Основна частина

Перший розділ кваліфікаційної роботи – огляд літератури за темою дослідження.

Спочатку літературу читають швидко, "по діагоналі", щоб відкинути зайве, далі повільно – глибоко вивчають, роблять виписки. Краще записати більше, щоб не повертатися, зазначити питання, які розглядаються. Для кожного розділу роботи доцільно завести окрему папку. Потім систематизувати, вилучити зайве і повтори, скласти у логічній послідовності, з'ясувати перелік періодичних видань, довідників, потрібних для дослідження. Відразу слід робити повний бібліографічний опис видання. Огляд пишеться не за авторами, а за завданнями дослідження.

Типовий план огляду літератури:

1. Загальна характеристика галузі дослідження, її значення у мистецтвознавстві, актуальність завдань, які стоять перед цією галуззю.

2. Класифікація основних напрямів дослідження у галузі

а) які вже розроблені;

б) які перебувають у стадії опрацювання;

в) не розроблені;

г) відображення різних точок зору на проблему.

3. Детальний виклад результатів досліджень за кожним розділом класифікації.

4. Формування основних напрямів дослідження, які обрав автор, їх актуальність і кінцева мета.

У наступних розділах основної частини розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються результати, викладаються результати власних досліджень з висвітленням того нового, що він вносить у розробку поставлених завдань. Зміст розділів повинен точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. У розділах треба стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал згідно з вимогами до наукових праць. Усі несуттєві для розв'язання наукових завдань матеріали виносяться у додатки. Кожен розділ повинен містити коротку суть на початку, обґрунтування його новизни і практичної цінності, закінчуватися має короткими висновками (щоб не перевантажувати загальні висновки зайвими подробицями). Кожен розділ починається з нової сторінки.

ВИСНОВКИ закінчення наукової роботи, зумовлене логікою проведеного дослідження, синтез наукової інформації основної частини. Виклад послідовний, логічно співвіднесений з метою і конкретними завданнями, поставленими у вступі. Саме висновки виносяться на обговорення під час захисту кваліфікаційної роботи. У висновках визначається наукова новизна, теоретична значущість, практична цінність і перспектива подальших досліджень. У висновках не допускаються цитування і посилання на джерела. Обсяг висновків для дипломного дослідження – 4-5 сторінок.

Список використаної літератури

Перелік видань подають в алфавітному порядку (спочатку кирилицею, потім – латинкою). Включаються не лише цитовані видання, але й усі використані. Слід посилатися на останні видання, не можна посилатися на енциклопедії та довідники (це можна робити лише у виключних випадках, обґрунтовуючи такі посилання – якщо, наприклад, про той чи інший об'єкт, явище чи особу іншої інформації немає, якщо цитована інформація є предметом критики автора), а також науково-популярні книги і газети (якщо ці газети не є об'єктом дослідження або єдиним бібліографічним джерелом). При оформленні списку використаних джерел слід дотримуватися певних правил бібліографічного опису видань – для оформлення монографій, навчальних посібників, статей з періодики, збірників наукових праць, енциклопедій та архівних матеріалів існують спеціальні форми бібліографічного опису (зразок бібліографічного опису використаних джерел подано у Додатку 4).

Кількість джерел у списку курсової роботи має становити близько 15-20 позицій; дипломної роботи – 35-45 позицій.

Додатки – окремий том або блок фотодокументів, додаткових ілюстрацій, архівних матеріалів, бібліографічний покажчик, термінологічний словник тощо. В основний обсяг роботи додатки не входять.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дисертації безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках дисертації, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.ж ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

Схема розширеного опису твору малярства:

Автор. Назва твору, дата створення (якщо відомо), матеріал (п., о. або папір, олів., чи ін.), розміри у см (40,5 х 25,5), інвентарний № або шифр (Ж-1543), місце зберігання (музей, галерея і т.д.).