91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування

На даному етапі П-К вислуховує|вислухує| сповідь людини і на основі її аналізу прояснює|проясняє|, уточнює проблему людини. Осн. зміст|вміст| даного етапу: розповідь|оповідання| людини про себе і про свою проблему (сповідь). Включає первинну діагностику, вислуховування сповіді (за Мейем) і дослідження проблем, аналіз гіпотез (нетестова діагностика) а також психодіагностика людини. Найдовша частина консультації (20-30 хв. на збір первинної інформації, вислуховуванні сповіді, 20-30 хв. на ідентифікацію психологічних проблем). Узагальнення збору інформації дозволяє консультанту відповісти. на питання, що клієнт думає, що він почуває, що він хоче, що він може і хто він є - концепція „Я". Первинна діагностика проблеми: є звертання уваги на психологічні ключі-це інформація, яка має психологічну значущість: 1.Невербальна поведінка клієнта (поза,міміка, жести, емоційні прояви, мовна експресія, темп мовлення). 2.Вербальна поведінка клієнта - мовні стереотипи, характерні слова та вирази, основні теми та типові емоційні реакції, що проявляються в мовленні. Симптоми: 1) психологічні симптоми, які й привели клієнта на консультацію до психолога -невдоволення собою, оточуючими людьми, життям взагалі, відчуття самотності танепотрібності, знижений настрій, брак мотивації, нездатність приймати рішення та слабкість волі, специфічну_сенситивну чутливість , а також усі емоції патогенного кола(гнівливість, дратівливість, образа, заздрощі, ревнощі, вина, розгубленість, депресія, апатія ).

2) соціальні симптоми, тобто прояви дисфункцій і дезадаптації в соціумі:безробіття, часта зміна роботи, або шлюбного партнера, невиконання батьківських тасинівських (дочірніх)обов"язків, втечі, бродяжництво, брехня, крадіжки, нещасні випадки, кримінальні вчинки. проституція, наркотики, алкоголізм та ін. 3)фізичні симптоми, до яких можна віднести характерні особливості тілесної маски, експресії, міміки, фізичні вади, різні хворобливі стани та нездужання (втома, погане

самопочуття, головний біль тощо), психосоматичні хвороби та інші захворювання. Синдроми:Різноманітна симптоматика, зауважена в процесі роботи, потребує відповідного узагальнення, яке для більшої зручності можна проводити шляхом визначення певних психологічних синдромів, що включають специфічні характеристики сюжету, локусу, самодіагнозу, проблеми, запиту, особливостей підтексту, а також додаткових неспецифічних поведінкових проявів. Консультативна гіпотеза - це припущення консультанта щодо зв’язку між переживаннями, поведінкою клієнта та його проблемною ситуацією. Постановка психологічного діагнозу: формулювання висновків про індивідуальні

особливості особистості клієнта та характерні ознаки ситуації.

Принципи і правила ею не написаны, так что формулируем сами.Правила:

1. Перебування в рапорті, щоб уважно спостерігати;

2. Забезпечувати підтримку і прийняття під час сповіді (засоби активного слухання)

3. Не будувати ілюзорних моделей, заснованих на власних уявленнях

4. Не привносити в досвід іншої людини чужих установок , переживаннях

5. Ретельно працювати з мовою, уточнювати зміст і смисл слів, спостерігати за невербальними проявами

6. Не спішити вішати зручний ярлик діагнозу і водночас спиратися на можливості розроблених схем діагностування за симптомами і синдромами

7. Не виходити за межі своєї компетенції у визначенні діагнозу

8. Приймати до уваги свої власні почуття, переживання, що виникають під час діагностування.

9. Висувати гіпотези по ходу бесіди, постійно працювати з ними, диференціювати, спростовувати чи підтверджувати , враховуючи всі можливі аспекти аргументації, психологічні ключі, потреби клієнта і завдання, які клієнт перед собою ставить, рівень глибини проробки проблемної ситуації.

10. Інтерпретування гіпотез в рамках того чи іншого концептуального психологічного підходу

Принципи:

1. Індивідуального підходу

2. Системності

3. Компетентності

4. Технічності психологічної допомоги

5. Глибинного осягнення і розуміння разом із клієнтом

6. принцип розгалуженого дерева: будь-який наступний діагностичний крок робиться після того, як отримано відповідний результат на попередньому етапі

7. структурності (для вибудов гіпотез, інтерпретацій в межах структур підходу)

94. Віково-псих. проблеми в практиці псих. консультування.(только про стариков пока) и 95.Проблеми консультування літніх та старих людей

В середине 1970-х годов Блейк обратил внимание Кнс на недостаток заинтересованности в консультировании пожилых людей, отмечая также недостаток статей по консультированию этой группы и дефицит программ подтотовки Кнс, предлагающих факультативный курс по этой теме. Многие просто не понимают возрастной специфики пожилых и по этой причине не работают с ними. В подобных ситуациях могут потребоваться комплексные (многоуровневые) услуги консультирования, например прямая программа помощи (прямое вмешательство), такая как программа обучения новым навыкам и копинг-стратегиям. Другая причина того, что пожилые люди не получают достаточного внимания от специалистов в области психического здоровья, – это «инвестиционный синдром», описанный Коланджело и Пулвино. Некоторые Кнс считают, что свое время и энергию лучше израсходовать на работу с более молодыми людьми, «которые могут в конечном счете принести пользу обществу». Третья причина – иррациональный страх старости и псих. дистанцирование от пожилых людей, вызванное этим страхом. Другая терапевтическая стратегия, применяемая в работе с пожилыми клиентами, заключается в том, чтобы изменить связанные с ними установки окружающих людей. Многие общественные установки отрицательно влияют на отношение пожилых людей к самим себе. Часто старики действуют как старики только потому, что окружающие поощряют и поддерживают такое поведение. Хансен и Пратер подчеркивают, что американское общество «приравнивает старение к устареванию и в соответствии с этим расставляет свои приоритеты».

Среди пожилых людей в возрасте 65 лет ц старше наиболее популярны следующие группы:

Группы, ориентированные на реальность, которые помогают запутавшимся людям ориентироваться в жизненной ситуации, принять ее, занять конструктивную позицию.

Группы ремотивационной терапии, помогающие пожилым клиентам стать более включенными в настоящее и будущее.

Группы воспоминаний, которые анализируют жизненные события, чтобы noмочь своим членам становиться более интегрированными как личность. .

Психотерапевтические группы, которые направлены на приспособление к специфическим проблемам старения, таким как потери близких людей.

Специфические тематические группы, которые концентрируются на конкретных областях, представляющих интерес для пожилых, например здоровье или искусство.

Группы, ориентированные нарешение проблем, предлагаемых клиентами; такие группы сосредоточиваются на конкретных переходных проблемах членов группы, таких как госпитализация или столкновение с родственниками со стороны жены или мужа.