13. Методика використання наочності.

Сприяє більш ефективному засвоєнню знань. Учитель має пам’ятати, що зорова пам’ять у багатьох учнів розвинена краще, ніж слухова. Потрібно, щоб зорова і слухова діяли в комплексі.Правилавикор. Н-сті:1.Викор. тільки ту, яка відповідає темі.2.Показувати тільки тоді, коли йде розповідь про неї. Важливим є ефект несподіванки, який спонукає до роботи. Якщо повісити на початку уроку, наочність буде відволікати. 3.Чіткість написів, контурів, належний розмір (щоб було видно на задніх партах). Якщо вона малих розмірів, то мусить бути на парті у кожного школяра. Бажано не передавати по партах, бо це відволікатиме. У крайньому разі пройтися показати.За змістом наочність є:-конкретна (чітко відображено діяльність) – фото, малюнок, картина. Відображають реальну дійсність. Сприяє формуванню в учнів чітких уявлень. (безпосередня – показ об’єкта: державні символи; опосередкована – модель, схема);-абстрактна (створена шляхом графічного моделювання реально існуючого об’єкта): схеми, діаграми, таблиці, плани, які базуються під час викладу матеріалу.

14 . Види і форми контролю навч.Досягненьучнів.

Кожна робота учнямає бути перевірена й оцінена.Ф-ціїконтролю:Контролююча;навч: перевіркасприяєглибокомузасвоєннюматеріалу, ученьвчиться критично аналізуватисвої і чужідії.Виховна:привчає додисципліни, відповідальності, виховуєсамооцінку.Розвиваюча: саміроблятьвисновки, вчатьсявідтворюватиінформацію, виділяти головне.Види контролю:1. Поточний;2.тематичний;3.Підсумковий (в кінці семестру чи року, залік, екзамен);4. Допоміжний «Що не ясно»;5.Діагностичний: для з’ясуваннятеоретичних і практичнихумінь на початку навчального року, півріччячи перед вивченнямрозділу.Форми контролю:1.Уснеопитування;2.Письмова робота;3. Комбінований: частинуучнівусно, а іншуписьмово;4.Машинний (комп’ютерний).12-бальна система, є в програмі.Рівні: початк,сер, достат, високий. Видами оцінювання навч.досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.Поточне оцінювання здійсн.у процесі поурочного вивчення теми. Його осн.завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними.Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль.Тематичному оцінюванню навч.досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки.Ефективною у старшій школі є рейтингова система оцінювання, Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності. форма оцінювання портфоліо.Осн.сутьпортфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)».У процесі навчання,вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивід. підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.