхом перетину держ корд країни. Внутрішня торгівля —продаж товарів і послуг у межах держ кордонів. Внутрішня торгівля включає оптову торгівлю та роздрібну торгівлю і торговельно-виробничу дія-сть.

Ф-ції торгівлі: економічні, соціальні, науково-техн та естетичні.

Значення торгівлі: 1.забезпечує безперервність обігу виробленої продукції та її відтворення на розширеній основі.

2.сприяє стабільності грошового обігу.

3.бере активну участь у формуванні місцевих бюджетів і дотриманні конкуренції виробників через вибір постачальників продукції на конкретні споживчі ринки.

4.формування витрат в-ва і формування роздрібних цін.

Фу-ції торгівлі:

-економічна,соціальна,науково-технічна і естетична

Під поняттям “функція” слід розуміти коло питань, які відносять до господарської діяльності, що вирішуються тільки цією галуззю народного господарства. Торгівля виконує наступні функції:1) доведення товарів до споживачів;2) продовження процесу виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування);3) зміна форм вартості з товарної на грошову;4) надання торгових послуг населенню в процесі реалізації товарів.

57.Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики

ДРП – політика, що вкл. комплекс заходів, спрямив на забезп стратег цілісності держави як єдиного політ., соц.-ек. та правового простору, а також її децентралізацію упр з метою вирів. умов розвитку регіонів. РЕП хар-ться певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона ґрунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що і дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток. Кабінет Міністрів України розробив і вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про концепцію державної регіональної політики», згідно з якою ця політика являє собою систему заходів організаційного, правового та економічного характеру, що здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей.  Головне їх спрямування — це забезпечення раціонального використання природних ресурсів регіонів, нормалізація життєдіяльності населення, досягнення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної структури економіки. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку її головною метою є збільшення національного багатства країни на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природно-ресурсного і науково-технічного потенціалу, раціоналізації систем розселення та досягнення внутрірегіональної збалансованості.

Ця мета може бути значно деталізована стосовно конкретних сфер суспільного розвитку. В умовах виходу країни з гострої ек кризи важливе значення має науково обґрунтована концепція рег р-ку країни. Її основні напрямки: Активізація д-го сприяння демократичному самоврядуванню й управлінню кожним регіоном; Поглиблення терит поділу праці; Здійсненн регіональної науково-техн політики ек і рац використання місцевих ресурсів.