Хабарі та інші незаконні способи винагородження державних чиновників; 100. Популізм як політична технологія.

Категорія: Політологія (державний іспит)

Опубліковано: П'ятниця, 04 липня 2008, 00:00

Популізм – підвищена чуттєвість великих мас людей до простих пояснень складних проблем, до примітивних галасливих закликів; це демагогічні політичні дії політиків, які прагнуть використати цю чуттєвість (Д. Видрін).

Засади популізму:

1. “Підігравання” мінливим настроям та вимогам мас.

2. Використання емоційних станів мас людей (страх, ненависть, ворожість).

3. Загравання з масами.

4. Використання лексики натовпу.

5. Завищені обіцянки.

6. Апеляція до найменш-освіченої частини мас.

7. Створення ідеологічних кліше.

8. Презумпція малих але конкретних справ.

9. “Істинність простих рішень”.

• Необхідно враховувати той аспект, що в той чи іншій мірі популістом є кожен політичний діяч, що зумовлено ірраціональністю великих мас людей. JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 63

101. Політична кампанія та її планування й проведення.

Категорія: Політологія (державний іспит)

Опубліковано: П'ятниця, 04 липня 2008, 00:00

Політична кампанія – система дій, розрахованих на досягнення певної політичної мети.

Типи політичних кампаній ( згідно з метою їх проведення ):

1. Виборча кампанія;

2. Дискредитаційна кампанія;

3. Партійна кампанія;

4. Кампанія протесту (підтримки );

Фактори, врахування яких необхідне при проведенні політичної кампанії:

1) Економічна кон’юнктура;

2) Динаміка настроїв у ході кампанії;

3) Символічність кампанії;

4) Забезпечення підтримки з боку ЗМІ;

5) Планування:

· розробка плану проведення кампанії;

· створення організаційних структур;

· забезпечення ресурсів для проведення кампанії;

ЗМІ – установи, створені для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітної інформації будь-кому.

Характерні риси ЗМІ:

1. Публічність;

2. Використання спеціальної апаратури;

3. Відокремлення у просторі і часі комунікатора від споживача інформації;

4. Однонаправленість подачі інформації;

5. Випадковий та нестабільний характер аудиторії;

Риси ЗМІ дозволяють їх активно використовувати під час проведення політичних кампаній з метою завоювання підтримки громадськості.

Використання ЗМІ у політичних кампаніях:

І. Радіо:

· переваги ( максимальна оперативність, простота формування і розповсюдження інформаційних повідомлень );

· недоліки ( утруднення сприйняття інформації лише “на слух”, непостійна аудиторія радіослухачів );

· рекомендації ( постійне повторення у радіоповідомленні ключових моментів );

ІІ. Телебачення:

· переваги ( наявність рухомого відеоряду, емоційна сила, створення “ефекту присутності”);

· недоліки ( нижчий рівень оперативності, меньша доступність для поширення інформації )

ІІІ. Друковані ЗМІ:

· переваги ( аналітичність, стабільна аудиторія, можливість “зайвий раз перечитати повідомлення”;

· недоліки ( обмеженість аудиторії, низька емоційність );

Фактори успішності використання ЗМІ у політичній кампанії ( Г. Г. Почепцов ):

1. Вдала назва ( створення символічного боку кампанії );

2. Візуальний ряд;

3. Видовишність, короткість;

4. Слоган;

5. Відповідність форми інтересам виборців;

6. Простота;

7. Ідентифікація з цільовою аудиторією;

8. Ідентифікація з комунікативними форматами відкритості;

Засоби управління новинами ( Г. Г. Почепцов, на основі американського досвіду ):

1. Планувати наперед;

2. Знаходитись у наступі;

3. Контролювати потік інформації;

4. Обмежувати доступ журналістів;

5. Говорити про проблеми, про які Ви бажаєте говорити;

6. Говорити “ в один голос “;

7. Повторювати повідомлення багаторазово;

Необхідно приймати до уваги груповий характер обрання людьми тої чи іншої позиції ( в рамках сім’ї, колективу, церкви ) та наявність т. зв. “лідерів думок” – людей, котрі, одержуючи інформацію з різних джерел, доносять її до свого найближчого оточення. Ефективна політична кампанія через ЗМІ має завоювати підтримку насамперед цих верств.