1. Основні завдання і методологічні основи курсу

Завдання: сформувати у студентів знання про основні риси укр. ментальності крізь призму факторів ї формування, про особливості світосприйняття, світорозуміння представників укр..культури в різні історичні періоди; досягти усвідомлення зв’язку конкретного ментального типу із особливостями культурного розвитку в певну історичну епоху; ознайомити студенті з видатними пам’ятками вітчизняної культури;виховати повагу до культурних надбань України.

Методологічні основи: 1. Розгляд укр. Культури як цілісної системи, 2. Вивчення укр. культури як частини світової, тобто у загальносвітовому культурному контексті, 3. Врахування принципу історизму, 4. Урахування дискусійного характеру багатьох проблем, пов’язаних з українською культурою.

2. Сутність поняття культура. Культура і цивілізація.

Культура( лат.-обробка землі)-вперше поняття ввів Цицерон( 1ст. до н.е.)-«культура душі». Культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством, протягом усієї історії, а також сам процес творення і розподілу матеріальних і духовних цінностей.

Культура відображає історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людей, виражених у формах організації життєдіяльності людей . Культура впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - труд, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості.

Основними формами існування культури є: 1. Матеріально-предметна, 2. Духовна(особистісна).

Культура виявляється у наступних формах: мистецтво, освіта, наука, релігія, мораль, етикет, традиції, побут

Поняття “культура” і “цивілізація” мають органічний зв’язок. Але переважна більшість соціальних філософів вважає, що культуру і цивілізацією необхідно розрізняти. У свій час це підкреслював ще видатний німецький філософ І. Кант. Він поставив питання: що таке людська цивілізація й чи може людина відмовитись від неї? З його точки зору, цивілізація починається зі встановленням людиною правил людського життя й людської поведінки. Цивілізована людина – ще людина, яка не зробить неприємного іншій людині, вона ввічлива, тактовна, люб’язна, привітна, поважає людину в іншій людині. Культуру ж Кант пов’язував з моральним категоричним імперативом, який мав практичну силу і був зорієнтованим головним чином на розум самої людини, її совість. Виходячи з сучасних розумінь, доцільно підтримати одну з поширених точок зору на співвідношення культури і цивілізації, не розглядаючи детально саме поняття цивілізації, оскільки про нього йшла мова раніше, при розгляді цивілізаційного і формаційного підходів до історії. Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку.

3.Мистецтво як центральний елемент художньої культури. Функції мистецтва.

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображае дійсність у чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. Мистецтво як центральний елемент художньої культури. Будь-який художній твір цілісно усвідомлюетьсяу контексті всієї культури. Тому важливим є факт його втілення в систему культурного функціонування. З цим процесом пов’язано поняття «художня культура» - це складне, багатошарове утворення, яке об'єднує всі види мистецтва, сам процес художньої творчості, його результати і систему заходів по створенню, збереженню і розповсюдженню художніх цінностей, вихованню творчих кадрів і глядацької аудиторії.

Проблема функцій належить до фундаментальних теоретичних питань , їх основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв'язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини.

Питанням функцій мистецтва приділено значну увагу ще у теоретичних розробках Аристотеля, який виділяв наступні три функції — пізнавальну, виховну та емоційного впливу. Сучасна естетична наука виділяє значно більшу кількість функцій.

Функції мистецтва (складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв’язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини)-соціальна; пізнавальна; виховна; комунікативна; ідеологічна; прогнозтична; самовираження; футуристична та ін.