1.Агропромисловий комплекс Поліського ер, його галузева структура та проблеми розвитку.

АПК—сукупність ланок госп-ва (галузей, підгалузей), дія-сть яких тісно пов’язана з вир-вом, зберіганням, транспортув., переробкою та сбутом с\г прод-ції.

Склад ЕР: Волинська, Рівнен., Житом., Черніг. обл.  Галузі АПК переважно визначають спеціалізацію ПодЕР. АПК р-ну включає до свого складу галузі с/г і харчову промисловість. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє с/г, харчова та легка промисловість, виробництво засобів виробництва для комплексу. Враховуючи специфіку прир-клім. умов, с\г Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м’ясного напряму, свинарстві, вирощуванні картоплі, льону, зерна, цукрових буряків, овочів, ягід, плодів, культурних грибів та консервів з них, розвинуте птахівництво. Навколо промислових центрів району с/г розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ с/г культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові культури. Тут виробляється 9,1% від загальноукраїнського виробництва зерна, 13,1% цукрових буряків, 24,1% картоплі, 10,1% овочів, 13,3% м’яса, 16,5% молока, 11,1% яєць. У Поліссі профілюючими галузями АПК є м'ясо-молочна, маслосироробна, консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова. Помітне, в тому числі, експортне значення мають крохмальна, комбікормова, плодоовочева галузі, вир-во горілчаних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Економічна криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на ЧАЕС, призвела до значного зниження як розмірів с/г вир-ва, так і обсягів вироблення продукції харчової промисловості. За роки державності темпи зміни обсягів виробництва в економічному районі і в країні демонстрували схожі тенденції, однак треба мати на увазі, що зменшення обсягів товарної продукції АПК болючіше вдарило по економіці району, аніж по країні в цілому, враховуючи саме аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.

2.Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.

(АПК) – сукупність ланок госп-ва (галузей, підгалузей, підприємств), дія-сть яких тісно пов’язана з вир-вом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та сбутом с\г прод-ції.

Саме АПК виконує важливу суспільну функцію – забезпечує насел. продуктами харчув. Більшість з них відносяться до товарів широкого споживання, від забезпечення якими та якості яких залежать фізичне здоров’я населення, що дуже важливо для збереження і покращання його генофонду, що актуально для України. У той же час, Україна здавна є землеробською країною, характеризується надзвичайно сприятливими економічними та природними умовами для розвитку с\г і має великий споживчий ринок продуктів харчування. АПК, поряд з промисловістю, відіграє провідну роль у господарстві, на його частку припадає майже 30% національного доходу України, зайнято близько 25% працюючих. Майже в третині областей України АПК займає чільне місце у госп-ві згідно з часткою у ВВП. На розвиток АПК і ступінь його ефективності в Україні впливають численні фактори. Серед них пріоритетними є: система господарювання, характер виробничих відносин, рівень соціально-економічного розвитку країни, природні ресурси та структура земельного фонду, технічний рівень і стан основних фондів підприємств АПК, забезпеченість трудовими ресурсами, транспортно-географічні умови. Вирішальне значення мають економічні фактори, від яких залежить раціональне використання природних ресурсів, задоволення споживчого попиту населення, участь у міжнародному поділі праці, збереження навколишнього середовища. Велику роль відіграє природний фактор. Вплив природних умов проявляється зонально та опосередковується рівнем розвитку продуктив-них сил та науково-техн. прогресом. В Україні інтенсивність розвитку АПК та розгалуженість структури с\г обумовлена, по-перше, різноманітністю природних умов у зв’язку з наявністю тут трьох природних зон: Полісся, Лісостепу, Степу та гірських масивів Карпат і Криму. Саме агрокліматичні, грунтові та водні ресурси є провідними факторами розміщення і спеціалізації с\г. Рівень розвитку АПК країни чи регіону визначається на основі аналізу рівня розселення та ефективності розвитку його виробництв. Ознакою ефективності і високого рівня розвитку АПК є забезпечення споживчого попиту населення країни в продуктах харчування відповідно до фізіологічних норм, формування експортного потенціалу цих товарів при раціональному використанні природних ресурсів і збережен-ні природи. Основними ланками АПК є: 1) с/г, включаючи “насінницькі” станції; 2) переробна промисловість. До складу допоміжних ланок входять: 1) промисловість з вир-ва засобів вир-ва (машинобудівельна), вир-ва хімічних добрив, комбікормів; 2) виробнича інфр-ра із забезпечення основних підприємств паливом, енергією, теплом, транспортними засобами; 3) навчально-наукова та управлінська ланка, яка об’єднує управління, спеціалізовані науково-дослідні інститути та навчальні заклади. Галузева структура АПК характеризується великими диспропорціями. Особливо вони помітні у співвідношенні с\г-кої і промислово-переробної ланки, що безпосередньо відбивається на незабезпеченні ринку продуктів харчування вітчизняною продукцією. Негативно позначається на ефективності функціонування АПК і відставання виробництва сільськогосподарського машинобудування, добрив, гербіцидів, комбікормів тощо.