24. Особливості розвитку політичної науки Заходу у XX ст.

Категорія: Політологія (державний іспит)

Опубліковано: Четвер, 03 липня 2008, 00:00

Етапи розвитку політичної науки:

1 період з кінця 19го до кінця 30х років 20. – процес становлення сучасної політ. науки. досліджуються проблеми влади та її соціальні основи. (теорія Д. Вебера, теорія еліти Моска та Паретто, теорія заінтересованих груп Бентлі, теорія олігархізації влади Міхельса, психологічна теорія влади Ласлоу)

2й період – кінець 30х – 2га пол. 70х – період активного розширення сфери політологічних досліджень.

- нова теорія демократії Йозефа Шумпеттер

-  плюралістична теорія демократії Р. Даль

-  Теорія партисимітарної демократії Кларк Макферсон, Джон Гольф.

3й період – від 70х до наших часів. – пошук нових парадигм дослідження. (промова Девіда Істона)

.            Парадигма – концептуальна схема дослідження

.  Футурологічна концепція єдиної світової держави (Д. Клар) – проблема подолання світової конфронтації.

.  Концепція постіндустріального суспільства. (Джон Гелбрайт, Арон, Бзежинський)

.  Концепція інформаційного суспільства Джон Нейсміт.

.  Концепція національного інтересу Г. Моргентау.

         Основні політологічні школи:

-  англо-американська - проблема політичної модернізації, політ. конфліктів, та проблеми зовн. політики. (Ліпсет, Райт, Хантінгтон, Мольгентау, Сарторі)

-  Французька школа – проблеми типології політичних режимів, легітимність, проблеми партійно-політичної інфраструктури (Дюварже, Бюрдо, Крозьє)

-  Німецька школа – порівняльний аналіз політичних систем, проблеми функціонування громад. суспільства і правової соціальної держави. (Дарендорф, Майєр)

парадигма – концептуальна схема дослідження:

.            Футурологічна концепція єдиної світової держави (Д. Клар) – проблема подолання світової конфронтації.

.  Концепція постіндустріального суспільства. (Джон Гелбрайт, Арон, Бзежинський)

.  Концепція інформаційного суспільства (Джон Нейсбіт, Тофлер)

.  Концепція національного інтересу Г. Моргентау.

у америк підручнику „Методи політологічного дослідження: основи та техніка” запропон періодизацію розвитку методології:

1. класичний період (античність – до 19 ст.), пов’яз з дедуктивними, логіко-філософ-ми та морально-аксіологічними підходами;

2. інституціональний п-д (сер. 19 ст. – п. 20 ст.) – історико-порів метод та нормативно-інституціональний;

3. Біхевіоралістський п-д (20-70-х рр 20 ст.) – хар-ся активним використ кількісн методів аналізу політ явищ

4. Постбіхевіоралістський п-д (остан чктверть 20 ст - ....) – поєдн старих (традиційних) та нових (кількісних) методів

Виникла потреба вивчення масових явищ. Поява політичних партій, активізація громадського життя. Велика депресія + „новий курс” Рузвельта у США були поштовхом для вчених-політологів.

       Поява ряду серйозних монографій, які підпадали під компетенцію політичної науки. Пітер Одегард (1928р., „Про американську антисалунну лігу”)

П.Херрінг (1929 р. „Групи тиску в конгресі”)

Е. Шатшнайдер („Про політику і тарифи”)

О.Гарсон („Про американську медичну асоціацію”).

      З кінця 19 ст. американська політична наука зробила значний ривок і набула професійного хар-ру.

   Алмонд („Політ н-ка: історія дисципліни”) виокремив 3 етапи:

-  1920 – 1940 – період між 2-ма світовими війнами. Плідна діяльність чикагської школи, розроб програми емпіричних досліджень з соціологічним та психол-ми інтерпретація політики.

-  1945-1980 – поведінковий підхід до вивчення політики, постійне зростання професіоналізації науки. Створення наукових асоціацій, закладів, видання журналів.

-  1980 - .... – введення логіко-математичних методів дослідження; методологічний індивідуалізм (case-study).

Девід Істон пропонує свою періодизацію в роботі „Політич наука в США: минуле та сьогодення”.

1.                формальний етап ( все 19ст. переважав описовий метод , описувались закони за якими функціонує все політ. життя)

2.               традиційний етап (неформальний або добіхевіористичний період) (з кінця 19ст. до 20х рр.. 20ст.) Центральна проблема діяльність груп тиску А. Бентлі. Збір інформації і описання політичного процесу. Політика – точка рівноваги.

3.               біхевіористський етеп (20ті-60тірр. 20ст) характеризувався дослідженням політ. поведінки в політичній сфері. Методи збору інформації. Дослідник повинен абстрагуватися від цінностей в своїх дослідженнях.

4.               постбіхевіористський етап (поч.. в 60хрр. 20ст). Характеризується поворотом до традиційних методів дослідження.