29. Наступ Польщі на Українські землі. Утворення Речі Посполитої.

Наступ Польщі на західні землі України розпочав король Казимир ІІІ Великий, у квітні 1340 р.

Обидві держави, і Литва, і Польща, перебували під загрозою з боку Тевтонського ордену. Поступово визріла ідея її об’єднання з Польщею. В 1385 р. у невеликому білоруському місті була укладена Кревська унія: що означало титул короля Польщі, литовський князь Ягайло (1377–1392) зобов’язувався приєднати. Однак спроби швидкого впровадження в життя умов унії посилили опозицію в середовищі литовської та руської верхівок. Очолив спротив князь Вітовт (1392–1430), кузен Ягайла. У 1392 р. Вітовт змусив короля визнати його фактичну владу над Великим князівством Литовським. Князь прагнув витіснити татар з Причорномор’я, однак у битві з татарським військом 12 серпня 1399 р. на Ворсклі зазнав поразки. Це змусило його дати клятву на вірність Ягайлові.

Утворення Речі Посполитої

1 липня 1569 р. була укладена Люблінська унія, яка об’єднала Королівство Польське і Велике князівство Литовське в одну державу – Річ Посполиту. Держава управлялась єдиним королем, який коронувався у Кракові. Литва втрачала право на власні сейми, зовнішні відносини, але зберігала державність – адміністрацію, армію, уряд, герб, фінанси.

Інтереси українців в об’єднаній державі майже не бралися до уваги, тому проти унії виступили українські магнати О. Чарториський, К. Острозький, Б. Корецький, К. Вишневецький. Однак, через деякий час проводилися з нього, бо шляхту влаштовували у польській державності гарантовані політичні свободи та станові привілеї, обмеженість королівської влади та внутрішня стабільність серед інших європейських держав. Польща також була однією з країн, де існувала певна свобода віросповідання.

30. Причини, характер, мета та рушійні сили національно – визвольної війни під проводом б. Хмельницького.

Навесні 1648р. в Україні почалося козацьке повстання під проводом Б. Хмел., що переросло в національно-визвольну війну, метою якої було звільнити Україну з під влади Речі Посполитої, сформувати власну укр-ку державу.

Причини:соціально-економічні (1посилення кріпосного гніту,2скорочення реєстрового козацтва до 6000 чол.)

політичні (1відсутність власної державності,2 прагнення козацької верхівки здобути владу.)

нац.-релігійні (1 поширення унії,2 політика спольщення населення)

зовн.-політичні (1свавілля шляхти підривало міцність держави)

Рушійні сили:(селянство, козацтво, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство).

У січні 1648р. гетьманом Зап. війська став Б. Хмел. він ужив таких заходів для підготовки повстання:

1)розсилав універсали із закликом піднятися на боротьбу проти свавілля магнатів і шляхти, тікати на Січ.

2)агітував міське населення відчиняти міста перед козацькою армією.

3)Встановив контакти в різних точках України.

31. Брестська церковна унія1596 року та її історичне значення.

1596 27 січня (9 лютого) 1918 р. — підписання Берестейського мир­ного договору між Україною та державами Четверного союзу. Основні умови Берестейського договору: завершення стану війни між сторонами; відмова від взаємних територіальних та матеріальних претен­зій; налагодження економічних взаємовідносин; поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угор­щиною (за окремою секретною домовленістю — обіцянка ство­рити зі Східної Галичини й Буковини один «коронний край» із широкою автономією); зобов’язання з боку України надати країнам Четверного союзу 1 млн т збіжжя тощо. Значення укладення Берестейського договору: визнання України на міжнародній арені; можливість продовжити процес українського державотворення; відновлення влади УЦР; залежність від німецької сторони, яка використала скрутне ста­новище України для вирішення власних продовольчих та полі­тичних проблем в обмін на непевні обіцянки щодо створення умов для возз’єднання українських етнічних територій у складі України; створення передумов для звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн Четверного союзу.