Цивільне право

1. Предмет, метод та основні функції цивільного права

2. Поняття цивільного законодавства, дія у часі, в просторі та за колом осіб

3. Поняття, суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин

4. Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків

5. Поняття, види та умови цивільної відповідальності

6. Основні види та організаційно-правові форми юридичних осіб

7. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

8. Поняття, види особистих немайнових прав фізичної особи, їх характеристика

9. Поняття, види та форма правочинів

10. Поняття недійсності правочину, правові наслідки. Нікчемні правочини.

11. Представництво за довіреністю, види і форма довіреності

12. Підстави та порядок виникнення та припинення представництва за довіреністю.

13. Поняття та види строків позовної давності.

14. Перебіг строків позовної давності. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності

15. Поняття речових прав на чуже майно, основні види.

16. Способи забезпечення виконання зобов’язання.

17. Поняття та класифікація цивільно-правових договорів

18. Поняття, форма та зміст договору ренти та довічного утримання

19. Поняття та зміст договору лізингу

20. Договір будівельного підряду: поняття, сторони, зміст

21. Поняття та зміст договору перевезення

22. Поняття та предмет договору доручення.

23. Договір позики: поняття, предмет та зміст

24. Договір факторингу: поняття, сторони та форма

25. Загальні положення про недоговірні зобов’язання.

26. Загальні положення про зобов’язання із відшкодування шкоди.

27. Спадкування за заповітом, види заповітів

28. Виконання заповіту

29. Спадкування за законом

30. Оформлення права на спадщину

1. Предмет, метод та основні функції цивільного права

Цивільне право - одна з фундаментальних галузей правової системи України, це найбільше правове утворення держави, що являє собою систему правових норм, регулюючих майнові, немайнові пов'язані з майновими та окремі особисті немайнові відносини нерозривно пов'язані з особою.

Предметом цивільного права є:

1) майнові відносини, пов'язані з використанням товарно-грошової форми:

а) відносини власності, що закріплюють існуючий в суспільстві розподіл матеріальних цінностей (благ), вони виражають статику майнових відносин, ознакою яких є те, що власник як уповноважена особа має абсолютне право щодо володіння, користування і розпорядження належним йому майном;

б) відносини, що виникають під час здійснення товарообігу, тобто товарно-грошові, які виникають у сфері товарного виробництва і відображають рух товарів від виробника до споживача, при цьому перехід матеріальних благ від одних суб'єктів до інших здійснюється через опосередковану вартість.

Ознаками цих відносин є:

- майнова відокремленість учасників відносин;

- еквівалентний о платний характер відносин.

Норми цивільного права в окремих випадках регулюють відносини у галузі товарообігу і на безоплатній основі, що має місце при даруванні, благодійництві, меценатстві тощо.

Цивільне право регулює не всі майнові відносини. Так, відносини, що виникають:

- у зв'язку із платою податків - регулюються нормами податкового права, що є підгалуззю фінансового права;

- зі сплатою митних зборів - нормами митного права;

- зі сплатою адміністративних і кримінальних штрафів - нормами адміністративного і кримінального права;

- з конфіскацією майна - нормами кримінального права, тощо;

2) відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності, і які базуються на інституті авторського права чи права промислової власності. Ці відносини пов'язані зі створенням, використанням та охороною результатів інтелектуальної діяльності (творів науки, літератури, мистецтва, товарних зразків, фірмових найменувань, винаходів, тощо).

Результати творчої діяльності є товаром, що перебуває у цивільному обігу та створює власний ринок духовної і науково-технічної продукції.

3)особисті немайнові відносини, що пов'язані із:

а) захистом честі і гідності, ділової репутації фізичних і юридичних осіб;

б) охороною інтересів фізичної особи, зображеної в творах образотворчого мистецтва;

в) правом фізичної особи на життя, здоров'я, особисту свободу, на недоторканість житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на невтручання в особисте і сімейне життя, на свободу пересування, на свободу і вільне вираження своїх поглядів і переконань, свободу світогляду і віросповідання...

Метод цивільного права це певний прийом (спосіб) за допомогою якого цивільно-правова норма впливає на поведінку суб'єктів цивільно-правових відносин. Цивільно-правовий метод характеризується:

- юридичною рівністю сторін;

- вільним волевиявленням суб'єктів (автономією їх волі);

- майновою самостійністю сторін;

- диспозитивністю сторін, тобто їх правом самостійно визначати характер своїх відносин у межах чинного законодавства;

- особливим способом вирішення спорів між учасниками цивільних правовідносин (судовим);

- наявністю майнової відповідальності сторін. Цивільне право і цивільне законодавство базується на

засадах:

- неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

- неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України;

- свободи договору;

- свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

- судового захисту цивільного права та інтересу;

- справедливості, добросовісності та розумності (ст. З ЦКУ).