Інструктаж з техніки безпеки та правил поведінки

Студент повинен:

1.Чітко виконувати накази керівника практики.

2. Дотримуватися правил дорожнього руху.

3.На екскурсіях переміщуватись однією групою.

4. В транспорті не відкривати складні ножі та лопати.

5.Обережно користуватися засобами малої механізації.

6. Бережливо ставитись до природи. Не рвати квіти та рослини без потреби.

7. На місці зупинки не залишати сміття.

8. Не пити води з невідомих джерел.

9. При потребі відходити від групи по кілька людей, попередньо повідомивши про це керівника практики.

10. Закінчувати робочий день з дозволу керівника практики.

Інструктаж провів:________________________________

Інструктаж прослухав:_____________________________

Дата проведення інструктажу:_______________________

Характеристика баз практики.

1. Волинь.

Площа Волинської області - 20,2 тис. кв. км, що становить 3,3% території України. За природними умовами Волинська область ділиться на три зони: північно-поліську, південно-поліську й лісостепову. Найбільшою є північно-поліська зона, яка займає три четвертих території області. Характер­ною особливістю цієї зони є рівнинна низина, яка здебільшого покри­та лісом і болотами. Південно-поліська і лісостепова зони розташовані на Волинсько-Подільській височині, що характерна хвилястим рельєфом і пагорбами різної висоти. Тут є 220 великих і малих озер. Найбільші серед них - Світязь, Пулемецьке, Турське. Налічується майже 130 річок і річечок. На Півночі тече ріка Прип'ять з притоками Вижівкою, Туріею, Стоходом. Однією з них є річка Стир, яка пересікає своїм руслом обласний центр. Всі ці ріки несуть свої води в Дніпро, а далі - в басейн Чорного моря. На заході області вбирає в себе ряд приток ріка Західний Буг, яка несе свої води в басейн Балтійського моря. Отже, через Волинську область проходить водорозділ між річками басейнів двох морів. Загальна про­тяжність річок на території обл. становить понад 3 тис. км. В озерах, річках, інших водоймах Волині водиться 35 ви­дів риб, зокрема, короп, карась, лящ, сом, окунь, вугор, лин, судак, щука, марена, товстолобик і т.д. Волинь - уся в гаях і лісах. Понад 700 тис. га тут займають хвойні і змішані ліси, зелені насадження. Найбільш поширені лісові породи - сосна, ялина, дуб, береза, вільха, граб, ясен, клен та інші. Зустрічаються унікальні породи дерев: модрина євро­пейська, дуб черешковий і червоний, кедр сибірський, пірамідальна і кульоподібна туя. Ретельно оберігає для нинішнього і прийдешніх поколінь реліктові види фауни і флори, неповторний світ поліської природи створений десять років тому Шацький національний парк, який розкинувся на площі понад 32 тис. га.

2. Ботанічний сад сну «Волинь».

Ботанічний сад "Волинь" заснований у 1977 р. як перший в області ботанічний сад, для облаштування якого було виділено земельну ділянку площею 10 га у заплаві річки Сапалаївки, правої притоки Стира. У 1983 р. ботанічному саду "Волинь" надано статус пам’ятки природи загальнодержавного значення. Проте розташування території ботанічного саду у центрі міста, витягнутість її вздовж заболоченої долини річки Сапалаївки, сильний антропогенний пресинг створили труднощі в освоєнні даної ділянки під структури ботанічного саду. Тому у 2004 р. ботанічний сад "Волинь" отримав нову територію загальною площею 10 га, необхідність проведення інвентаризації насаджень якої й визначило актуальність наукової роботи. У результаті проведених нами протягом 2009-2011 рр. польових досліджень та критичного аналізу літератури у рослинному покриві ділянки ботанічного саду по вул. Потебні виявлено 63 види судинних рослин. З них 8 видів – інтродуценти. Види спонтанної флори ботсаду належать до трьох відділів рослин (Equisetophyta, Pinophyta і Magnoliophyta), 23 родин та 51 роду. Абсолютна більшість видів рослин належать до відділу Magnoliophyta – 60 видів, або 95,2 % від їх загальної кількості. Серед них переважають у 11 разів види класу Magnoliopsida (55 видів).

Аналіз родинного флористичного спектру за методикою В.М. Шмідта засвідчив, що у перших п’яти родинах зосереджено 37 видів, або 58,7 % від загальної кількості видів. Дві третини цієї кількості (23 види, 36,5 %) – види родин Rosaceae і Asteraceae, що характерно для провідних родин флор помірного поясу Євразії. Досить велика частка родин (12 родин із 23, або 52,2 %), які представлені одним видом, наприклад, Betulaceae, Corylaceae, Orchidaceae, Pinaceae тощо.Специфічність систематичної структури певної флори більш детально передає родовий флористичний  спектр, аналіз якої показав, що родами з найбільшою насиченістю видів є Acer, Populus, Salix (по 3 види), Artemisia, Equisetum, Euphorbia, Plantago, Trifolium (по 2 види), які охоплюють лише 30,2 % від усієї кількості видів. Переважна більшість родів (43) мають по одному представнику (наприклад, Achillea, Anemone, Cichorium, Robinia).

3. Город лікарських рослин Луцького базового медичного коледжу.

Город ЛР Луцького базового медичного коледжу було засновано у 2005 році.

Він розташований на території прилеглої до коледжу. На городі проростає близько 35 видів ЛР. студенти вирощують розсаду, доглядають за рослинами, обробляють ґрунт, збирають ЛРС. Город служить науковою базою при вивчення ЛР. Його прикрашають 33 видів рослин:

1. Алтея лікарська.

2. Бадан товстолистий.

3. Барвінок малий.

4. Валеріана лікарська.

5. Грицики звичайні.

6. Деревій звичайний.

7. Ехінацея пурпурова.

8. Звіробій звичайний.

9. Калина звичайна.

10. Конвалія травнева.

11. Кропива собача.

12. Кропива дводомна.

13. Липа серцелиста.

14. М’ята перцева.

15. Малина звичайна.

16. Меліса лікарська.

17. Нагідки лікарські.

18. Обліпиха крушиновидна.

19. Оман високий.

20. Подорожник великий.

21. Полин гіркий.

22. Ревінь тангутський.

23. Розторопша плямиста.

24. Ромашка лікарська.

25. Синюха блакитна.

26. Смородина чорна.

27. Фенхель звичайний.

28. Фіалка триколірна.

29. Хвощ польовий.

30. Чебрець плазкий.

31. Цикорій дикий.

32. Шипшина собача, корична.

33. Льон звичайний