5. Ринок землі

Земля як фактор виробництва – це не тільки та частина земної поверхні, яка не зайнята водою, але й природні ресурси – ліси, корисні копалини, ресурси морів, родючість ґрунтів, які можуть бути використані у процесі виробництва.

О бсяг землі є обмеженим – і в національному масштабі, і на рівні окремих домогосподарств чи підприємств. Якість землі з. часом може бути покращена або погіршена, проте її кількість залишається незміною  пропозиція землі – абсолютно нееластична

Попит на землю, за таких умов, є визначальним чинником її вартості.

Крива попиту на землю є спадною, тому що при збільшенні обсягів використання земельних ресурсів доводиться залучати все менш прибуткові ділянки землі, тобто діє закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва.

Розрізняють сільськогосподарський попит і несільськогосподарський (для житлового будівництва, для промислового використання тощо).

Н а цінність землі сільськогосподарського призна-чення впливають наступні чинники:

• якість ґрунтів;

• клімат;

• віддаленість від центрів споживання;

• попит на продовольство.

На цінність землі несільськогосподарського призначення впливає

її розміщення

Крива сукупного ринкового попиту на землю утворюється як горизонтальна сума кривих сільськогосподарського та несільськогосподарського попиту.

Економічна рента – ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких строго обмежена

Ціна землі як запасу визначається поточною цінністю майбутньої ренти.

Якщо відомі процентна ставка і і щорічна рента R, то поточна цінність PV ренти за t років складатиме:

Коли t прямує до нескінченності формула розрахунку поточної цінності землі може бути розрахована за формулою: