40.Укр. Політика Катерини 2. Ліквідація гетьманщини.

Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І. Німкеня, котра стала членом династії Романових через шлюб, вона булла відданою прибічницею русифікації й централізації. Рум’янцев перший удар спрямовує протии Запорозької Січі, яку в 1775 було зруйновано несподіваним нападом російських військ. До самої Гетьманщини черга дійшла в 1781 р. , коли у зв'язку з адміністративною реорганізацією всієї імперії на Лівобережжі було скасовано його традиційні 10 полків. Натомість засновувалися три намісництва: Київське, Чернігівське й Новгород-сіверське. За територією та організацією вони булиідентичнірешті з 30 губернійімперії. Одночасно українські адміністративні, судові та фінансові установи замінялисявідповіднимивідгалуженнямиімперськоїбюрократичноїсистеми. Потім скасували й славетні козацькі полки. У 1783 р. їхзамінили на регулярні уланські, до яких на шестирічний строк набирали селян і не українців. Відтак перестало існувати окреме козацьке військо. У 1783 р. їхпозбавили права лишатисвоїхпанів. В 1785 р. за «Жалуваною грамотою дворянству», виданою Катериною II, знать звільнялася від усякої військової службидля уряду, зрівнявшись у правах із російським дворянством. ПротягоммайжестоліттяГетьманщинабула центром політичного життя України. У 1767 р. Старшинські посли до Законодавчої комісії відкинули реформи Катерини II.

41. Україньска політика Петра Першого. Наступ Росії на укр. Автономію. Після перемоги в Полтавській битві, Петро І здійснює заходи по ліквідації автономного устрою України. Так, у 1709 р. цар призначив до І. Скоропадського свого резидента, який мав контролювати діяльність гетьмана. Цілеспрямовано звужувалося вживання національної мови (особливо в офіційних установах, великих містах і т. д.), були накладені обмеження на видання книг, зокрема, з 1721 р. Києво-Печерській і Чернігівській друкарням було заборонено друкувати всі інші книги, крім церковних. Значним ударом царизму по автономії Гетьманщини було створення у травні 1722 р. Малоросійської колегії (1722-1727) - центрального органу російської колоніальної адміністрації у Лівобережній Україні. Вона мала перебувати у гетьманській столиці Глухові і складалася із 6 російських урядовців, прокурора та канцеляристів на чолі з бригадиром С. Вельяміновим. Колегія контролювала діяльність гетьмана, старшини, відала фінансами. З 1724 р. після смерті наказного гетьмана Павла Полуботка (1722 - 1724 рр.) - Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія. Крім того, фактично скасовувалася вільна торгівля. Українцям заборонялося займатися торгівлею з іншими країнами, крім Росії. Після смерті Петра І (1725 р.) російські імператори намагалися обмежити українське самоврядування. Але із зміною імператорів і міжнародної ситуації політика „залізної руки" щодо України інколи дещо пом'якшувалася.

42. Укаїна після смерті б. Хмельницького. І. Виговський.

Гадяцька унія: причини та наслідки її прийняття для України. Політика І. Виговськово: 1) зберігав союзницькі відносини з Московською державою; 2) активізував зв'язки з Кримом, Швецією, домовився про перемир'я з Польщею; 3) укріплював становище козацької старшини і православної шляхти, роздаючи землі, що призводило до повстання соціальної напруженості та невдоволення народу; 4) боровся з анти гетьманською позицією: здійснював економічну блокаду Запоріжжя, за допомогою татарського війська придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря і кошового отамана Я. Барабаша, підтримуване Москвою (1658р.); 5) підписав Гадяцький договір (1658р.) з Річчю Посполитою. Причини підписання: складна політична ситуація в Україні, підтримка Москвою анти гетьманської позиції, неприйняття методів московської політики. Наслідки:1) підписання Гадяцького договору спричинило російсько-українську війну. В її ході І. Виговський розбив 100-тисячну московську армію під Конотопом (1659р.), але через свою непопулярність не зумів використати результати перемоги; 2) І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1659р., підтримуючи заколотників, захопила лівобережжя України.