96. Нормативно-правові основи психологічного консультування

Нормативно-правовое обеспечение психологической службы – одно из важных условий ее функционирования.

В нормативно-правовой регламентации нуждаются такие вопросы, как квалификационные требования к психологу, должностной статус (функциональные обязанности, права, ответственность), нормативы нагрузки (среднее время, которое отводится на психологическое обследование,на консультирование), профессионально-этические нормы, критерии оценки,система отчетности, порядок взаимодействия с другими службами.

• В Україні такою базою є ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА: являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Етичний кодекс сприяє більш успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності. Заснована Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів сприйняття цього Кодексу як зобов'язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного законодавства. В ньому йдеться про:ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА, КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ,ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ, ПРОФЕСІЙНА КООПЕРАЦІЯ. Стаття Тихонрук (друкувала з конспекту).-Якщо клієнт вважає, що його права були порушені, то для психотерапевтичної практики це означає, що він зобов’язаний довести: наявність завданої шкоди, наявність дефекту в послузі, наявність причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та дефектом.

97. Зміст та методики психологічного консультування в організаціях і закладах світи, охорони здоров’я та воєнно-правових органах

Проводя консультацию в детских учреждениях, консультанты стремят¬ся найти такие стратегии решения проблемы, которые бы подразумева¬ли участие преподавателей и других сотрудников, кто по долгу службы имеет отношение к детям и их семьям. Несмотря на то что диапазон практических методик и интервенций широко варьируется, формат консультационной работы с персоналом чаще всего имеет три общие модальности: консультация, ориентированная на конкретный случай, группы «консультант— персонал» психологическое обучение.

1 . Консультация, ориентированная на конкретный случай. Это под¬ход, при котором диалог консультанта и консультируемых, нацеленный на поиск решения, и все осуществляемые действия выстраиваются с учетом запросов и специфики конкретного ребенка или случая. сфокусированном на конкретном случае, постепенно вырисовывается подробный план, определяющий способы устранения поведенческих или эмоциональных проблем ребенка. Хотя необходимые интервенции, направленные на удовлетворение запросов ребенка в рамках школы и учреждений детского развития, предлагаются различными моделями консультации, особенно удачной и плане применения методов, относящихся к поведению, является кон-сультация, ориентированная на конкретный случай (Reynolds, Gut kin, Elliott, & Whitt, 1984). Такие вмешательства обусловлены представлениями о поведении ребенка, сгладывающимися в результате сбора объективных данных и уточнения научных принципов (см. главу 3). 2. 2.Группы «консультант - персонал». Групповой подход к решению проблемы — это организованный метод совместной работы персонала детского учреждения и консультант: их сотрудничество, совместный поиск оптимального решения проблемы и планирование. Рамки группы предоставляют благоприятные условия, когда сотрудники сообща идентифицируют свои проблемы и планируют интервенции. 3. Психологическое обучение. Осуществляемые л обычных учреждени¬ях образования, развивающие и образовательные программы за редким исключением имеют отношение к когнитивным процессам и успеху в учении.

1. Развитие самосознания. Занятия и упражнения, актуализирующее самосознание, предназначены для того, чтобы помочь детям узнать, кто они есть, и развить ощущение «бытия» (р. 17).

2. Изучение собственные эмоций. Работники детского учреждения дол¬жны разрабатывать и включать в свои учебные планы такие виды деятельности, которые помигают детям научиться распознавать своп эмоции.

3. Развитие коммуникативных навыков. В учебные планы следует включать различные игры и виды деятельности, способствующие формированию навыков общения и умения поддерживать полноцен¬ные отношения с другими людьми.

4. Развитие мышления. Это цели, направленные на развитие когнитив¬ных умений, воображения или креативности, речевой выразитель-ности.

5. Умение пользоваться литературой. Учебные программы должны придавать особое значение формированию у детей навыков позна¬ния, воображения, речи использования литературы.

98. Тілесність як індикатор психологічних проблем (см 59):

Хвороби, як свідчать дослідження в галузі психосоматики, є стратегічною відповіддю організму на потребу суб'єкта. Це своєрідне продовження комунікації між людиною і світом, до якого вона намагається пристосуватися. Ставши прерогативою несвідомої психіки, приховані інтенції виражаються в символічній мові хворобливого симптому. Симптоматика може мати непостійний або хронічний характер. Коли симптоми зливаються в патологічні синдроми, людина хворіє, і її хвороби символічно повідомляють" про те, чого не змогло донести світу її словесно-логічне "Я". Крім тілесних і хворобливих симптомів, психолог може брати на замітку фактор дистонічного стану суб'єкта - нервозність, підвищену чутливість до того, що пов'язано з його особою, постійну турботу і тривогу стосовно своїх симптомів, а також гаряче бажання втягнути у свої проблеми інших людей. Розвиток психосоматичних розладів людини може бути спровокований:1)переживанням певних психологічних станів, які раптово сильно або хронічно захоплюють особистість; 2)психологічною некомпетентністю особистості, що полягає у невмінні усвідомити, висловити та переробити ці патогенні почуття; 3)наявністю в особистісному профілі певних характеріологічних рис та якостей, що створюють основу патогенних кіл мислення; 4)неконструктивним психологічним захистом, який на сучасному етапі призводить до негнучких психологічних обмежень та загострення внутрішніх особистісних конфліктів; 5)наявн. "вторинної вигоди", яку несе хвороба. Кл. потрібно допомогти зрозуміти мову власного тіла та спільно рощробити стратегію подолання симптомів.