52.Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.

Рекреаційні ресурси- об’єкти та явища природного та антропогенного походження, які використовуються для туризму, лікування, відпочинку. Вони забезпечують відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі труд. діяль-ті, тобто слугують для регенерації здоров’я і підтримки працездатності населення. У структурі

Структура. Природно-ресурсна база (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафні, джер. мін.води., лікувальні грязі, пляжі тощо).

Соціально-економічна база (культурні об’єкти, пам’ятки історії, архіт-ри, архео-ії).

Розміщення. Найвища концентрація рекреаційних ресурсів склалася в південних обл. Укр. (Одеськаї, Микол-ка, Херсон-ка, Запор-ка та Донець. Обл., АР Крим.

Унікаль. рекр-ні рес. - в Карпатах. Запаси мін.вод - у Льв-ій (Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любень, Немирів), Полтав-ій (Миргород), Вінн-ій (Хмельник) обл-х.

Запаси лікувальних грязей - в Ів.-Фр-ій, Од-ій обл-х, в АР Крим.

Завдяки поєднанню певних природних факторів та ресурсів формуються потужні рекреаційні комплекси. Терит-на структура рек-ого ком-су представлена рекреа-ми пунктами (окремо розміщені санаторії, пансіонати тощо), рек-ми рай-ми (рекреаційні пункти і курорти з відповідною інфраструктурою), рек-ми регіонами (група рек-них рай-ів) та рек-ми зонами (сукупність взаємопов’язаних регіонів).

Використання. Цілісна сис-ма відносин «людина (сусп-во) – довкілля (природа)», які складаються на певному етапі сусп.-го роз-ку в процесі вивчення, освоення, використання, перетворення, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу території (акваторії, аероторії) для задоволення індивід-них і суспіль-х рекреацій-них потреб.

Перспективи розвитку рекреаційного комп-су Укр. полягають у залученні додаткових інвестицій в оновлення інфраст-ри, збільшенні питомої ваги рекреаційної сфери у зростанні нац-ного доходу країни.

53.Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.

Експ. пот-л – це певний обсяг тов. та послуг, які націон-а екон-ка спроможна виробити, залучаючи власні та імпортовані фактори виробництва, і реал-ти їх на зовн-іх ринках з макс-ю ефект-ю. Сучасні можливості експортного потенціалу Укр певною мірою залежать від рівня розвитку окремих ек районів і областей.

На частку таких областей, як Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Харківська та м. Києва припадає більше половини укр експорту. Основа експорту — чорні метали, металопродукція, машини та обладнання. В останні роки внаслідок високої собівартості видобування значно скоротився експорт вугілля.

Західні області України характеризуються значною кількістю учасників зовнішньоекономічної діяльності і спільних підприємств. Серед південних областей України за обсягами експорту товарів виділяються Микол. і Одеська обл. за рахунок, відповідно, поставок суден і хімічної продукції.

У Причорномор'ї стратегічним завданням є встановлення преференційного режиму вільної торгівлі і спільного підприємництва на перетині основних комунікаційних напрямів Пн—Пд і Захід—Схід.

Аутсайдерами у зовн. торгівлі: Волинська, Закарпатська і Чернівецька, Рівненська, Тернопільська і Кіровоградська. Втрачає позиції у зовнішньоекономічній сфері АР Крим. Значну активність у зовнішньоекономічній діяльності виявляють великі міста — Київ і головний порт країни — Одеса.

↑ зовнторгов. обороту сприятиме спів роб Укр з іншими державами, передусім – з сусідніми. Спеціалізація районів У:

Придніпорв’я – металург, м.б

Сх район – приладбуд, енергетичнебуд, ел-техн обл, двигуни, кабельні проводи

Південний – зерно і вироби з нього, соняшник і олія, виноград, вино, коньячні вироби, фрукти, статкування для легкої пром, морепродукти.

Центральний – науковотехнічна продкукція, оптичні прилади, радіовимірні прилади, літаки, хім обладн, гумотехнічні вироби, фармацевтика

Донецький р-он – важке машбудівна, гірничо добувне обладнання, продукція хім галузей, метали, труби, пластмаси, смоли, 

Поліський, Карпатський, Подтільський – про-дукція лісової пром, АПК і обладнання для АПК.