2. Коментоване читання першої дії твору.

Перед таким читанням даємо учням завдання — подумати і уявити, яким тоном говорить персонаж в тій чи іншій яві, яка улюблена тема розмов кожного з них, як проявляються у мові риси характеру, настрої людини. Наприклад, ось невідомий, що якось дізнався про потребу Калитки в грошах і хоче шахрайським способом нажитися, зайшов до хати Герасима, в якій нікого нема, і промовляє до себе (ява І). Ці слова треба читати тихо, пошепки, ледве чутно, а речення «Так я сібє видумал новую комерцію: хорошій будєт гендель, єжелі удастся ...» — з ледь стримуваною радістю, майже захоплено.

У епізоді, коли Савка прийшов до кума позичити гроші, а Герасиму не хочеться позичати, репліки Савки треба читати улесливо, запобігливо, з відтінком удаваної бравості і веселого сміху («То вже лупіть краще ви, куме, та дайте»), тоді як слова Калитки — тоном, в якому чується і досада, і ледь стримуване роздратування разом з обуренням («Виходить: недовго думавши — давай! Хіба у мене банк, чи що?»).

Коментар включає і словникову роботу:

фактор (від лат. facto — роблю) — тут: посередник;

гендель — торгівля;

пров'янт (провіант) — продукти харчування;

фураж — корм для худоби й птиці;

шпанка — порода овець;

вексель (від нім. wechsel — обмін) — борговий документ, письмове зобов'язання сплатити позичені гроші або речі в зазначений термін;

агент (від лат. agentis — діючий) — довірена особа якоїсь організації, що виконує певні доручення.

3. Бесіда за питаннями.

— Коли відбуваються події, відображені у творі «Сто тисяч»?

— Назвіть дійових осіб п'єси. Які з них, на вашу думку, є головними, а які — другорядними?

— Перечитайте в VI яві монолог Калитки. Якою є життєва мета Герасима? Що потрібно йому для досягнення цієї мети?

— Чому інший персонаж твору — Савка — ходив під Івана Купайла викликати духа Гната Безп'ятого? Прокоментуйте цей вчинок селянина.

— Як поставився Герасим до прохання кума Савки позичити грошей? Як це характеризує Калитку?

— Хто такий Невідомий? Розкажіть, як він увійшов у довіру до Герасима.

— Чи помітили ви деталі, які дають можливість впізнати в Невідомому шахрая — пройдисвіта? Чому їх не помітив Калитка?

— Що підкреслив драматург у характері Герасима під час розмови з Копачем? (Ява IX). Зверніть увагу на мову Копача. Що за людина постає перед вами?

(Матеріал для вчителя. Син І. Карпенка-Карого згадував: «Природна спостережливість давала Івану Карповичу великий матеріал, який він, як добрий сівач, розкидав по всіх своїх творах. Візьмемо, наприклад, Копача з «Ста тисяч». Цей персонаж не вигаданий, а взятий з натури. Я ще був малим, коли Бонавентура, мандруючи по Херсонщині, натрапив якось на батьківський хутір. Ми, діти, довго розглядали щупа, який стояв якийсь час між кочергами. Пригадую, що «копач» зняв з себе якийсь підозрілого кольору балахон і поклав його в кухні ... Копач і зараз стоїть як живий перед моїми очима. Не знаю, чи занотував в той час Іван Карпович характерні риси Копача, після його візиту, чи, може, він їх як-художник добре запам'ятав. Дехто розказував, що Бонавентура (дійсне прізвище його, здається, було Балашов), дізнавшись про те, що його Іван Карпович вивів з комедії, сказав: «Іван Карпович сміється з мене! Нехай сміється. А от як я викопаю скарб та кину йому на сцену один червінець — другий, що він тоді заспіває!» Розказували, що й Панас Карпович Саксаганський перед тим, як фати роль Копача, вивчив цей тип, запросивши до себе в номер готелю Копача, при розмові з ним він так вдало копіював Бонавентуру, що останній не витримав довго і ображений вийшов від Саксаганського).

— Пригадайте, як називається твір, визначальною ознакою якого є те, що майже весь текст становить мова персонажів. Спробуйте визначити жанр твору «Сто тисяч».