15. Особливості позаурочної роботи.

1.Вона не обмежена жорсткими віковими рамками.в гурток можуть об’єднуватися учні 8-9 класу. 10-11 класів.2.Педагог має справу тільки із зацікавленими дітьми, тому він може не турбуватися стосовно мотивації. Одночасно слід враховувати. що мотиви можуть бути різні:•пряма профорієнтація (свого роду безкоштовно репетиторство); •хоче допомогти, хоче знайти; •просто більше немає гуртків;•примусили.3.Така робота мобільна й динамічна: не зв’язана лімітом часу, не зв’язана шкільним розкладом, влаштування класної кімнати, немає оцінок. У зв’язку з цим з’являється свобода для застосування рольових та ділових ігор, проектних технологій.4.Більше можливостей для ознайомлення із правоохоронними органами, спілкування. 5.Не обмежена вимогами програми.6.Складність у тому, що вимагає від вчителя глибшого знання матеріалу, більшої творчості, уміння вирішувати нестандартні ситуації, знаходити спільну мову з учнями, створити необхідну атмосферу.Види: Факультатив: щось середнє між уроком і позаурочною роботою.

16. Тзн на уроках правознавства

Є кілька класифікацій ТЗН.3 групи:1.фонограми (звукові) – запис на магнітній стрічці чи диску;2.відеограми – слайди, діафільми, неозвуч. кіно (візуальні) фільми; 3.аудіовізуальні (відеофонограми) – кінофільми озвучені, відеозаписи. Найпершим помічником 1-ї групи є магнітофон, музичний центр. Де є елемент запису засідання ВРУ, суду. У записі можуть бути навмисно допущені помилки. Учні мають їх знайти й прокоментувати. Можна записати основні поняття. Можна, посилаючись на знання учнів відшукати раніше допущені помилки. Це вчить концентрувати увагу і одночасно оволодівати знаннями. Уривки законодавства, які учні потім коментують або відповідають на запитання вчителя. Дуже ефективними є ТЗН 2-ї групи, оскільки доповнюють урок візуальним сприйняттям. Діапроектор, за допомогою якого можна показати будь-яку схему, таблицю, тести. Перевірка д/з за допомогою спроектованого зразка дозволяє залучити весь клас, розвиває навички самоконтролю, а вчитель може пройтись по класу, хто як виконує завдання. ТЗН цієї групи економлять час учителя: не треба перед уроком робити записи крейдою. 3-тя група – відеофонограми – найцікавіші. Запис де показують інавгурацію Президента. Це створює в класі атмосферу відповідальності, поваги до закону. Можна зняти на плівку роботу виборчої комісії, судове засідання.

17. Мотивація оволодіння правовими знаннями в навч.Процесі.

Оволодіння навч.матеріалом, розвиток і виховання особистості в процесі навчання відбувається лише за умови прояву її високої активності в навчально-пізнавальній діяльності. Організована діяльність, у якій людина бере участь без бажання, практично не розвиває її. вся багатогранність мотивів навч.д-сті учнів об'єднується у три взаємопов'язані групи.1.Безпосередньо-спонукальні мотиви, основані на емоційних проявах особистості, на позитивних чи негативних емоціях: яскравість, новизна, цікавість, зовнішньо привабливі атрибути; цікаве викладання, привабливість особистості вчителя; бажання отримати похвалу2.Перспективно-спонукальні мотиви - розуміння значущості знання взагалі; навч.предмета зокрема:зв'язок навч.предмета з майбутнім самостійним життям (вступ до інституту, вибір професії, створення сім'ї і под.); розвинуте почуття обов'язку, відповідальності.3. Інтелектуально-спонукальні мотиви базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань, допитливість, намагання розширити свій культурний рівень, оволодіти певними уміннями і навичками.Мотивація учіння -система стійких мотивів, що визначає конкретну активну навчально-пізнавальну діяльність учня. Мотив навчання – спрямованість учня у навч.д-сті.Групи мотивів:

Пізнав.: оволодіння новими знаннями, взагалі або з певного предмету;Соц.: розуміння соц.необхідності вчитися, підготовка до обраної професії.Види мотивів: позитивні, негативні, нейтральні.Причини низької мотивації:-Погане здоров’я;-Не враховано індивід. нервової системи учня (не встигає виконати завдання-Відсутність мотивації досягнення успіху (низька самооцінка);-Несформованість прийомів навчальної діяльності (не вміє працювати з підручником, контролювати роботу);-Недоліки пізнавальних процесів (погана пам’ять, не може зосередитися).

18. Хар-ка словесних методів навчання

До словесних методів:розповідь,бесіда,пояснення. Розроблені Вагіним.Підкреслює,що слов.методи виступають монологічно [розповідь(сюжетне оповідання про правові події,або процес їх розвитку про конкретні дії) ,пояснення (форма оволодіння теоретичним навчанням,теоретичними методами.Особливість – теоретичні докази,які включ.розкриттявнутр.звязків)]та діалогічно (бесіда – форма запитання-відповідь, головна вимога методу – чітка система продуманих запитань,вони повинні стимулювати д-сть учнів,включати питання про аналіз,порівняння,зіставлення, виявлення головного. Види бесід:вступна,аналітична і узагальнена і контрольна)

19. Х-ка комбінованого уроку.

К. у має дві або кілька приблизно однакових за своїм змістом і значенням дидактичних цілей. Напр: перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових; перевірка знань, навичок і умінь і застосування їх на практиці.При плануванні к.у необхідно чітко встановити, які типи уроків і їх структурні елементи комбінуються. При цьому одні з етапів можуть випадати із структури комбінованого уроку, інші – об`єднуватися. Напр, КУ, який ставить за мету перевірку раніше засвоєного матеріалу і засвоєння нових знань може мати таку структуру: 1)Перевірка викон.учнямидом.завдання практичного х-ру.2) Перевірка раніше засвоєних знань.3) Мотивація навчання школярів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового учб.матеріалу. 5) Осмислення, узагальнення і систематизація знань. 6) Підведення підсумків уроку і повідомлення дом.завдання.Важливу частину к. у. складає перевірка знань учнів. Вона може бути письмовою, усною.Перевірка знань включає в себе ряд вимог: - мотивація опитування; - включення всіх учнів в роботу; - врахування психологічних особливостей учнів, диференціація перевірки; - зв`язок змісту перевірки з новою темою; - мотивація оцінки знань.